Не міць армії, не якість зброї, а сила духу забезпечує перемогу.
Йоганн Фіхте, німецький філософ, педагог, громадський діяч

Хто замінить литовську «залізну леді»?

Експерт — про результат першого туру виборів, помилки прем’єра і ставлення двох кандидатів до України і Росії
13 травня, 2019 - 18:50
ФОТО РЕЙТЕР

У результаті першого туру президентських виборів у Литві, які відбулися в неділю, 12 травня, жоден з кандидатів не здобув одноосібної перемоги. За два тижні за головний пост у Литві боротимуться двоє: кандидат від консервативної партії «Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи» Інгріда Шимоніте і безпартійний Гітанас Науседа. Розривши між ними становить лише два десятих відсотка. За даними ЦВК, Інгріда Шимоніте набрала 31,15% голосів, тоді як за Гітанаса Науседу проголосували 30,95% виборців. На третьому місці опинився чинний прем’єр-міністр Саулюс Скверняліс, (19,7% голосів). Кожен із решти шести кандидатів на посаду президента набрав менш як 5% голосів. Явка виборців була 56,89%.

ПРЕМ’ЄР ЙДЕ У ВІДСТАВКУ

Одразу після оголошення результатів очільник уряду та кандидат у президенти Саулюс Скверняліс, який програв, визнав свою поразку, пообіцявши, що 12 липня прийме відставку членів уряду і піде у відставку сам. «Я маю відчувати підтримку людей. Реформи — нелегкі, і, аби продовжувати, потрібно відчувати людей позаду себе. Якщо ця політика неприйнятна для народу Литви, це оцінка мене як політика», — сказав Скверняліс. Як пише Bloomberg, якщо прем’єр і уряд справді підуть у відставку, найімовірніший сценарій — тимчасовий уряд технократів, який працюватиме до планових парламентських виборів восени 2020 року.

ФОТО РЕЙТЕР

ПРО КАНДИДАТІВ

44-річна Інгріда ШИМОНІТЕ — колишній заступник голови правління Банку Литви, а також екс-міністр фінансів. Вона очолювала відомство у 2009—2012 рр., коли на країну обрушилася фінансова криза. Гітанас Науседа — литовський економіст і банкір, був членом правління Банку Литви і головним економістом SEB Bank.

Як пише Reuters, обидва кандидати пообіцяли виборцям працювати з політичними партіями, аби підвищити соціальні витрати, а також попросити НАТО і США посилити заходи безпеки в регіоні, аби бути краще захищеними від Росії. Окрім того, в інтерв’ю цьому інформагентству вони обидва підтвердили, що не хочуть зустрічатися з президентом РФ Путіним, поки його країна не вийде з Криму.

ПРО ПОВНОВАЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА

Президент Литви має обмежені повноваження із внутрішні питань, але може призначати суддів та інших чиновників. Окрім того, як пише Бі-Бі-Сі, глава держави формує зовнішню політику нарівні з урядом, є головнокомандувачем армії, має права законодавчої ініціативи і законодавчого вето.

ЛИТОВСЬКА «ЗАЛІЗНА ЛЕДІ»

Наступний президент Литви замінить на посаді Далю Грібаускайте. Її обрали главою держави 2009 році, вона була першою жінкою-президентом Литви і першою переобрана на другий термін. Згідно з опитуванням, що його провела компанія Vilmorus у квітні 2018 року, президент Грібаускайте була найпопулярнішим політиком у країні, на той момент вона мала підтримку 66,5% респондентів, у той час як проти неї висловилися 18,5% опитаних.

Українцям же литовський президент відома передусім завдяки сильній підтримці Києва, жорсткому і однозначному засудженню анексії Криму Росією і агресії РФ проти України на Донбасі, а також прямолінійній критиці дій президента РФ Володимира Путіна. Завдяки цьому ЗМІ неодноразово називали Далю Грібаускайте «залізною леді» Литви.

«ОБИДВА КАНДИДАТИ ПІДТРИМУЮТЬ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНИ НАБЛИЗИТИСЯ ДО ЄВРОСОЮЗУ»

Лаурас БЕЛIНIС, професор Каунаського університету імені Вітовта Великого:

— Результати першого туру передусім свідчать про те, що представник правлячої більшості втратив свій авторитет і його не підтримують більшість виборців. Два кандидати, які вийшли до другого туру, є центро-правим напрямом. І таким чином ми маємо ситуацію, коли населення, виборці своєрідно відплатили за помилки прем’єру. Він був кандидатом і прийшов третім номером, не вийшовши до другого туру.

Варто виокремити кілька помилок. Перше — це те, що Скверняліс, кандидат від аграріїв (Союз селян і зелених. — Ред.), будучи прем’єром і вже ставши кандидатом у президенти, все ж таки не відмовився від посади прем’єра, не пішов у відставку, не узяв відпустку. Тобто він вирішив поєднувати ці дві позиції і таким чином чекав, що виграє за рахунок адміністративного ресурсу, який є дуже сильним для прем’єра. Думаю, що ця надія на перевагу була просто помилкою, бо населення оцінило це як своєрідне лукавство.

Друга помилка — це те, що лідер партії Карбаускіс у останні кілька днів перед виборами проявив слабкість, навіть можна сказати своєрідну істерику. Я не сказав би, що він відштовхнув виборця. Але все ж таки для виборця, який ще не визначився з кандидатом і який зазвичай голосує і обирає в останню мить, було створено ситуацію, коли емоційно він негативно реагував на партію аграріїв і тим самим на їхнього кандидата.

Які ваші прогнози? Як ви вважаєте, хто здобуде перемогу в другому турі?

— Це моя суб’єктивна думка. Але я думаю, що переможе Науседа, який представляє ширший діапазон. Його схильні підтримувати соціал-демократи. Гадаю, що навіть частина аграріїв більше симпатизуватиме йому, ніж Шимоніте.

— Чи зміниться політика Литви щодо України після зміни президента?

— Для України все залишається, як і раніше. Обидва кандидати — як Науседа, так і Шимоніте — дуже чітко висловлюються щодо України (як у відносинах з Росією, так і щодо Донбасу) і підтримують її прагнення наблизиться до Євросоюзу. Отже, я думаю, в гірший бік нічого не змінюватиметься. Можливо, навіть навпаки, ми побачимо якесь поліпшення.

А як висловлюються кандидати щодо відносин з Росією?

— Їхнє ставлення до Росії досить принципове. І критику політичному керівництву РФ вони дали досить категоричну. Отже, гадаю, ми матимемо ту саму ситуацію, коли Росія і Литва не матимуть якогось серйозного діалогу.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments