Наскільки далеко зайде Варшава?

Днями прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький давав лекцію в місті Холм, яку присвятив польсько-єврейським відносинам, під час якої знову звернувся до української  історії та зробив резонансну заяву. Цього разу критика глави польського уряду була спрямована в бік українського військового, політичного діяча і гетьмана Богдана Хмельницького.

«Першим великим злочинним актом проти євреїв, який у єврейській історіографії часом прирівнюється до Голокосту, було повстання Хмельницького. Очевидно, що тоді доходило до страшних злочинів, історики кажуть про 100 тисяч вбитих євреїв», — цитує слова  Моравецького Європейська влада. Глава уряду також згадав слова одного з рабинів, якого він зустрів під час поїздки до міста Торунь і зазначив: «Він говорив про трьох злочинців на «х» — Гітлер, Гіммлер і Хмельницький (польською Hitler, Himmler і Chmielnicki. — Ред.). Це герой для наших сусідів, а для нас той, хто фактично призвів до першого занепаду Речі Посполитої».

Варто нагадати, що минулого тижня депутати Верховної Ради України проголосували за заяву, в якій засудили ухвалення Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам’яті.

«День» звернувся до польських та українських експертів з проханням оцінити такі порівняння:

«КОЛИ ПОЛІТИКИ СПЕКУЛЮЮТЬ ЩОДО ІСТОРИЧНИХ ПИТАНЬ, ЦЕ НЕ РОБИТЬ ЇМ ЧЕСТІ»

Петро КРАЛЮК, проректор Національного університету «Острозька академія»:

— Перш за все, варто звернутися до контексту, в якому це було сказано. Справа в тому, що це дивно виглядає, коли прем’єр-міністр країни їде в провінційне, навіть не воєводське, містечко Холм (але водночас знакове для українців, тому що там була колишня столиця князя Данила Галицького, де була його резиденція) і в бібліотеці міста близько години розповідає про польсько-єврейські стосунки. Розумію, що ця тема дуже болюча для нинішнього польського керівництва, оскільки зміни, внесені в закон «Про інститут національної пам’яті» певним чином корегують питання вивчення Голокосту на теренах Польщі. Цими поправками незадоволені Ізраїль і США. Тому Моравецький уже не вперше звертається до цієї теми.

Треба мати на увазі, що базова освіта Моравецького — історична, адже він закінчив Вроцлавський університет, студіюючи історію і в цих питаннях він орієнтується.

Що ж до порівняння Богдана Хмельницького з Гітлером, то тут нічого нового Моравецький не відкрив. На жаль, подібні порівняння зустрічаються в деяких єврейських авторів, і він до них апелював. Проте серйозні єврейські дослідники не вдаються до таких порівнянь, принаймні ніхто з авторитетних єврейських дослідників не говорить про те, що було вбито близько 100 тис. євреїв під час Хмельниччини. Це явно завищена цифра.

Дослідники сходяться на тому, що під час Хмельниччини на теренах України проживало близько 40 тис. євреїв. Звичайно, жертви були, але не тільки серед єврейського, але й українського, польського населення та представників інших національностей. Науковці вважають, що під час Хмельниччини та Руїни на території України загинули близько 50—70% населення. Вважається, що близько половини євреїв — 20 тис. людей — або загинули, або опинилися в полоні в татар, або прийняли православ’я (а євреї вважають, що якщо людина відійшла від іудаїзму, вона втрачена і загинула).

Вважаю, що прем’єр-міністру Польщі робити такі заяви зовсім недоречно. А оскільки він історик, то міг би підняти дослідження на цю тему та висловлюватися щодо Хмельницького коректніше.

ПРО РЕАКЦІЮ УКРАЇНИ

Думаю, варто зробити відповідне роз’яснення, але не з боку урядових структур, це не рівень прем’єр-міністра чи Президента. Це функція Інституту національної пам’яті.

