Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш ріку текти назад, так само і з народом, його не змусиш зректися ідеалів
Павло Скоропадський,Гетьман Української Держави, український державний, політичний і громадський діяч

Істини жорсткого Брексіта

Або альтернативи провалу голосування в парламенті угоди про вихід Великобританії з ЄС
6 січня, 2019 - 16:04
Фото Reuters

Термін виходу Великобританії з Євросоюзу – 29 березня 2019 року – швидко наближається, але, як і раніше, абсолютно не ясно, як саме цей вихід відбудеться. Ухвалення рішення незабаром стане неминучим. Це означає, що після двох з половиною років пасивного дрейфу та гнівних протестів настав час для всіх сторін у британських дебатах про Брексіт стати чесними.

Хоча прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей вже уклала угоду з ЄС, шанси на те, що вона буде схвалена парламентом до 14 січня (термін, який вона сама встановила), вкрай малі, навіть незважаючи на те, що Мей відклала голосування на місяць, намагаючись підвищити ці шанси. Британія, схоже, дедалі більше схиляється до вибору між двома крайностями, кожна з яких передбачає проведення нового референдуму.

Перша альтернатива (її підтримує зростаюча кількість депутатів парламенту від керівної Консервативної партії, хоча опозиційні лейбористи офіційно її поки що не схвалили) – провести другий референдум про Брексіт. Ідея така: відтоді як у червні 2016 року з невеликою перевагою (51,9 % проти 48,1 %) перемогу на референдумі здобули прихильники виходу з ЄС, британські виборці спостерігають за політичним бардаком, що виник у результаті, і нескінченними вивертами, тому вони можуть вирішити взагалі відмовитися проводити Брексіт. Хоч би що там було, більш широка ідея полягає в тому, що народ треба запитати ще раз, якщо парламент зайшов у безвихідь.

Другий варіант ще більш екстремальний (його підтримують фундаменталісти в Консервативній партії, у тому числі колишній міністр закордонних справ Борис Джонсон) – Брексіт без угоди. У цьому випадку Британія полишить ЄС, зберігши тільки мінімальні правові механізми для управління майбутніми відносинами сторін. Як стверджують захисники цього варіанту, він дасть Британії простір для реалізації обраної ними повістки дерегулювання та вільного ринку, а також дозволить домовитися про нові торгові угоди з такими країнами, як США, Японія та Китай.

Існує також імовірність продовження встановленого терміну, що дасть Британії (або, скоріше, британським політикам) більше простору для ухвалення рішення. Але незалежно від того, чи зупинять годинник чи ні (у ЄС це практика, перевірена часом), як остаточний підсумок буде, найімовірніше, обрано одну з двох крайностей.

Для тих, хто (разом зі мною) виступає за новий референдум, сподіваючись скасувати Брексіт, чесність означає визнання, що – як і першого разу – перемогу варіанта зберігання членства в ЄС зовсім не гарантовано. Останні опитування громадської думки показують, що явна більшість виборців, опинившись перед вибором між членством у ЄС і виходом на умовах половинчастої угоди Мей, вважали б за краще залишитися в Євросоюзі.

Але на результатах цих опитувань позначається нинішній політичний хаос і ситуація в таборі прихильників виходу, який серйозно розколото. Все це може змінитися, а особливо в тому разі, якщо угоду Мей буде остаточно відкинуто, і прихильники Брексіта зуміють об'єднатися навколо альтернативного плану.

Але тим, хто виступає за Брексіт, чесність потрібна навіть більше, і в їхньому варіанті теж проглядається референдум, на якому вони можуть програти. Прихильникам жорсткого Брексіта слід визнати, що обраний ними шлях загрожує розвалом Сполученого Королівства: на референдумі Північна Ірландія може прийняти рішення про об'єднання з Республікою Ірландія.

Найголовніше заперечення прихильників Брексіта проти угоди Мей полягає в тому, що в цій угоді міститься гарантія (вона отримала назву «backstop»), згідно з якою Британія зобов'язується робити все можливе, щоб не допустити введення знову фізичних пунктів прикордонного контролю на 300-мильному наземному кордоні між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. На практиці це означає, що після Брексіта Британія повинна буде близько дотримуватися норм ЄС у сфері регулювання товарів і сільгосппродукції, не кажучи вже про торговельні тарифи. Тим часом, для прихильників жорсткого Брексіта головна цінність виходу з ЄС полягає у відновленні права Британії встановлювати власні правила.

Після референдуму 2016 року дискусій про ірландський кордон намагалися уникати, їх відкладали та спотворювали різноманітними фантазіями, наприклад ідеєю знайти таке технічне рішення, яке б дозволяло перетинати кордон більш-менш без проблем, або ж ідеєю домовленості, щоб ЄС і Британія якимось чином діяли як митні агенти одне одного. Однак мінімізації прикордонного контролю недостатньо. У 1998 році Північна Ірландія вийшла з громадянської війни, яка тривала три десятиліття та забрала більше 3000 життів. Для збереження цього все ще крихкого миру не має бути взагалі жодних меж. І це важкий тест, який не проходить жодне із запропонованих рішень.

Якщо прихильники жорсткого Брексіта не готові робити все можливе для збереження вільного кордону з ЄС в Ірландії, то вони мають усвідомити, якими будуть ймовірні наслідки цього. Північна Ірландія захоче тоді зробити вибір (на референдумі), чи залишатися їй у Великобританії або ж об'єднатися з Республікою Ірландія, яка є членом ЄС.

Такий крок передбачається Угодою Страсної п'ятниці 1998 року, яка поклала край громадянській війні та містить обіцянку Британії, Ірландії та ЄС зберігати єдине регулювання на території Ірландії. Навіть більше, ця угода залишає відкритою можливість возз'єднання Ірландії, якщо на референдумі більшість жителів Північної Ірландії та Республіки Ірландія вирішать, що вони цього хочуть.

У 2016 році Північна Ірландія проголосувала переважною більшістю (56 % проти 44 %) за те, щоб залишитися в ЄС. І хоча міноритарний консервативний уряд спирається на підтримку десяти депутатів із Північної Ірландії, які виступають за Брексіт і представляють Демократичну юніоністську партію, сьогодні, напевно, ще більше північноірландських виборців проголосували б за ЄС.

Чесні прихильники Брексіта, отже, мають визнати, що вихід з ЄС на їх умовах цілком може привести до розпаду Сполученого Королівства. Практично немає сумнівів, що возз'єднання Ірландії зробить неминучим проведення нового референдуму про незалежність у Шотландії, хоча і не можна передбачити, чим він закінчиться.

У червні, коли Джонсона запитали про страхи бізнес-лідерів з приводу Брексіта, він виголосив своє горезвісну «До дідька бізнес» («Fuck business»). Якби він був чесним, він би демонстрував таку ж грубу зневагу до Північної Ірландії та Шотландії. Принаймні тоді стало б відразу зрозуміло, за що саме виступають прихильники Брексіта.

Проект «Синдикат» для «Дня»

Білл ЕММОТТ, колишній головний редактор The Economist
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments