Бережіть собори душ своїх… Бо з усього найгіршого, що може бути в людині, душа заяча, душа раба!
Олесь Гончар, український письменник, літературний критик, громадський діяч

Криза versus популізм

Нова післявиборча коаліція Словаччини на тлі пандемії
26 березня, 2020 - 18:04
ПРЕЗИДЕНТ СЛОВАЧЧИНИ ЖУЖАНА КАПУТОВА В ЗАХИСНІЙ МАСЦІ НА ПРОГУЛЯНЦІ ДЛЯ ГРУПОВОЇ ФОТОГРАФІЇ З НОВОПРИЗНАЧЕНИМИ ЧЛЕНАМИ УРЯДУ СЛОВАЧЧИНИ ПІД ЧАС ІНАВГУРАЦІЇ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ У ПРЕЗИДЕНТСЬКОМУ ПАЛАЦІ В БРАТИСЛАВІ. 21 БЕРЕЗНЯ 2020 РОКУ

Словаччина днями сформувала новий уряд. Швидкість була продиктована необхідністю оперативно реагувати на виклики, пов’язані з поширенням Covid-19. Цікаво, що популісту Ігорю Матовичу, чия партія прийшла першою на виборах минулого місяця на тлі боротьби з «мафіозною державою», вдалося не просто сформувати новий уряд, але він зумів заручитися підтримкою одразу трьох партій у парламенті. Таким чином у його розпорядженні — конституційна більшість.

Утім, чи є сталою така коаліція, чим стане криза, пов’язана з Covid-19, для нової влади та чого чекати Україні?

СТАЛІСТЬ КОАЛІЦІЇ

За результатами парламентських виборів партія «Звичайні люди та незалежні особи», відома як ОLaNО, отримала 53 мандати (загалом у парламенті 150 місць). До парламенту також увійшли партії Sme-rodina («Ми-сім’я»), SaS («Свобода та солідарність»), Za ludi колишнього президента Андрея Кіски, колишня правляча партія SMER-SD Роберта Фіцо та неонацистська L’SNS Маріана Котлеби. Для формування коаліції конституційної більшості лідеру ОLaNО необхідно було заручитися підтримкою ще трьох партій.

Відразу після перемоги Матович оголосив, що готовий до переговорів з усіма партіями задля формування коаліції конституційної більшості, крім минулої влади та ультраправих. Позиція щодо конституційної більшості була продиктована трьома причинами. Передусім це дасть змогу вносити зміни в Конституцію, необхідні для перезапуску судової системи на тлі боротьби з корупцією.

По-друге, така позиція дає Матовичу змогу зберегти більшість мандатів при виході будь-якої одної партії з коаліції. Насправді, складно поєднати в одній коаліції позицію лібертаріанців із SaS та популістів із Sme-rodina. А на додачу маємо ще й центристську партію Андрея Кіски Za ludi. Тому під час коаліційних переговорів не обійшлося без конфліктів. Ще тиждень тому здавалося, що SaS не стане частиною коаліції. Конфлікт, що виник навколо посади міністра фінансів, на яку претендував лідер SaS Ріхард Сулик, але дісталася вона партії Матовича, вдалося вирішити завдяки компромісу. В результаті представники SaS очолили не два міністерства, а три, зокрема економіки, яке очолив Сулик. Вагалися щодо участі в коаліції і представники партії Кіски.

По-третє, широка коаліція є плюсом для лідера ОLaNО і з точки зору браку структури та досвіду власної партії. Достатньо зазначити, що першою в партійному списку ОLaNО була вчителька молодших класів зі Східної Словаччини, яка ніколи не займалася політикою. Крім того, невідомо, як голосуватиме в парламенті консервативне крило ОLaNО та якою є їх політична лінія. Те саме стосується і людей без партійної приналежності, що пройшли через партійний список ОLaNО , і з якими Матовичу, ймовірно, доведеться домовлятися під час роботи парламенту, як і з консервативним крилом. А якраз ті люди, які вже давно працюють з Матовичем і є офіційними членами його партії, обіймуть урядові посади.

Наскільки тривалою буде така коаліція та ефективним новий уряд поки складно сказати. Однак два питання однозначно будуть на порядку денному: перемога над Covid-19 та подолання його наслідків, а також боротьба з корупцією. Остання є чи не єдиним, де між представниками коаліції немає суперечок.

ПЕРШИЙ ТЕСТ ДЛЯ НОВОЇ ВЛАДИ

Ще 6 березня в Словаччині були виявлені перші випадки захворювання Covid-19, і вона стала чи не першою країною, що запровадила жорсткі заходи для подолання цієї хвороби. Ймовірно, що боротьба з коронавірусом триватиме не один місяць, і це є першим тестом для нового уряду та особисто Ігоря Матовича.

