ОГЛЯД

ЗУСТРІЧ ТРАМПА ТА КІМ ЧЕН ИНА

Цього тижня вражаюча новина надійшла звідки її останнім часом очікували найменше - Північної Кореї. Спершу лідер КНДР Кім Чен Ин вперше прийняв у себе делегацію з Південної Кореї та навіть погодився провести саміт двох Корей в кінці квітня. Як пише BBC, Пхеньян пообіцяв не використовувати ядерну зброю проти Південної Кореї та заморозити ядерні та ракетні випробування на час переговорів зі США. А сьогодні (9 березня - Ред.) стало відомо, що Кім Чен Ин зробив пропозицію президенту США Дональду Трампу зустрітися і останній її прийняв. Можливу зустріч назвали безпрецедентною подією в історії міжнародних відносин. За словами представників Південної Кореї, які й представили пропозицію главі Білого Дому, північнокорейський лідер нібито згоден припинити ракетні та ядерні випробування і прихильний ідеї денуклеаризації КНДР.

"Трамп і північнокорейські перемовини: політична азартна гра 21 століття", - такою статтею відреагувала на новину BBC. "Для містера Трампа це може бути один з найхоробріших і найбільш історичних кроків, який американський лідер робив в міжнародних відносинах. Якщо цей ризик спрацює, містер Трамп зможе вважати себе президентом, який розібрався з Північною Кореєю. Його адміністрація мала дуже мало перемог, незважаючи на обіцянку виборцям, що буде "так багато виграшів".

У The Washington Post вийшов матеріал під назвою "Північна Корея не віддасть свою ядерну зброю. США все-таки мають три хороші причини для переговорів". Перша причина - обмеження зростання ядерної програми КНДР, друга - стримування експорту ядерних технологій, третя - уникнення нещасних випадків та прорахунків. Видання стверджує, що денуклеаризація КНДР - не ймовірний сценарій через просту причину - "США не можуть запропонувати Північній Кореї те, чого вона хоче - надійне зобов’язання не погрожувати режиму в майбутньому". "Величезна військова сила, якою володіють Сполучені Штати, ідеологічний розрив між Північною Кореєю та США, екстенсивна природа інтересів США в Азії, а також історія зміни Сполученими Штатами режимів по всьому світу означає, що США завжди становитимуть військову загрозу для Північної Кореї. Доки це так, КНДР продовжить вбачати в своїй ядерній зброї важливу роль для стримування цієї загрози", - зазначається в статті.

"Рішення Трампа, за рік після того, як обидва обмінювалися образами, є визначним проривом. Воно робить північнокорейський режим ближче до довгоочікуваної цілі визнання на міжнародній арені і пропонує Трампу хвилюючу перспективу історичної дипломатичної перемоги. Але наслідки такої гри з високими ставками складно передбачити", - пише CNN.

ШПИГУНСЬКИЙ СКАНДАЛ

ФОТО REUTERS

Однією з найбільш резонансних подій, що наробила галасу в Сполученому Королівстві, Росії та світі, стало отруєння колишнього полковника російського ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки, які зараз продовжують боротися за свої життя. Як пишуть ЗМІ, спершу Скрипаль був російським розвідником, а пізніше шпигував на користь Великобританії, за що був засуджений в РФ. Проте в 2010 році в рамках обміну шпигунами між США та Росією він був звільнений і отримав притулок у Великобританії.

У виданні Time вийшла стаття під заголовком «Британія каже, що завдасть удару у відповідь, якщо Росія стоїть за несподіваною хворобою екс-шпигуна», у якій наводяться слова глави британського МЗС Бориса Джонсона. «Я кажу урядам по всьому світу, що жодна спроба забрати невинні життя на землі Сполученого Королівства не буде не сакціонованою чи не покараною», - сказав Джонсон. Крім того, в матеріалі йдеться про те, що під час засудження Скрипаля в Москві в 2004 році російські медіа цитували ФСБ, яка казала, що збиток від діяльності Скрипаля можна порівняти зі шкодою, що наніс Олег Пеньковський – полковник ГРУ, який шпигував на користь США та Британії під час Холодної Війни.

Натомість, у британській газеті The Guardian вийшла стаття «Британія не виграє шпигунське протистояння з Путіним». Автор розглядає можливі сценарії, якщо виявиться, що за отруєнням Скрипаля все-таки стоїть Москва. По-перше, економічні санкції. За його словами, обмеження вже були введенні у відповідь на військове вторгнення Путіна в Україну. «Від них постраждали низка росіян і близьких друзів Путіна, але не Путін», - йдеться в матеріалі. По-друге, уряд міг би розірвати дипломатичні відносини з РФ. «Але це ризик, який може грати на руку Путіну. Він культивував російську точку зору, що Захід хотів принизити Росію ще з часів повалення Радянського Союзу. Не дивно, що він отримує задоволення від спроб у відповідь принизити Захід. Для нього Британія – стурбована та розділена Брекзитом, в якої постійно зменшується дипломатична, економічна та військова міць – є першочерговою ціллю», - вважає автор.

BBC опублікувала матеріал «Російський шпигун: випадок Скрипаля підкреслює російську дилему Сполученого Королівства». В ній автор наголошує на подібності цього випадку до вбивства працівника російських і радянських спецслужб Олександра Литвиненка. «Відносини вже прохолодні – похмілля від справи Литвиненка, разом з серйозними відмінностями щодо політики Росії в Україні та Сирії, не кажучи вже про більш агресивний галас Росії щодо країн НАТО в центральній і північній Європі», - зазначає автор. «Зараз Росія і Сполучені Штати, здається, знову втягнуті в міні-ядерні перегони; напруга між НАТО та Росією зростає: і Сполучене Королівство в будь-якому разі спантеличене своїми планами вийти з ЄС. Якщо цей останній випадок підніме ймовірні підозри щодо ролі Росії, Лондон може боротися, щоб знайти ефективну відповідь», - вважає він.

ІТАЛІЙСЬКІ ВИБОРИ

ФОТО REUTERS

На початку тижня, безперечно, найбільш обговорюваною темою стали результати парламентських виборів в Італії, на яких найбільшу кількість голосів виборці віддали лівопопулістській партії "Рух п’яти зірок" (32.22%), яка стане найбільшою політсилою в парламенті. Та все ж перемогу на виборах здобув блок трьох партій (35,98%): правої «Вперед Італія» 81-річного екс-прем’єра Сильвіо Берлусконі, правопопулістської «Ліга півночі» на чолі з Маттео Сальвіні та націоналістичної «Брати Італії» Джорджії Мелоні.

"Італійські виборці обирають популістів, дають пекучий докір Європі", - під таким заголовком вийшла стаття на CNN, в якій зазначається, що Італія потрапила в політичну невизначеність після перемог на парламентських виборах популістів, євроскептичних партій, в той час як жодна з них не отримала вдосталь голосів, щоб сформувати уряд самостійно. Крім того, зазначається, що європейські лідери зустрінуть результати з тривогою, адже перемога "анти-владних" партій може означати проблеми для континенту, який вже намагається справитися з повстанням популістів та крайньоправих рухів у Франції, Німеччині та інших країнах. При тому, нагадується, що Італія - третя найбільша економіка Єврозони і одна з країн-засновниць ЄС, до того ж - одна з головних точок в’їзду мігрантів з Африки, Близького Сходу та Азії.

До речі, The Guardian пише про побоювання мігрантів через можливі депортації  після оголошення результатів виборів. Автор пише, що в останні місяці кількість людей, які чекають в цій країні на оновлення своїх дозволів на проживання, зросла в кілька разів і багато мігрантів бояться, що до того, як отримають нові документи, їх можуть депортувати. Втім, скоріше за все, поки що мігрантам нічого турбуватися. По-перше, переговори щодо нового уряду триватимуть тижнями чи навіть місцями. По-друге, перешкодою може стати нестача коштів, адже депортації вже обійшлися італійським платникам податків у мільйони євро.

