Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

«Криза амбіцій»

Що спричинило знецінення турецької ліри, як воно вплине на світ і Україну?
14 серпня, 2018 - 18:32
ФОТО REUTERS

Останніми днями рекордні темпи обвалу турецької ліри стали однією з найбільш обговорюваних у світі тем, адже криза в Туреччині призвела до здешевлення стосовно долара й інших валют, зокрема євро. Лише за минулу п’ятницю, 10 серпня,  турецька грошова одиниця знецінилася на 18%, пише Reuters. У понеділок курс ліри досяг рекордно низької позначки — 7 лір за долар США, хоча ще тиждень тому один долар коштував 5 лір, зазначає Euronews. За весь останній рік ліра подешевшала на понад 40% стосовно долара США, в той час як ціна на продукти в Туреччині значно зросла. Крім того, з початку року інфляція сягнула 16%.

ЩО СПРИЧИНИЛО ЗНЕЦІНЕННЯ?

Оглядачі відзначають, що турецька криза була очікуваною через низку внутрішніх проблем. Втім, керівництво країни нарікає на те, що нинішнє загострення було спричинене діями американської адміністрації, а саме підвищенням удвічі ввізних мит на турецькі сталь — з 25 до 50% та алюміній — з 10 до 20% (поки що не чинне). До таких заходів Вашингтон вдався у відповідь на відмову Анкари звільнити американського пастора Ендрю Брансона, який перебуває під вартою протягом 18 місяців. У Туреччині йому загрожують до 35 років ув’язнення за шпигунство та співпрацю з терористами. Раніше через процес над Брансоном США запровадили санкції проти турецьких міністрів юстиції та внутрішніх справ.

ФОТО REUTERS

«УДАР У СПИНУ»

Президент Реджеп Таїп Ердоган назвав американські санкції «ударом у спину» від союзника по НАТО. Він оголосив, що Анкара готова переходити на «нові ринки, нових партнерів і нові альянси», і закликав турків підтримати національну валюту. «Якщо у вас під подушкою є долари, дістаньте їх. Якщо у вас євро — дістаньте їх. Одразу ж віддайте їх у банки та поміняйте на турецькі ліри. Роблячи це, ми ведемо війну за незалежність і майбутнє», — цитує слова Ердогана DW. При цьому лідер відзначив, що Туреччина готується перейти на розрахунки в лірі зі своїми торговельними партнерами, такими як Китай, Росія, Іран і Україна.

«День» звернувся до експертів з проханням розповісти більше про причини різкого знецінення ліри, його вплив на ситуацію в Туреччині, світову економіку, а також на Україну:

«ПЕРЕХІД НА ТОРГІВЛЮ В НАЦІОНАЛЬНИХ ВАЛЮТАХ ДЛЯ УКРАЇНИ Є НЕМОЖЛИВИМ»

Сергій КОРСУНСЬКИЙ, Надзвичайний і Повноважний посол України в Туреччині (2008—2016 рр.):

— Обвал турецької ліри є дуже неприємним чинником, у першу чергу для Туреччини. Протягом останніх років при реалізації масштабних інфраструктурних проектів турецькі компанії брали кредити в іноземних банках у доларах і євро. А послуги за результатами цих проектів надаються в лірах. Звичайно, при девальвації ліри треба або різко підвищувати вартість послуг, або шукати рефінансування, а на сьогодні можливості Туреччини в цьому обмежені. Там і так інфляція складає 15%, а таке різке падіння на 40% свідчить про те, що в Туреччині виникне проблема з поверненням цих кредитів. Банки, які надавали кредити, теж опиняються у досить складному становищі, адже виникає питання, чи будуть ці кредити повернуті, коли і на яких умовах. Тому в Європі падіння курсу ліри призвело до падіння курсу євро, хоча й не такого значного. Така сама стурбованість виникла на ринках Азії: у понеділок курс ліри там знизився до 7,25.

Є певні економічні кроки, які мали б бути зроблені, наприклад підвищення процентних ставок Центральним банком, проте президент Туреччини є їх противником і вони не вживаються. Тому, на жаль, така дуже нестійка ситуація зберігається.

Один із виходів із цієї ситуації, як заявив Ердоган, це перехід на торгівлю в національних валютах, «відв’язатися» від долара. Не знаю, як на це подивляться Росія чи Китай, які він назвав, але для України, на мою думку, це є неможливим. У нас великий плюс у торгівлі з Туреччиною, і для нас надходження валюти сьогодні є надзвичайно критичним, тому що у нас досить серйозні виплати по зовнішньому боргу, які треба обслуговувати і нам потрібна саме валюта, а не турецькі ліри. Тому сподіваюсь, у нас розуміють це.

Що ж до інших чинників впливу на світову економіку, не бачу серйозної проблеми. Туреччина постачає в США всього 7% сталі від загального експорту, а це 0,59 млн метричних тонн. Це не такі великі обсяги, які могли б впливати на ринки. Туреччина всього лише дев’ятий виробник сталі у світі.

Думаю, що ця криза скоріше нагадує кризу амбіцій, персоналій, ніж реальну економічну кризу, яка призведе до глобальних наслідків.