З одного боку, ця криза допомогла вирішити суперечки між лідерами партій під час формування коаліції і, очевидно, буде гуртувати їх і надалі. Це такий собі зовнішній ворог, що мобілізує. Цікаво, що колишній прем’єрміністр Петер Пелегріні показав себе за час кризи непоганим менеджером і, якби коронавірус виявили в Словаччині раніше, світова пандемія могла легко вплинути на результати голосування. Під час таких криз країни можуть ненадовго замкнутися навколо чинного лідера (за умови, що він демонструє належну компетентність та рішучість).

З другого боку, невідомо якими будуть наслідки для економіки країни. Так, тимчасово призупинили виробництво такі потужні підприємства, як Volkswagen, Kia Motors та інші. І в разі зменшення податків уряду потрібно буде вдаватися до жорстких заходів, зокрема скорочення соціальних виплат. І тут постане питання: чи готовий піти на такі кроки Матович та члени коаліції, які повинні виконувати певні популістські обіцянки.

Приміром, Борис Коллар та його партія ще під час коаліційних переговорів наголошували на збереженні обіцянки щодо обсягів збудованого соціального житла. Сам же Матович погодився на запровадження соціальних виплат, обіцяних попередниками, а саме на «тринадцяту пенсію», скасування плати за використання швидкісних доріг тощо. Тому дуже показовим є конфлікт навколо посади міністра фінансів, тому що Ріхард Сулик, лідер SaS, не підтримав би ці соціальні обіцянки та накопичення боргів у разі економічної кризи.

Отже, час покаже, чи зможе уряд скласти успішно свій перший іспит.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ ПОНАД УСЕ

Хоча коронавірус вимагатиме негайної уваги нового прем’єрміністра, ключовим пріоритетом Матовича в довгостроковій перспективі стане демонтаж корупційних мереж, реформування судової влади та поліції. Саме антикорупційна риторика забезпечила перемогу Матовичу та його партії, яка пообіцяла очистити «мафіозну державу», якою керувала останніх 14 років (з перервою у 2010 — 2012 рр.) партія SMER-SD. Тому виборці будуть очікувати ефективних та рішучих дій нового уряду.

У вбивстві журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої, що 2018 року сколихнуло всю Словаччину, звинувачується олігарх Маріан Кочнер. Два тижні тому влада заарештувала 18 осіб, зокрема 13 суддів, причетних до справи Куцяка. Вважається, що вони є частиною мережі суддів, політиків та прокурорів, підкуплених Кочнером. До речі, в лютому колишній бізнесмен уже був засуджений до 19 років позбавлення волі за підробку та маніпуляції з цінними паперами.

Перед Матовичем та його коаліцією стоїть завдання реформувати судову систему. Крім того, на черзі очищення системи правоохоронних органів. Улітку парламент призначить і нового генерального прокурора після закінчення каденції його попередника. Серед кандидатів є саме ті, хто активно боровся з Кочнером.

Міністеркою юстиції стала Вероніка Ремішова, представниця партії Za ludi, яка також відповідатиме за використання європейських субвенцій, з якими пов’язані корупційні скандали минулої влади.

Крім того, Матович озвучував ідею створити фонд для підтримки державою журналістів-розслідувачів, але деякі відомі словацькі редакції висловили позицію, що це призведе до залежності журналістів від уряду, тому пропозиція має бути переглянута та коректно сформульована. 

ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ УКРАЇНИ?

У результаті переговорів коаліції міністром закордонних справ був призначений Іван Корчок, один з найдосвідченіших дипломатів Словаччини. Він є кар’єрним дипломатом, який до призначення на посаду міністра був послом у США. Крім того, він працював у Брюсселі та Берліні, зокрема під час головування Словаччини в Раді ЄС. Отже, це призначення є не партійним, а професійним. І вкотре забезпечується спадковість МЗС Словаччини, адже Корчок, вочевидь, продовжуватиме політику Мирослава Лайчака. При цьому експерти сходяться на тому, що він буде більш різким та напористим міністром у тому, що стосується пріоритетів зовнішньої політики Словаччини.

Сам Матович ніколи не займався зовнішньою політикою, але, загалом, він підтримує членство Словаччини в ЄС і НАТО. Щодо України він поки не висловлювався. Втім, міністром оборони від партії Матовича став Ярослав Надь, який займає однозначну позицію щодо засудження російської агресії та підтримки України, тому, ймовірно, це визначатиме і точку зору Матовича. Парламентський комітет з європейських справ очолив Томаш Валашек — експосол Словаччини при НАТО, який теж чудово розуміється на українській тематиці.

Єдиним проблемним політиком поки видається Борис Коллар, лідер Sme-rodina, який став спікером парламенту, і має зв’язки з євроскептичними партіями Марін ле Пен та Маттео Сальвіні. Втім, наразі в партії Коллара немає людини, яка б відповідала за зовнішню політику. Крім того, міністерства, які очолили представники партії Коллара, не мають інструментів впливу на зовнішний вектор країни. 

Таким чином, розподіл посад у новому уряді Словаччини є позитивною ознакою для нового етапу розвитку наших двосторонніх відносин.

Тетяна ЛЕВОНЮК, аналітикиня Центру «Нова Європа», спеціально для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