Мовна демагогія

Нещодавно депутати парламенту Чеської Республіки від «Комуністичної партії Чехії і Моравії» заблокували ратифікацію договору про Асоціацію ЄС — Україна і відклали його розгляд не менше ніж на місяць. Їхній крок знову підтвердив, наскільки сильно деформована чеська громадська думка про ситуацію в Україні. Одним із комуністичних аргументів є те, що сепаратистське повстання на Донбасі виникло з боязні, що тут буде заборонене використання російської мови. Кремлівську пропаганду поширюють у Чеській республіці не тільки комуністи. У цьому їм допомагає і сам президент Мілош Земан.

При цьому чехи мають свій трагічний досвід з демагогічним використанням таких слів, як «народ», «право на самовизначення», «право на рідну мову» тощо. Наприкінці 30-х років їх використовував нацистський вождь Адольф Гітлер, аби за допомогою брехливої пропаганди викликати шовінізм, расизм і ксенофобію, що допомогло йому оволодіти німецьким народом і загнати його на бійню Другої світової війни.

Коли з московського Кремля прозвучала фраза «хто говорить російською, є російсянином, а де живуть росіяни, там Росія», виникло відчуття, ніби нацистський фюрер повстав із мертвих. Оновлення імперіалістичних і великоросійських настроїв між населенням Російської Федерації і зростання культу особи Володимира Путіна підтверджує, що росіяни також схильні до пропаганди, як 80 років тому німці. А війна вже бушує.

Українці змушені боронити зі зброєю в руках земельну цілісність своєї держави і повинні протистояти гібридній брехливій пропаганді не лише усередині країни, але і в міжнародних масштабах. Український парламент вже багато років тому схвалив мовний закон, який відповідає нормам ЄС і поважає право національних меншин на використання їхньої рідної мови.

Дійсність же вказує, що в першу чергу треба зберігати українську мову й ефективно контролювати наповнення українського мовного закону.

Можна повчитися, наприклад, у Словацької Республіки, де вже з 2009 року є закон про захист державної словацької мови, яка встановила штрафи за її порушення від 100 євро до п’яти тисяч євро фізичним і юридичним особам. У додатку словацького закону є список сіл, селищ і міст, де кількість жителів національних меншин (наприклад, угорців) перевищує 20 %. У такому разі закон дозволяє використання мови національних меншин у спілкуванні з державними органами, а також у використанні назв магазинів, для реклами тощо. Водночас цей закон зобов’язав державних службовців у вказаних областях і регіонах володіти державною мовою. Порушення закону карається штрафом.

Український мовний закон є більш суворим утому, що стосується кількості жителів національних меншин, і встановив лише 10 %, що дозволяє комунікацію мовою національних меншин. Чи володіють українські державні службовці державною українською мовою і чи зобов’язані її використовувати в разі, якщо до них звернеться громадянин України українською? Чи повинен державний службовець при прийнятті на роботу довести, що знає українську мову? Чи мають можливість державні службовці вчитися українській мові на спеціалізованих курсах?

Як і в інших галузях людської діяльності, так і в мовній проблемі і національній політиці не буде нічого працювати, поки не буде порядку й контролю. Особливо зараз, коли українці проливають кров на війні, недопустимо, аби ворог за допомогою демагогії використовував безлад у державних органах, корупцію високопоставлених осіб і недосконалість законів для виникнення сепаратизму і національної ненависті.

Досвід держав Центральної Європи однозначно підтверджує, що там, де існує закон і порядок, там є успіх і процвітання. І навпаки, де володарює беззаконня і корупція як метод влади, там місцеве населення страждає від зубожіння і не має перспективи. Єдиними ліками від цієї хвороби посткомуністичних країн є громадянська відповідальність і активність. Недостатньо любити свою Батьківщину і кричати «Слава Україні!». Треба щодня, крок за кроком, змінювати Україну на краще!

Звісно, зараз ви скажете: «Цьому іноземцеві добре говорити, а як це зробити?» Пропоную, аби ви, як читачі газети «День» і громадяни України, приєдналися до мене і спільно поцікавилися:

«Пане прем’єре Яценюк, організуйте, будь ласка, перевірку знання української мови у державних службовців і вживіть відповідних заходів для поліпшення ситуації!».

«Пане генеральний прокуроре Шокін, організовуйте, будь ласка, перевірку громадян України, які користуються чужим закордонним паспортом і є відповідно громадянами іншої держави. Йдеться про українських громадян російської, румунської й угорської національностей. Подвійне громадянство в Україні незаконне!».

Україна переможе тоді, коли її економічний і цивілізований рівень буде порівнянний з іншими європейськими державами, а громадяни Росії будуть вимушені визнати, що треба наслідувати прагнення України до процвітання.