Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

«Контроль Путіна над системою послабшав»

Про що свідчать результати виборів різних рівнів у РФ, що відбулися на тлі масштабних протестів?
10 вересня, 2018 - 19:07
ФОТО REUTERS

9 вересня, в Росії відбулися вибори різного рівня. У єдиний день голосування було багато муніципальних виборів, у 22 регіонах обирали губернаторів (зокрема й мера Москви), в семи одномандатних округах були додаткові вибори до Державної думи, у 17 регіонах — вибори депутатів до регіональних парламентів. Ці вибори були першими після того, як влада прийняла рішення підвищити пенсійний вік. Тому той же день був примітний масштабними протестами проти пенсійної реформи. Акції відбулися у більш ніж 80 містах країни й закінчилася затриманнями понад тисячі осіб.

ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ

Уперше за багато років у кількох регіонах може відбутися другий тур губернаторських виборів, а правляча партія «Єдина Росія» втрачає більшість у регіональних парламентах, пише Бі-Бі-Сі про попередні підсумки голосування. У Забайкаллі, Іркутській, Ульянівській областях, Хакасії кандидати від «Єдиної Росії» не набрали навіть 30% голосів. У той же час у чотирьох російських регіонах — Приморському й Хабаровському краях, Хакасії, Володимирській області — де жоден з кандидатів не зміг набрати 50% голосів, відбудеться другий тур губернаторських виборів, передає «Радіо Свобода». Імовірно, партія також програла вибори КПРФ у трьох регіональних парламентах.

На виборах мера Москви лідирує Сергій Собянін, за якого, за попередніми даними, віддали голоси приблизно 70% виборців. Собянін очолює столичну мерію ще з 2010 року. О 20:00 явка на виборах московського мера становила 27,54%.

ПРО ПРОТЕСТИ

«Путін, де наші гроші?», «Хочу дожити до пенсії», «План Путіна — геноцид народу», «Це не реформа — це грабіж» — з такими й іншими гаслами люди вийшли на вулиці російських міст. Ініціатором акцій проти пенсійної реформи став опозиційний політик Олексій Навальний, який сам не зміг взяти участь у протесті у зв’язку з тим, що був затриманий 27 серпня і арештований на 30 діб. Лише у 12 з більш як 80 міст акції було погоджено з владою. За даними ОВД-Инфо, найбільше затриманих було в Санкт-Петербурзі (452 особи) і Єкатеринбурзі (183 особи). При цьому, за даними DW, усього в акціях у Санкт-Петербурзі взяли участь дві тис. осіб. Також повідомляється про використання поліцією в різних містах насильства проти мітингувальників, затримання жінок і дітей.

ПРО РЕФОРМУ

У липні Держдума затвердила зміни, згідно з якими   пенсійний вік у Росії мав підвищитися для жінок з 55 до 63 років, починаючи з 2034 року, а для чоловіків з 60 до 65 років уже 2028 року. Утім, нещодавно президент РФ заявив про рішення трохи пом’якшити реформу й, зокрема, підвищити пенсійний вік для жінок не на 8, а на 5 років.

«ВЛАДА НЕ ЗМОГЛА ДОБИТИСЯ ПОВНОЇ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ КЕРОВАНОСТІ»    

«День» звернувся до голови демократичного руху «Ми», Москва Роману ДОБРОХОТОВУ з проханням прокоментувати результати виборів і масштабні протести:

— У кількох регіонах результати виявилися не такими очевидними, якими їх прогнозувала влада. Це вказує на те, що навіть при сьогоднішньому адміністративному ресурсі влада не змогла добитися повної електоральної керованості. Як мені здається, це один з результатів падіння авторитету особисто президента Володимира Путіна після початку пенсійної реформи. Сьогодні його рейтинг довіри знизився до рекордних показників і становить приблизно 37%, і це найнижчий показник за всі 18 років. Схожий показник був лише в грудні 2011 року на самому піку протестів. Але цього разу різниця полягає в тому, що протести якраз дуже невеликі, хоча вчора був день мітингів і у величезній кількості регіонів, навіть там, де виборів не було, збиралися по тисячі людей у кожному з міст. Самих лише затриманих було близько тисячі осіб. Але все одно масштаб абсолютно непорівнянний з 2011 роком, коли лише в Москві виходило близько 100 тис. осіб. Ті протести були активніші, краще організовані, й практично всі лідери в них брали участь. Зараз відбувається тихе невдоволення, причому не задоволені перш за все ті люди, які були частиною електорату Путіна, тобто люди передпенсійного віку, яких зараз позбавили можливості вийти на пенсію в нормальний термін. А вони якраз-таки на мітинги зовсім не виходили або були в якихось невидимих кількостях.

Я був у центрі протесту й бачив тих же людей, які зазвичай виходять на підтримку Навального і його антикорупційної повістки, тобто це здебільшого старшокласники, студенти, молоді люди. Вони бували й на минулих протестах, коли не було пенсійної реформи. Тобто люди, яких пенсійна реформа торкнулася, практично всі вчора залишилися вдома. За явкою, результатами голосування, соціологічними опитуваннями видно, що Путін неабияк втратив їхню довіру. Звичайно, це складно перевіряти на виборах, де немає жодної конкуренції, незалежних кандидатів. У кожному з регіонів є лише кандидати від влади, абсолютно контрольовані конкуренти. Тому зрозуміло, що результати цих виборів не показові. Але все разом узяте вказує на те, що контроль Путіна над політичною повісткою й усією політичною системою дуже послабшав.

Про що свідчить така велика кількість затриманих під час протестів?

— Практично кожного разу, коли команда Навального організовує якийсь масовий політичний протест, у якому бере участь багато міст, середня кількість затриманих становить близько тисячі осіб. Цього разу постраждав здебільшого Санкт-Петербург. Як правило, лише в Москві 600-700 затриманих. Але цього разу в столиці все було спокійно. Проте, в цілому по країні цифра збереглася приблизно така ж, як завжди.

Раніше влада пішла на деякі поступки в пенсійній реформі. У чому полягають вимоги людей зараз?

— Ці поступки не дуже задовольнили людей. За першими опитуваннями вже після цієї заяви Путіна видно, що якоїсь радикальної зміни у кращу сторону у ставленні до влади не сталося. Це зрозуміло, бо це досить інертна система й миттєво поміняти настрої людей дуже складно.

І більше того, у мене є відчуття, що принцип «хороший, поганий слідчий» не спрацює: поганий слідчий у вигляді уряду й Держдуми дуже закрутив гайки, потім Путін трохи розкрутив, і у результаті всі люблять Путіна і всі змирилися. Думаю, ця проста двоходівка не спрацює. Як то кажуть, фарш неможливо провернути назад. Якщо люди вже втратили довіру до влади, вважаючи себе обдуреними, то це як з невірністю чоловіка: дуже складно потім узяти й зробити щось таке, щоб цю довіру повернути. Якщо довіра й повернеться, то це буде дуже нескоро, й це буде досить складний, довгий процес. А може, не повернеться вже ніколи, бо економічна ситуація погана й не виключено, що для влади це взагалі початок кінця.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments