Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

«Не успішний, але й не провальний»

Які здобутки приніс Києву саміт НАТО
12 липня, 2018 - 18:43
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

29-й саміт НАТО, що відбувся 11 — 12 липня на найвищому рівні за участю глав держав та урядів, приніс для України свої здобутки.

По-перше, у підсумковій декларації Альянс засудив незаконну анексію Криму, дискримінацію кримських татар, повторив, що «підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, Грузії, Молдови в межах міжнародно визнаних кордонів». НАТО закликало до повної імплементації Мінських угод усіма сторонами, підтримки зусиль у рамках Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. В документі Альянс також закликає РФ припинити політичну, фінансову та військову підтримку збройним формуванням, припинити військове вторгнення в Донецьку та Луганську області, вивести війська, спорядження та найманців із території України. «У світлі підтверджених прагнень України приєднатися до членства в НАТО, ми дотримуємось рішень, ухвалених на бухарестському саміті та наступних самітах. Альянс також привітав «значний прогрес у вже втілених реформах, особливо нещодавнє ухвалення Закону про Вищий антикорупційний суд і Закону про національну безпеку.

По-друге, вчора в Брюсселі відбулося засідання Північноатлантичної Ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, в якому взяв участь Президент України Петро Порошенко. Після цього заходу Генсек НАТО зробив заяву щодо відносин Альянсу з Україною. У ній серед іншого згадується, що учасники заходу обговорили перспективи миротворчої місії ООН на Донбасі та наголосили на тому, що вона має бути розміщена по всій зоні конфлікту, включно з українсько-російським кордоном.

По-третє, Президент України Петро Порошенко провів двосторонню зустріч із Генсеком Альянсу. «Пане Президенте, довгострокова мета України — приєднання до Альянсу. Фокус нині — на реформах. Ви здійснюєте важливий прогрес», — наголосив Столтенберг під час спільного з Порошенком брифінгу. Тим часом Президент України підтвердив, що інтеграція України до ЄС та НАТО є пріоритетом зовнішньої політики нашої держави, і що він має намір «закріпити цей стратегічний курс у Конституції України». Також він сказав, що розраховує на підтримку Альянсом розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

По-четверте, як пише «Європейська правда» з посиланням на власні джерела, Петро Порошенко зустрівся з президентом США Дональдом Трампом, обговорив з ним проект «Північний потік-2» і подальшу співпрацю в оборонній сфері. Проте на момент підготовки номера офіційного підтвердження від Адміністрації Президента, що ця розмова таки відбулася, не було.

ФОТО РЕЙТЕР

Проте варто все ж нагадати, що спершу Україна розраховувала на те, що в межах саміту відбудеться засідання Комісії Україна — НАТО (КУН), проте через серйозні незгоди з Угорщиною щодо Закону «Про освіту», Будапешт заблокував проведення цього заходу. Крім того, Україні не надали статус члена Enhance Opportunity Program (Програми розширених можливостей), хоча Київ розраховував отримати його на цьому саміті.

РЕЗУЛЬТАТИ ДЛЯ АЛЬЯНСУ

У фінальній декларації 29 країн-членів підтвердили відданість ключовому принципу, що напад на одну країну означає напад на всіх. Також — відданість цілі довести витрати на оборону до 2% ВВП. Союзники погодились на ініціативу «Чотири по тридцять», що полягає в зобов’язанні до 2020 року створити 30 бойових суден, 30 повітряних ескадрилей і 30 механізованих батальйонів, а також створити нові командні центри у США та Німеччині. Македонію заросили стати 30-м членом НАТО. Багато уваги у спільній декларації присвячено Росії. «Агресивні дії Росії, включаючи загрозу та використання сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу і підривають Євроатлантичну безпеку та заснований на правилах міжнародних порядок», — йдеться на початку декларації. Також у документі зазначається, що НАТО призупинило всю практичну цивільну та військову співпрацю з Росією, залишаючись відкритим до політичного діалогу.

АМЕРИКАНСЬКИЙ ПОГЛЯД

У другий день саміту президент США зробив досить резонансні заяви. Світові ЗМІ повідомили про те, що американський президент на не передбаченій порядком денним зустрічі пригрозив вийти з Альянсу, якщо союзники негайно не почнуть витрачати на оборону більше. «Пізніше під час прес-конференції Трамп не відповів на питання, чи погрожував він, що США вийдуть з НАТО», — пише Politico. Водночас він заявив, що був «дуже, дуже щасливий» після того, як члени НАТО погодились зі своїми зобов’язаннями підвищити витрати на оборону» і назвав позапланову зустріч «фантастичною». На питання репортерів, чи можливе визнання анексії Криму, Трамп відповів, що не знає, що буде з півостровом «на цьому етапі». «Ще задовго до того, як я став президентом, президент Барак Обама дозволив, щоб це сталося», — цитує слова глави Білого дому Голос Америки. Порушив Трамп і питання «Північного потоку-2», назвавши Німеччину «заручницею Росії» через те, що Москва «тотально контролює» Берлін за допомогою енергетичних ресурсів. Цю тему Трамп обговорив із канцлером Німеччини Ангелою Меркель віч-на-віч, проте деталей розмов лідери не повідомили репортерам. Трамп же назвав відносини США та Німеччини «грандіозними», пише DW.

ФОТО РЕЙТЕР

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати здобутки для України від саміту НАТО:

«УКРАЇНА ТА УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ОТРИМАЛИ МАКСИМУМ ІЗ ТОГО, ЩО МОГЛИ        »

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ (2003—2005 рр., 2010—2012 рр.):

— З одного боку, заява була очікуваною, тому що в цілому існує консенсус серед держав-членів НАТО, що Україна є жертвою агресії і її треба підтримати. З іншого боку, заява не містить нічого проривного або такого, що може змінити загальну ситуацію щодо перспектив повноцінної інтеграції України в НАТО. Адже для цього існують уже перевірені апробовані інструменти: План дій щодо членства, конкретні програми в цьому контексті.

Навіть Грузія отримала більше, ніж Україна, при тому що в неї теж, по суті, є дві анексовані території. Україна розглядається більшістю країн НАТО та Євросоюзу, як держава, яка має величезні ризики, такі як агресія Росії, внутрішні проблеми, корупція, вибори, які невідомо, що принесуть. Усе це разом створює дихотомію — коли з однієї треба підтримувати, а з іншої сторони — дуже жорстко критикувати.

В даному випадку, думаю, що Україна та українська влада отримала максимум з того, що могла. Але це аж ніяк не відповідає тій тезі, що ми щось наблизили в плані інтеграції чи членства в НАТО.

— Засідання Комісії Україна-НАТО не відбулося через блокування Будапешта. Як ви оцінюєте нинішній формат участі України в саміті НАТО?

— Те, що відбулося, є яскравою демонстрацією кризи європейських і трансатлантичних інституцій. Якщо одна країна, не сама важлива і не сама потужна, може собі дозволити торпедувати цілком зрозумілі легітимні прагнення сусідньої країни з питань, які абсолютно не стосуються її стурбованостей, це свідчить про те, що механізми впливу на цивілізовану поведінку своїх власних членів у НАТО відсутні. І це величезна проблема.

Взагалі, ми прагнемо в НАТО, яке було в 1990-ті роки. А якщо й потрапимо, це буде зовсім інше НАТО, де ті, хто прагнув, щоб ми були там 10 років тому, можливо, будуть не зовсім задоволеними кінцевим результатом.

 — Якою має бути наша стратегія налагодження відносин з Угорщиною, щоб відновити засідання КУН?

— Вона має формуватися іншою командою, бо нинішня на це не здатна. Спершу, вона повинна мати розуміння з приводу того, що робити всередині країни, яким чином формувати консенсус, що дозволить більш потужно та жорстко відстоювати свої інтереси, в тому числі щодо НАТО.

Сьогодні, звичайно, треба вирішити проблему відносин з Угорщиною, потенційно — з Румунією і, в принципі, з Польщею, і убезпечити себе від виникнення додаткових подразників. Для цього, відверто кажучи, потрібно, щоб керівництво держави займалось державними справами мінімум 50% свого часу. А без цього нічого не буде.

«НЕПРОВЕДЕННЯ КОМІСІЇ УКРАЇНА — НАТО КОМПЕНСУВАЛА ДУЖЕ ЧІТКА РИТОРИКА У ДЕКЛАРАЦІЇ ЛІДЕРІВ САМІТУ»

Альона ГЕТЬМАНЧУК, директор Центру «Нова Європа»:

— Враховуючи, що від початку Україна ставила за мету на Брюссельському саміті НАТО проведення Комісії Україна — НАТО на найвищому рівні, а також запрошення України долучитись до Програми посилених можливостей, було б лукавством називати цей саміт успішним для України. Однак назвати провальним його теж не можна.

Замість Комісії Україна — НАТО де-факто відбулось спільне засідання Комісії Україна — НАТО та Комісії Грузія — НАТО, і таким чином Президент України зміг взяти участь у саміті, попри угорське «вето». Непроведення окремої Комісії Україна — НАТО і відсутність спільної двосторонньої заяви за результатами цієї Комісії (натомість була заява головуючого) компенсувала дуже чітка риторика у декларації лідерів саміту напередодні.

Важливо, зокрема, що у декларації було підтверджено рішення Бухарестського саміту НАТО. Це вигідно вирізняє нинішній саміт від попередніх самітів НАТО, на яких не було консенсусу щодо підтвердження Бухарестської декларації (в ній йшлось, що Україна та Грузія будуть членами Альянсу), і, відповідно, вона й не була підтверджена. Бухарестське рішення було підтверджене і за результатами спільної зустрічі Північноатлантичної Ради з лідерами України та Грузії. Важливим є також зафіксований у заяві головуючого заклик звільнити українських політичних в’язнів, які утримуються РФ.

Що варто робити Україні, щоб усе-таки долучитися до Програми розширених можливостей НАТО в майбутньому?

— У заяві головуючого чітко вказано, що НАТО визнає інтерес України в приєднанні до Програми посилених можливостей і розгляне це питання. Для того, щоб рішення було позитивним, має бути згода на долучення України з боку ключових європейських союзників НАТО. А для того, щоб була така згода, Україна має продемонструвати прогрес в реформуванні сектору безпеки та оборони принаймні на тому рівні, на якому продемонструвала Грузія. В українському випадку це, зокрема, виконання «Закону про національну безпеку» й реформування СБУ. Але насправді я не перебільшувала б значення участі України у цій програмі. Її додана вартість у контексті інтеграції до НАТО залишається сумнівною.

Що стосується вирішення непорозумінь з Угорщиною, то стратегія тут має бути одна — аргументований діалог у форматі, який буде найбільш переконливим для найвищого керівництва Угорщини. Очевидно, діалог на рівні міністрів закордонних справ з огляду на продовження токсичних заяв угорського міністра, себе вичерпав. Потрібно вирішувати це питання за посередництва США на рівні угорського прем’єр-міністра. Однак не забуваймо, що саміт НАТО був останнім реальним важелем впливу Угорщини на українське керівництво до президентських виборів в Україні. Більше таких важелів не буде.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments