У політиці обов'язково доводиться зраджувати або країну, або електорат. Я вибираю зраду електорату.
Шарль де Голль, французький генерал, президент Франції в 1958–1969 роках

Коронавірус як дзеркало Російської держави

Під прикриттям галасу про пандемію, Путін та його команда прискорено проштовхують операцію з поправками до конституції
17 березня, 2020 - 18:25
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Президент Білорусії Олександр Лукашенко, реагуючи на рішення Росії закрити кордон з Білоруссю через загрозу коронавируса Covid 19, заявив, що «Росія вся палає від коронавирусу». При цьому Олександр Григорович вельми невтішно відгукнувся про російського прем’єра Михайла Мішустіна: «Я зі свого досвіду хочу деяким гарячим головам у Росії порадити думати, перш ніж казати. Річ у тім, що закрити, як і розпочати якусь війну, завжди простіше, ніж потім з цієї ситуації виходити. Тому що після закриття настане період, коли треба буде відкривати. А я знаю, як це — відкривати: я пам’ятаю, як з Борисом Миколайовичем Єльциним і Віктором Степановичем Черномирдіним (царство їм небесне, вони, напевно, не уявляють, але бачать звідти, що ми вичворяємо) ... Вони знають, як відкривати потім. Це все дуже непросто. Але мені довелося цей період у своєму житті пережити, і я особисто не хотів би, щоб це повторилося. Але люди, що прийшли в Росії до влади, певно, цього не розуміють... Дотримуючись російської логіки, їй кордони треба позакривати регіонально: відокремити Далекий Схід, Сибір, Уралом пройтися, Кавказ виокремити, північчю європейської частини Росії теж кордон десь провести. Росія величезна, півсвіту. Навіщо ж відрізали Білорусь від Росії, не подумавши про наслідки. Мені здається, що там більш  занепокоєні, як Москву якимось парканом обгородити, і думають: не дай Боже, Уряд Російської Федерації заразиться. Що буде? А не дай Боже, з Мішустіним щось трапиться ... Напевно, найбільше про це думають і розпочали здалеку». Щодо того, що заразитися коронавірусів може боятися сам Володимир Путін, Олександр Григорович делікатно промовчав.

За словами Лукашенка, «як учора сказав Прем’єр Росії, у них пожежа: не все у ЗМІ подавали. У них тяжка ситуація. Так нам треба боятися цієї ситуації, а ви чого боїтеся Білорусі? До того ж за такого нашого контролю і ставлення до цієї проблеми. Робімо це разом — ні, закрили. Що ж, це їхня справа». Оці слова багато що пояснюють. Фактично вони означають, що в Росії набагато більше тих, что заразився коронавірусом, ніж офіційно визнаних 93 випадки. Цілком імовірно, що є вже й померлі від епідемії, хоча офіційно це поки що заперечується. Якщо ситуація з коронавірусом у Росії справді така сумна, як про те повідомив Мішустін у розмові з Лукашенком, то навіч прямий і свідомий обман Москвою не тільки власних громадян, а  й Усесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та міжнародної громадськості. Тут, звісно, є багатий досвід щодо взамилювання очей як власного населення, так і світової громадськості, прогресивної і не дуже. Але, схоже, цього разу російська влада обдурила сама себе, надто пізно запровадивши карантинні заходи, які до того ж мають половинчатий характер. І, під прикриттям галасу про пандемію коронавирусу, Путін та його команда прискорено проштовхують операцію з поправками до конституції, що фактично узаконюють його довічне правління. Саме того дня, коли було оголошено додаткові заходи, Конституційний суд схвалив поправки до конституції.

Що ж зробила російська влада задля того, щоб загальмувати поширення епідемії? З 18 березня по 1 травня буде обмежено в’їзд до Росії іноземних громадян та осіб без громадянства. Обмеження не торкнутися працівників дипломатичних представництв, водіїв автомобілів міжнародного автомобільного сполучення та осіб, які прямують транзитом через повітряні пункти перепуску. У Москві, на яку припадає 20 з 30 виявлених за останню добу в Росії випадків зараження коронавірусів, до 10 квітня буде заборонено всі масові публічні, видовищні та спортивні заходи на відкритому повітрі, а кількість учасників зборів та інших заходів у закритих приміщеннях не повинно перевищувати 50 осіб. З 21 березня у Москві буде закрито всі школи. Буде також закрито установи культури, спортивні споруди й кінотеатри, а водії в громадському транспорті не продаватимуть квитків. Також розширюється список країн, після відвідин яких мешканці Москви підлягають самоізоляції на 14 днів. Аналогічні заходи вживаються і в інших російських регіонах.

Однак при цьому поки що не скасоване ні призначене на 22 квітня «всенародне голосування» про поправки до конституції, ні парад Перемоги 9 травня та інші святкування, пов’язані з 75-річчям закінчення Великої Вітчизняної війни. За умов заборони на в’їзд до Росії іноземців не доводиться побоюватися появи іноземних спостерігачів на «всенародному голосуванні», а драконівські заходи щодо обмеження зібрань унеможливлюють будь-які масові акції протесту проти поправок до конституції. Щоправда, ходять чутки, що «всенародне голосування» все ж таки може бути перенесене або на 12 червня — День Росії, або на єдиний день голосування, який припадає на 13 вересня. Прихильники перенесення «всенародного голосування» зауважують можливість дуже низької явки в разі, якщо людям доведеться голосувати 22 квітня, в розпал епідемії. Однак існують побоювання, що явка в будь-якому разі буде низькою і може не досягти 50%. Тому проведення голосування саме 22 квітня може виявитися кращим, оскільки дасть змогу виправдати низьку явку загрозою коронавирусу.

І, що дуже характерно, карантинні обмеження поки що жодним чином не торкнулися богослужінь та інших заходів, що їх проводить Російська православна церква. На відміну від західних християнських церков, які через епідемію або скасували богослужіння, або почали проводити їх дистанційно, зводячи до мінімуму контакти вірян одне з одним та зі святинями, РПЦ, вустами очільника Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московської патріархії митрополита Іларіона заявила, що «ми не закриватимемо храмів і не скасовуватимемо богослужінь». І саме зараз у Петербурзі відбувається масове паломництво до мощів Івана Предтечі, а в Москві — до ікони Божої Матері Локотської «Розчулення», виставленої у храмі великомученика Єрмогена. Такий фанатизм точно до добра не доведе. Але влада боїться прямим тиском на церкву в карантинному питанні підірвати єдине ідеологічне підґрунтя російського суспільства.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Газета: 
Рубрика: