Момент істини для турецької еліти

Сьогодні вночі у Туреччині було покладено край перевороту, який учора пізно ввечері розпочали невідомі військові під гаслом забезпечення порядку та демократії. Зупинити путч турецькій владі вдалося після того, як на заклик президента Ердогана люди вийшли на вулиці Стамбула і Анкари і в буквальному значенні слова своїми тілами зупиняли пересування танків та іншої бронетехніки.

За даними турецьких військових, нічні події у Туреччині забрали життя більше 190 людей, серед них - 104 учасники спроби перевороту.

«Спроба перевороту провалилася», - заявив новий командуючий збройними силами країни Уміт Дундар у телезверненні, яке цитує AFP. Він також підтвердив дані про загибель ще 90 людей - 41 поліцейського та 47 цивільних, а також 1154 поранених.

Жертвою нічної спроби перевороту стала й будівля турецького парламенту, яка зазнала значних пошкоджень. Авіаудари зруйнували частину стін та вибили вікна.

Тим часом прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим у своєму зверненні назвав нічну спробу путчу "чорною плямою" на турецькій демократії, вказавши на "багатий досвід" турецького народовладдя.

Президент Реджеп Таїп Ердоган, якого зустрічав величезний натовп турків в аеропорту, назвав спробу заколотників захопити владу в Туреччині актом державної зради. Він заявив, що в армії назріла необхідність проведення чистки, і також пообіцяв "залишитись з народом" і нікуди не йти.

Головними винуватцями подій у ніч на 16 липня Ердоган вважає послідовників турецького клерикального діяча Мухаммеда Фетхуллаха Гюлена. Ердоган вже багаторазово закидав Гюлену та його послідовникам, що ті намагаються повалити уряд, користуючись своїми зв'язками серед військових та у судовій гілці влади.

Слід зазначити, що провідні політики ЄС та НАТО висловились на підтримку демократично обраного турецького уряду. Так, глава Європейської Ради Дональд Туск та голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер виступили з вимогою негайного повернення до панування державного порядку в Туреччині. Відповідна заява пролунала у ніч на суботу, 16 липня, в Улан-Баторі, де обидва політики беруть участь у форумі "Азія - Європа" (ASEM). "ЄС підтримує демократично обраний уряд країни та правову державу", - наводить агенція Reuters заяву представників ЄС. "Туреччина - ключовий партнер ЄС", - наголошується у заяві.

Водночас верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні закликала сторони у Туреччини до "стриманості та поваги до демократичних інституцій". Про це вона написала у своєму мікроблозі в соціальній мережі Twitter під час візиту до Монголії, де також братиме участь у форумі.

Між тим генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг так само закликав до "цілковитої поваги до демократичних інституцій Туреччини". "Я закликаю до спокою та стриманості, цілковитої поваги до демократичних інституцій Туреччини. Туреччина - цінний союзник НАТО", - наводить його слова агенція AFP.

Президент України Петро Порошенко написав у Twitter: «Україна підтримує демократично обраного Президента й Уряд Туреччини. Доручив МЗС подбати про наших громадян на турецькій території».

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати, чому Туреччині вдалося зупинити черговий путч військових і які висновки мають винести з цієї події політичні еліти, Ердоган та суспільство.     

«Культура демократії турецького народу та інститутів не могла і не допустила того, щоб такий напад на демократію був успішним»

Йонет ТЕЗЕЛЬ, посол Туреччини в Україні:

- Це була безглузда спроба маргінальної, нелегальної групи, яка від самого початку була приречена на невдачу. Не дивно, що культура демократії турецького народу та інститутів не могла і не допустила того, щоб такий напад на демократію був успішним. Винні будуть притягнуті до відповідальності відповідно до верховенства закону.

«Для турків та Туреччини, безперечно, величезне благо, що цей переворот вдалося зупинити»

Ігор СЕМИВОЛОС, Виконавчий директор Центру Близькосхідних досліджень:

- Думаю, це добре, що цьому перевороту було покладено край. Військові мають виконувати свої функції, а не займатись управлінням державою. Я ще не бачив жодного військового перевороту, який би приніс благо.

Слід розуміти, що успіху домагаються країни, які позбулися згубної звички вирішувати питання через насильство, військові перевороти, де армія є єдиним інструментом та єдиним діючим інститутом. А зовсім не просунулись у своєму розвитку країни, у яких армія перетворилась на інститут держави, який перебрав функції на всеосяжну структуру, що має і бізнес-інтереси і формує значну частину політичного класу, який діє на власний розсуд.

У цьому випадку очевидним є те, що для турків та Туреччини, безперечно, величезне благо, що цей переворот вдалося зупинити.

- Які були мотиву для перевороту, бо в ЗМІ пишуть, що це була якась кліка серед військових?

- Важко зараз говорити про те, хто стояв за цим переворотом. Проблема в тому, що самі заколотники не артикулювали, чого вони хочуть. Це якраз один із дуже яскравих моментів, які визначили долю того перевороту. Бо люди пам’ятають минулі часи, коли військові перевороти в Туреччині траплялись з певною регулярністю, і те, які проблеми виникали у турецьких громадян під час путчів і після них, зокрема з питаннями демократії тощо.

Я думаю, що спрацювала інституційна пам’ять людей, які просто більше не хотіли подібних речей, коли вони практично нічого не можуть вирішити, а все беруть у руки якісь анонімні військові, задуми та мотиви яких абсолютно не зрозумілі.

- У мережі повідомлялось, що цього разу мотивом було забезпечити демократичний порядок…

- А зараз якраз і є порядок та демократія. З точки зору електоральної демократії та всіх інших речей з цим якраз все абсолютно нормально.

У будь-якому випадку швидше йдеться про уявлення заколотників про демократію і порядок. Думаю, що реакція переважної більшості стамбульців та мешканців Анкари якраз засвідчила про те, що їх не влаштовує такий варіант.

«Влада виявилась міцнішим горішком, ніж про це думали заколотники»

- Деякі оглядачі звертають увагу на те, що Ердоган звернувся до турків через соціальні мережі, хоча раніше він часто закривав Twitter та інші ресурси. Як ви це оцінюєте?

- Я думаю, що він і далі буде закривати Twitter. А сам факт його звернення до народу через соціальні мережі аж ніяк не означає, що він їх полюбить. У Ердогана так само є свої таргани і те, що він постійно бореться з Гуленом і вважає, що цей діяч у всьому винний, це частина його уявлень про світ, у якому панують змови. Але він так само є прибічником теорії змов. Невідомо, що може у нього виникнути в голові після невдалого військового перевороту.

- Але, мабуть, критичний момент настав якраз після його звернення до народу…

- Так, це абсолютно правильно. По-перше, він себе показав як політичний боєць. Він дуже потужна політична фігура і продовжував битися. Причому навіть у такій складній ситуації для Туреччини, де існує інституційна пам’ять, зокрема дуже драматична пам’ять про перевороти, Ердоган скористався тим методом, проти якого часто виступав сам. Інакше кажуч, він прямо звернувся до народу і народ його підтримав.

Зрозуміло, що під час перевороту ніколи немає чіткого сценарію, тому часто одна сторона чи інша блефує. І цим пояснюється перша заява турецького прем’єра через годину після перевороту, що влада покладає край заколоту, хоча насправді все закінчилось пізніше. Можна відзначити, що влада виявилась міцнішим горішком, ніж про це думали заколотники.

«Люди просто захищають ті інститути, які дають їм можливість розвиватись і бути нормальними людьми, зберігати свою гідність»

- Багато оглядачів також звертають увагу на те, що в 2013 році народ виступав проти Ердогана на площі Таксім, а тут люди виступили на його захист. Як пояснити таку трансформацію?

- Це абсолютно нормально, враховуючи, що анонімні військові під гаслом відновлення демократії і порядку можуть принести абсолютно дике варварство. Люди просто захищають ті інститути, які дають їм можливість розвиватись і бути нормальними людьми, зберігати свою гідність тощо.

Часи, коли народ був зовнішнім спостерігачем за тим, що діється в країні, закінчились. І для мене це дуже симптоматично. Ми зрозуміли, що режим Ердогана та ісламська демократія є доволі складна штука і є погано вивченою. Більше того, вона навіть погано артикульована ісламськими демократами. Серйозні речі не обговорюються, і це погано. Треба ставити крапку у спадщині Ататюрка. Не можна далі користуватись методами і формами, які притаманні середині ХХ століття. Тим більше що суспільство дорослішає і стає більш складнішим, виникають різні нові соціальні групи, яких не було за часів Ататюрка, який зробив армію інститутом спостереження та оперативного втручання. І, власне, еволюція ісламського руху в Туреччині також потребує як мінімум аналізу та нових оцінок.

І проблема в ісламському русі полягає в тому, що багато чого вони роблять і не пояснюють цього. Окрім того, вони граються з османською символікою, заграють із ісламістами на Близькому Сході. Часом це також може викликати несприйняття значної частини турецького суспільства.

І тут постає питання, що дасть ця подія. Чи стимулюватиме цей невдалий путч внутрішню дискусію в турецькому суспільстві і допоможе йому ставати сильнішим, чи це просто підштовхне Ердогана до ще більшої концентрації влади у своїх руках, а значить - далі будуть чистки військових і він бачитиме змови в усьому, що рухається. Ситуація може розвиватися у напрямі диктатури, яка буде зосереджена в руках Ердогана.

Якщо цього не сталося раніше, то це буде момент істини – як поведуть себе політики, як поведуть себе еліти, чи зрозуміє Ердоган, що своїм подальшим перебуванням при владі він завдячує простим людям, які вийшли на вулиці заради нього.  

- Один із наслідків невдалого перевороту - це посилення влади Ердогана. Що ви скажете на це?

- Звісно, зараз перед Ердоганом відкривається багато можливостей. Він справді може реалізувати свій план, який дозволить йому отримати максимальні повноваження і в такий спосіб просто реалізувати мрію, до якої він ішов і прагнув усю свою політичну кар’єру. Ця ситуація дуже контроверсійна і є неоднозначною.

«Минули часи ХХ століття, коли військові перевороти були звичним явищем»

- Як ви оцінюєте реакцію всього світу і, зокрема, України на події в Туреччині?

- Ми побачили одностайність, всі лідери виступили проти військового перевороту, всі заявили про те, що вони підтримують обрану владу. А це ще раз свідчить про те, що минули часи ХХ століття, коли військові перевороти були звичним явищем.

Думаю, що українське керівництво теж адекватно оцінювало ситуацію в Туреччині. Не серйозно мати справу з анонімними людьми, які закликають до якихось благих цілей. Відомо, що благими цілями устелена дорога до пекла. І турецьке суспільство виросло із коротких штанців середини ХХ століття, коли перевороти були звичною практикою.

«Невдала спроба перевороту не могла досягти успіху, тому що ті, хто планував його втратили зв'язок з реальністю»

Йонет ТЕЗЕЛЬ, посол Туреччини в Україні:

Невдала спроба перевороту не могла досягти успіху, тому що ті, хто планував це, мабуть втратили зв'язок з реальністю. Вони не змогли побачити, що сьогодні турецьке суспільство просунулось дуже далеко по шляху демократії, щоб погоджуватися на щось менше. Яскравим позитивним розвитком подій, незважаючи на трагічні смерті протягом останніх 24 годин, був сьогодні, 16 липня, всепартійний консенсус у парламенті Туреччини і їхня спільна заява про явне несприйняття  спроби державного перевороту. Люди ризикували своїм життям, щоб підтримати переворот. Сьогодні ввечері вже після невдалої спроби перевороту, маси людей, які мають різні погляди як і раніше виходили на демонстрації у знак протесту проти антидемократичних заходів.

Водночас існують переконливі свідчення того, що спроба перевороту була пов'язана зі структурою, коротко відомою як FETO (терористична організація Феттула), яка була предметом дуже серйозного розслідування і судової справи в Туреччині. Ця структура, видаючи себе за безневинну неурядову організацію або рух співчуття, підозрюється насправді як скритна організація, яка протягом багатьох років намагається проникнути в державні установи,. Зараз існують сильні підтвердження того, що під час спроби перевороту FETO також вдавалась до використання незаконної сили. Ця структура також має широку мережу в багатьох країнах за межами Туреччини, в тому числі деякі відгалуження навіть в Україні. Туреччина в даний час вимагає, щоб її лідер, священнослужитель, який проживає в США, повернувся до Туреччини для суду.