Московські протести

Чергова протестна акція в Москві, що відбулася 3 серпня, скінчилася так само, як і попередня — жорстким розгоном і більш ніж 1000 заарештованих, хоча жодних ознак агресії з боку протестувальників не було. Знов у протестах брало участь кілька тисяч осіб, нехай менш ніж 10 тисяч, але значно більше, ніж 1,5 тисяч, що їх готове визнати МВС. Новим стало порушення  справи проти Олексія Навального та його Фонду про нібито відмивання співробітниками ФБК одного мільярда рублів. Хоча в нормальному суді така справа не мала б жодних перспектив, у Росії все залежатиме від політичного рішення, що приймається на самісінькій горі. Захочуть запроторити за грати засновника «Фонду боротьби з корупцією» на кілька років — запроторять. А можуть залишити Навального на свободі, проте посадити всіх його найближчих прибічників, аж до керівників регіональних штабів. Або взагалі нікого не саджатимуть, але просто перекриють ФБК всі канали фінансування. Вибір варіантів дій у влади поки що великий. З нового: орушення справи про масові безладдя і залучення до нього Слідчого комітету. Ймовірно, за цією статтею, що передбачає реальне ув’язнення, можна буде саджати будь-якого учасника протестів. А одного учасника несанкціонованого виступу вже заарештували за екзотичним звинуваченням у загрозах життю дітей силовиків. І одразу ж надійшла «адекватна відповідь»: Федеральний телеканал опублікував заяву деяких анонімних силовиків з погрозами на адресу дітей лідерів протесту. При цьому ні Слідчий комітет, ні Генпрокуратура не порушили справу ні проти телеканалу, ні проти невідомих авторів заяви. Це наочно демонструє те, що влада вже не дотримується навіть під себе писаних законів, цим самим руйнуючи навіть ту ущербну правову систему, яка існує в Росії. Як зазначає відомий російський політолог Олександр Кинєв, нещодавно звільнений з Вищої школи економіки, яка нестримно путінізується, «влада публічно продемонструвала подвійні стандарти. Люди звикли, що вона пише безглузді закони, які часто-густо нездійсненні. Проте тут ситуація дещо інша. Ухвалили 2014 року закон про надмірний збір підписів, усі знали, що він поганий. Але до нього заздалегідь готувалися, наймали агітаторів, проводили багатомісячні навчання складальників підписів, провели колосальну роботу. У відповідь влада вчинила гранично цинічно. Усім, хто провів цю роботу, відмовили, а кандидати влади, які нічого не робили (і люди бачили, що ті не збирали підписів, у багатьох із них на цей час були порожні виборчі рахунки), принесли щось до виборчкомів, і їх зареєстрували. Тобто громадянам просто плюнули в обличчя. Відбулося публічне шахрайство і приниження. Влада показала, що несправедливі закони для неї самої не писані». Це — дуже серйозне руйнування правового простору, який може мати найнепередбачуваніші наслідки, аж до силової відповіді з боку опозиції і розв’язування терору, як з боку найрадикальнішої частини опозиціонерів, так і з боку влади.

Євросоюз, США і навіть ПАРЄ, куди Росія нещодавно повернулася, що в Кремлі сприйняли як тріумф, засудили надмірне застосуванн насильства проти протестувальників у Москві і недопуск незалежних кандидатів під явно фальшивими приводами до виборів до Мосдерждуми. Проте відповідні заяви зроблені аж ніяк не першими особами і фактично мають черговий характер. Так, прес-секретар посольства США у Москві заявив: «Влада Росії продовжуює обмежувати права громадян на висловлювання своєї думки за допомогою вільних і чесних виборів і на проведення мирних зборів, гарантованих Конституцією. Дії влади 3 серпня порушують права громадян на всебічну участь у демократичному процесі». На цю й подібні до неї заяви західних політиків російський МЗС відповів звинуваченнями проти США і Німеччини в тому, що саме ці країни буцімто провокують московські протести. Так Кремль намагається перекласти провину із хворої голови на здорову. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що російське зовнішньополітичне відомство спрямує офіційні звернення до американської і німецької сторони щодо втручання їхніх дипломатичних працівників та державних ЗМІ у внутрішні справи Росії у зв’язку з висвітленням несанкціонованих акцій 3 серпня в Москві: «З інтернету, як відомо, нічого не вирубаєш. Ми всі матеріали, безперечно, доведемо офіційним шляхом до посольства США в Москві, і не лише до посольства. Я гадаю, що керівництво США буде дуже здивоване тим, як їхні дипломати втручаються в російські внутрішні справи». За її словами, американське посольство в Росії було причетне до несанкціонованих акцій: «Як до суботньої ходи, [так і після] посольство Сполучених Штатів найактивнішим чином було причетне до всієї цієї діяльності. Посольство США в Москві опублікувало маршрут ходи, так званої прогулянки, яка мала відбутися в суботу. Попунктно, просто похвилинно було розписано цей маршрут: о котрій він розпочнеться, о котрій він закінчиться тощо». Щоправда, Захарова вимушена була визнати, що в документі американського посольства містилося прохання не прямувати зазначеним маршрутом, і звернене воно було до американських громадян, які пербувають у Москві. «Як ми розуміємо, 90% цієї інформації саме закликали людей долучитися до цього заходу», — голослівно стверджувала вона. Атаці Захарової зазнав і німецький державний телеканал Deutsche Welle за нібито публікацію російською мовою заклику до москвичів виходити на акцію протесту. Звісно, DW не могла не інформувати свою російськомовну, так само як і німецькомовну авдиторію про відповідні заклики опозиції, але на цій підставі звинувачувати в організації протестів німецький уряд      — це вже занадто. Загалом, як це в Росії водиться, у всьому, зокрема в московських протестах, Трамп із Меркель та іншими зовнішніми ворогами винні. Сибірську тайгу, напевно, теж вони підпалили.

Коли влада несе таку ахінею, це свідчить про те, що вона розгублена і не розуміє, як діяти в ситуації, що склалася. Адже протести не вщухають і не зменшуються попри жорстокі заходи щодо їхнього придушення і арешт практично всіх чільних лідерів опозиції. Виходом із кризи могло б стати скасування виборів до Мосдерждуми і перенесення їх на пізніший термін, звільнення всіх заарештованих під час протестів, реєстрація всіх незалежних кандидатів і відставка Сергія Собяніна з посади столичного мера з призначенням на його місце, наприклад, колишнього «системного ліберала», який колись був суперником Собяніна на виборах мера, а нині затятого путінця і першого заступника голови Президентської адміністрації Сергія Кирієнка. Але на це Путін навряд чи піде, а половинчасті заходи, на кшталт реєстрації лише найбільш «поміркованих», з погляду влади, кандидатів, знехтуваних Мосміськвиборчкомом, проблеми не розв’яжуть.

До речі, у придушенні московських протестів виявили й «український слід». Оприлюднені відеоматеріали свідчать, що одним із керівників Росгвардії в Москві є колишній заступник командира полку київського «Беркута» Сергій Кусюк, звинувачений в Україні в розстрілі «Небесної сотні», який зараз відіграє найактивнішу роль в придушенні опозиції на московських вулицях. Також зазначають, що в лавах росгвардійців у Москві чимало колишніх беркутівців. У Києві Кусюк та його підлеглі своїми недолугими і злочинними діями довели Україну до революції, а Януковича — до поспішної втечі. Хтозна, чи не повторять вони свій досвід у Москві.