Загалом керівництво України займає дуже зважену позицію в цих питаннях і не вдається до апеляції до історичних питань. Нехай питання історії залишається історикам. Думаю, коли політики  спекулюють щодо історичних питань, це не робить їм честі.

ПРО АНТИУКРАЇНСЬКУ ПОЛІТИКУ ПОЛЬЩІ

Антиукраїнська політика Польщі триває не один рік. Це почалося ще в 2013 році, коли там досить активно відзначали річницю так званої «Волинської різанини». Тема подій, які відбувалися на Волині в 1943 році, активно розкручується польськими політиками, що робиться для того, щоб наростити свої рейтинги.

Як на мене, ця політика триватиме, оскільки це пов’язано з нинішніми політичними силами, які перебувають  при владі в Польщі і зорієнтовані на те, щоб порушувати ці теми. З часом може з’явитися якась нова тема і це буде продовжуватися доки при владі перебуватиме нинішня права партія «Право і справедливість» і їхні союзники. Хоча я також маю сумніви, що якщо до влади прийдуть ліберали, які на ці речі дивляться інакше, одразу будуть змінювати цю риторику. На жаль, цей процес зайшов дуже далеко.

ЯК ЗМІНИТИ ВІДНОСИНИ КИЄВА І ВАРШАВИ

Ми повинні певним чином дистанціюватися від Польщі.

Перше. У цій країні зараз працюють понад мільйон українських заробітчан. Це викликано економічною ситуацією в Польщі та Україні. Але перебування такої кількості заробітчан в Польщі власне і веде до того, що нинішнє польське керівництво вдається до таких антиукраїнських дій. Тому ми повинні подумати, як повернути цих людей в Україну і це сприятиме налагодженню українсько-польських відносин.

Друге. У Польщі навчається велика кількість українських студентів. Це теж сприяє тому, що польська влада починає певним чином впливати на цих студентів. У нас рекламується європейська освіта і те, що треба їхати вчитися за кордони. Так, це іноді треба. Але коли ми руйнуємо свою систему вищої освіти, коли люди їдуть в першу чергу в Польщу, щоб здобувати освіту, це не нормально. Українська освіта і зокрема, вища, нічим не гірша. Я про це говорю з цілковитою відповідальністю. Але, на жаль, ми не рекламуємо свої вищі навчальні заклади і створили чимало проблем для того, щоб люди вступали до ВНЗ. Я маю на увазі так зване Зовнішнє незалежне оцінювання, якого немає в Польщі. Там достатньо диплому про закінчення середньої школи, щоб людина вступила у ВНЗ, чим дуже добре користуються поляки. Саме на економічні, соціальні, освітні питання ми мали б звернути увагу і це була б справжня адекватна відповідь. Адже відповіді державних структур мало.

«НЕЗРОЗУМІЛЕ ПОРІВНЯННЯ»

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Iнституту міжнародних відносин Варшавського університету:

— Думаю, що в минулому, як в Польщі, так і в Україні чи в інших європейських країнах протягом століть було багато антисемітських інцидентів і антисемітської політики. І очевидно, на історичному рівні це також стосується і Хмельницького.

І все-таки, не зрозуміло і на історичному, і на дипломатичному рівні порівняння козацького гетьмана з Гітлером, який спланував і зорганізував, на жаль, успішно, геноцид євреїв.

На мою думку, неправильно порівнювати кожного антисемітського лідера чи державного діяча з Гітлером.

Що стосується того, чому останнім часом Польща так часто дає оцінки історії України, то для цього є кілька причин. По-перше, у нас інший підхід до спільної історії і ми це вже знаємо багато років. По-друге, сьогоднішній уряд Польщі намагається дуже активно використовувати історію для політичних цілей. По-третє, польський уряд не вважає Україну партнером, якого треба поважати і боятися, на відміну від США чи Ізраїлю, хоча сама польсько-українська співпраця йому здається важливою. Тому ці історичні проблеми можна дуже відкрито в політичній боротьбі використовувати.