"Італійські вибори - ще один удар для європейського істеблішменту", - таку статтю присвятив The Washington Post плебісциту. "Під час перебігу італійських виборів багато міжнародних медіа фокусувалися на штормових хмарах на горизонті. Італійські виборці були невдоволені та злі, боячись сотень тисяч нещодавно прибулих мігрантів з іншого боку Середземного моря та ситі нестачею можливостей, прийнятною корупцією еліт та неефективністю правлячого центристського уряду", - йдеться в матеріалі.

Директива Туска Лондону

ФОТО REUTERS

Президент Європейської Ради Дональд Туск представив проект директив щодо відносин Великобританії та ЄС після Брекзиту і наголосив, що Брюссель не надаватиме Лондону жодних преференцій щодо торгівлі та доступу до єдиного ринку ЄС і наголосив, що Сполучене Королівство може розраховувати лише на угоду про вільну торгівлю. Крім того, цього ж тижня Туск відвідав Дублін, де сказав, що Британія повинна запропонувати конкретне та реалістичне рішення проблеми кордону між північчю та півднем Ірландії, тому що в іншому випадку переговори про Брекзит зайдуть у глухий кут, пише Euronews.

Кореспондент BBC в аналізі цієї події зазначає: "Дональд Туск представив свої директиви в чудовому замку на схилах біля Люксембургу. Чудова зміна звичайних місць проведення події в Брюсселі, але таке ж жорстке повідомлення від ЄС, що червоні лінії Сполученого Королівства обмежують те, що вона може отримати від фінальної угоди про Брекзит".

НІМЕЦЬКИЙ ПРОРИВ

ФОТО REUTERS

Хороші та довгоочікувані новини також надійшли з Німеччини. Слідом за Християнсько-демократичним союзом імена своїх кандидатів на посади міністрів оголосили в Соціал-демократичній партії. Міністром закордонних справ буде Гайко Маас, який замінить на цій посаді Зігмара Габріеля. Міністерство фінансів має очолити Олаф Шольц, який до того ж буде віце-канцлером. Міністром праці та соціальних справ має стати Губертус Гайль, міністром юстиції - Катаріна Барлі, міністром захисту довкілля - Свенья Шульце, міністром у справах сім’ї - 39-річна Франціска Ґіффей, яка до того ж стане наймолодшим міністром у новому уряді.

DW зробила огляд про претендентів на роль міністрів. Зокрема, як зазначається в матеріалі, 52-річний Маас, який стане головним німецьким дипломатом, за останні чотири роки імплементував низку "голосних" законів. Агенція пише, що нинішній глава МЗС Зігмар Габріель сказав, що Маас "здійснить відмінну роботу", а голова фракції СДПН у Бундестазі Андреа Налес зазначила, що новий міністр закордонних справ принесе необхідні "дипломатичні навички", які необхідні для постійно зростаючої відповідної ролі Німеччини на міжнародній арені.

Reuters також звертає увагу на те, що Маас на своїй попередній роботі впроваджував амбітні закони, які змусили такі соціальні медіакомпанії, як Facebook i Twitter видалити зі своїх сайтів мову ненависті. Крім того, він відвертий критик крайньо правої партії "Альтернатива для Німеччини", расистських злочинів і антисемітизму. Щодо міністра фінансів ЗМІ пише, що "Консерватори Меркель незадоволені тим, що вона погодилася віддати СДП ключову фінансову посаду для того, щоб убезпечити коаліційну угоду після того, як "бюджетним соколом" протягом восьми років був Вольфганг Шойбле, знаний своєю наполегливістю щодо строгості відносно країн Єврозони, які заборгували". Як пише автор статті, СДП загалом більш прихильна до витрат, ніж консерватори, але партії домовились, що їхньої ціллю буде збалансований бюджет без нових боргів.

Наталія ПУШКАРУК, "День"