Щодо України, то обвал ліри впливає тільки на тих експортерів та імпортерів, які здійснюють контракти в лірах. Якщо це так, то вони — в реально серйозній проблемі. Якщо, як я сподіваюсь, більшість контрактів укладаються в доларах (чого ми не знаємо), тоді не бачу особливих проблем. Просто в подальшому в наших торговельно-економічних відносинах з Туреччиною треба враховувати цю ситуацію та відповідно реагувати. Є економічні та гуманітарні методи, які дозволяють це зробити.

Найголовніший висновок із цієї ситуації полягає в тому, що сучасний світ, у якому ми з вами живемо більше року (після приходу до влади у США Дональда Трампа) дуже швидко змінюється і навіть близько не нагадує той, до якого ми всі звикли ще в 2016 році. Цей світ значно жорсткіший, прагматичніший. Він перебудовується в напрямку того, що дружба, альянси, партнерство набувають іншого змісту. Нам треба дуже ретельно підходити до того, який порядок денний вибудовується з кожним із наших партнерів.

«ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ — ВНУТРІШНІ»

Iгор СЕМИВОЛОС, директор Центру близькосхідних досліджень:

— Мова йде про перебільшення очікувань. Були здійснені інвестиції, і очікувалося, що економічний розвиток Туреччини буде більший, ніж виявилося. Витрати, які уряд здійснив на великі інвестиційні проекти, поки що не виправдалися і вдарили по лірі. Тобто це не до кінця прорахована економічна політика. При цьому про такі можливості попереджали раніше і багато хто пов’язував сам факт оголошення позачергових виборів з кризою, яка насувалася.

Щодо того, як це вплине на Туреччину, то у світі було чимало криз, коли була гіперінфляція, стрімко знецінювалися національні валюти, але рано чи пізно уряди знаходили відповіді та зупиняли цю інфляцію. Поки що інфляція в Туреччині тільки розганяється, хоча падіння доволі стрімке та болісне, але це ще далеко не катастрофа.

Доволі популістично та до певної міри істерично звучать звинувачення в підступності США. Я більш ніж упевнений, що причини економічної кризи — внутрішні та не варто закидати комусь іншому цю провину.

Щодо того, як ситуація буде розвиватися далі, то якщо уряду не вдасться стримати паніку, можна прогнозувати подальше падіння ліри. Якщо паніку вдасться погасити і уряд продемонструє рішучість у боротьбі з інфляцією, яка сповзає в гіперінфляцію, падіння ліри зупиниться і, можливо, турецька валюта відіб’є назад. Тобто це значною мірою залежить від дій уряду.

Щодо американо-турецького конфлікту, то насправді це все торги, хай трішки в істеричному стилі. Турки чудово розуміють, що без західної допомоги навряд чи зможуть впоратися або впоратися їм буде набагато складніше.

«СИТУАЦІЯ ВИРІВНЯЄТЬСЯ І ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИНЕ НА СВІТОВУ КРИЗУ»

Iгор ГУЖВА, експерт CMD-Ukraine:

— В цілому ми спостерігаємо досить сталий розвиток економіки Турецької Республіки. Є деякі труднощі, але це пов’язано взагалі з глобальним світовим ринком, перерозподілом, зокрема потоків товарів, послуг і грошей, новітньою політикою США, торговельними обмеженнями, які вони запроваджують щодо турецьких компаній металургійної галузі. Але це навряд чи буде чинником спаду економічного зростання. У цілому модель у Туреччині досить стала, за рахунок промисловості вони мають внутрішній і зовнішній ринки. Думаю, що ситуація вирівняється і жодним чином не вплине на світову кризу.

Важко сказати, що обвал ліри матиме вплив на українську економіку. Можливо, деякі тенденції відбудуться безпосередньо в торгівлі. Але треба пам’ятати, яка в нас структура торгівлі з Туреччиною: експорт з України сировинних груп товарів, металів, сільськогосподарських товарів та імпорт уже готової продукції. Тому значних коливань у двосторонній торгівлі я не прогнозую.

Взагалі будь-які  зміни на ціни сировинних товарів напряму позначаються на економіці України в цілому. Наприклад, ми маємо в структурі експорту найбільші обсяги залізної руди, зернових, олії. Якщо у світі змінюватимуться ціни, вони напряму матимуть вплив на економіку України, бо ми є експортно і сировинно залежні. Якщо будуть змінюватися ціни, буде змінюватися ситуація в країні. Тому вплив може полягати в тому, що якщо будуть обмежуватися обсяги постачання в Туреччину цих товарів, будемо мати негативний вплив. Якщо побачимо можливість виходу на ринок Туреччини нової продукції, матимемо позитивний ефект.

Нині тривають переговори про укладання угоди про вільну торгівлю. Це дуже важливе питання і процес. Він розпочався 2006 року, 2010-го відбулися офіційні переговори. Вони досі тривають, але, на жаль, перспектив поки що не видно.

Турецький споживчий ринок має коливання, тому що в туристичний сезон він значно збільшується за рахунок нових туристів, зокрема з України. Для нашої держави там є місце, але тарифний захист Туреччини в десятки, а за окремими позиціями навіть у сотні разів перевищує українській. Навіть у рамках угоди про вільну торгівлю Туреччина пропонує, що скоротить ввізні мита на сировинну продукцію походженням з України, а на готову, зокрема сільськогосподарську, залишаються майже ті самі мита, які носять загорожувальний характер. Наприклад, Україні для того, щоб постачати цукор у Туреччину, треба сплатити 225% ввізне мито. За більшістю позицій у сьогоднішньому варіанті цей ринок лишається закритим для нас.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments