Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Оманливий Мюнхен

Чому світ не зробив висновків з промови Путіна 12-річної давнини і запрошує його «до продовження війн у Європі»?
18 лютого, 2019 - 18:13
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Минулими вихідними Мюнхен приймав ювілейну безпекову конференцію, що зібрала десятки глав держав та урядів, сотні політиків та експертів. «Великий пазл: хто збере частини?» — такою була її тема цього року. «Здається, ми проходимо через перестановку основних частин міжнародного порядку. Розгортається нова ера конкуренції великих сил між США, Китаєм і Росією...», — сказав перед початком конференції її голова Вольфганг Ішингер.

САНКЦІЇ ЗА АЗОВ

«Азовський пакет» санкцій ЄС проти Росії за захоплення 24 українських моряків і трьох кораблів біля Керченської протоки буде ухвалено цього тижня, запевнив Президент Петро Порошенко в Мюнхені. Це питання він обговорив з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та іншими лідерами. Глава МЗС Павло Клімікін уточнив, що Рада ЄС планувала їх ухвалити 18 лютого. Йдеться про персональні санкції проти вісьмох росіян, причетних до захоплення українських моряків і кораблів. Тим часом учора Верховна представниця ЄС з зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні зазначила, що нове одностайне рішення щодо санкцій проти РФ загалом «може бути в найближчі кілька тижнів», цитує її «Європейська правда».

Варто зазначити, що Президент Порошенко не мав окремого виступу перед аудиторією, проте взяв участь у панельній дискусії «Безпека у Східній Європі» разом з президентом Азербайджану, прем’єрами Грузії та Хорватії та генсеком ОБСЄ, а також провів низку двосторонніх зустрічей. «Якщо Росія припинить обстріли, буде мир. Якщо Україна припинить стріляти — не буде України... якщо ми припинимо захищати наш територіальний суверенітет, територіальну цілісність, припинимо захищати волю та демократію», — заявив Порошенко.

ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА

РОСІЙСЬКА ЗАГРОЗА

Уперше на конференції виступив міністр оборони Великобританії Гевін Вільямсон. Він відомий різкою критикою поведінки РФ на міжнародній арені. Цього разу він також не оминув нагоди назвати речі своїми іменами. «Російський авантюризм повинен мати ціну», «Росія залишається загрозою нашій безпеці», «ми закликаємо Росію почати діяти в міжнародному порядку, що базується на правилах», наголошував він.

Призупинення участі США та Росії в Договорі про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД) стало однією з чільних тем на конференції.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що «весь режим контролю ядерних озброєнь — під загрозою». За його словами, РФ розгорнула кілька батальйонів своєї нової ракетної системи SSC-8, що порушує договір про ліквідацію РСМД. «Ми хочемо, щоб Росія повернулася до виконання. Але ми також готуємося до світу без договору про РСМД», — заявив Столтенберг, оголосивши, що Альянс не має наміру розміщувати в Європі ядерну зброю, але забезпечуватиме «надійне та ефективне стримування», продовжить інвестувати в оборону. З 2016 року союзники по НАТО в Європі та Канада витратили додатково 41 млрд доларів на оборону, а до кінця наступного року сума зросте до 100 млрд доларів США, зазначив він.

«ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2»

Українська делегація в Мюнхені не оминула питання, що чи не найбільше нині турбує Україну — прокладання газопроводу «Північний потік-2». Відповідаючи на питання українського народного депутата Світлани Заліщук, чи не зіграє «Північний потік-2» роль «зеленого чоловічка» в енергетичній сфері, канцлер Ангела Меркель повторила, що «Україна повинна залишатися транзитною країною». «Говорячи геостратегічно, Європа не може бути зацікавлена в розриві всіх відносин з Росією», — сказала вона.

Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, коментуючи слова Меркель, зазначив, що таким чином вона «практично запросила Кремль до продовження путінських війн у Європі». «Забувати Гумбольдта, холодну війну, звичайно, не варто, що й зробила Меркель у своєму виступі. Але називати російську агресію «порушенням міжнародного права», «кризою на сході України», не згадати про українських бранців Кремля, про полонених на Донбасі, про українських моряків (і це тоді, коли поряд з місцем проведення конференції проводилась акція-нагадування!), про жертв варварських бомбардувань російською авіацією сирійських міст, зокрема, Алеппо, про понад 10          тис. загиблих унаслідок російської агресії українців, про жертв МН17, про Солсбері — це говорить про цілковиту лицемірність німецького лідера, її байдужість до Східної Європи, її нестримне угодовство Путіну»,        — написав експерт.

Варто нагадати, що 12 років тому президент РФ Володимир Путін у Мюнхені виголосив промову, в якій оголосив, що «для сучасного світу однополярна модель не тільки неприйнятна, а й неможлива», що багато експертів сприйняли як ознаки повернення до нової холодної війни. Про те, що тодішні небезпечні симптоми в путінській промові та амбіції РФ були недооцінені, говорять такі факти: за ці роки РФ напала на Україну та Грузію, анексувала Крим, захопила в полон українських моряків, у США триває розслідування щодо можливого її втручання в американські вибори, її підозрюють у отруєнні подвійного шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки в Солсбері і т.д. Тож на цьому тлі слова Меркель виглядають особливо цинично та незрозуміло.

«ВАЖЛИВО ПРАЦЮВАТИ НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ ЯК ОДНА НАЦІОНАЛЬНА ЗБІРНА, КОМАНДНО ПРОСУВАЮЧИ  ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ»

Ганна ГОПКО, голова Комітету Верховної Ради України в закордонних справах:

— Декілька роздумів після Мюнхена.

1. Топ-темою був Договір про ракети середньої та малої дальності (ДРСМД). Чи не в кожному виступі, дискусіях можна було почути слово з трьох літер  INF (з англ. — ДРСМД).

Для Української держави важливо не просто пасивно спостерігати як США та РФ (між якими Німеччина з ЄС) вирішуватимуть нову загрозу гонки озброєнь, створену Кремлем, а також  розробками ракет Китаєм.

Сьогодні ми спостерігаємо новий етап зламу світопорядку — Росія брутально руйнує ДРСМД, який з 1987 року був основою стратегічної стабільності в Європі. Зверніть увагу — перше випробування росіянами ракети 9М729 відбулось ще 2008 року. Тобто інструментарій для зламу безпекового балансу на свою користь готувався заздалегідь. Курс на торпедування ДРСМД був визначений завчасно, значно раніше, аніж відбувся перший пуск нової ракети. Перші заяви про можливість (тоді ще гіпотетичну) виходу Росії з Договору про РСМД пролунали з Москви ще в червні 2000 р. Очевидно, що ностальгічна риторика з Москви з приводу СРСР була відображенням вже втілюваних планів із розробки наступальної зброї. Коли Росія нехтувала і продовжує нехтувати міжнародним правом, як це було у випадку з окупацією та анексією Криму 5 років тому, просто умовляння та переговори не є дієвим інструментом. Варто вести мову про асиметричні дії у відповідь. Найближчі 6                місяців, протягом яких ДРСМД має завершити свою дію, мають стати періодом дій Європи, а не словесних перепалок між союзниками.

2. «Північний потік-2». Українська делегація, присутня на різних панельних дискусіях, вкотре нагадувала про екзистенційну загрозу від будівництва цього газопроводу для України та безпеки Європи, закликаючи зупинити його. Підтримка була від віце-президента США Майка Пенса, британців, поляків.

Одна з пропозицій, озвучених мною у співавторстві з Михайлом Гончарем ще до конференції в Мюнхені — «Що має почути Путін до Мюнхена», полягала перш за все в тому, що слід припинити реалізацію будь-яких спільних з Росією проектів, зокрема, будівництво газопроводу «Північний потік-2» та другої нитки «Турецького потоку» по території ЄС. Відмова від таких проектів чи як мінімум їх зупинення на 6 місяців, може стати одним із таких асиметричних механізмів примусу до відмови від гонки ракетних озброєнь. Водночас маємо домашнє завдання  здійснити аудит ліцензій газовидобувних компаній присутніх в Україні і чому повільно зростає газовидобуток. Ми маємо створювати умови для приходу іноземних — європейських, американських компаній з їхніми технологіями, щоб з імпортера газу, перетворитися на експортера.

3. Важливість зовнішньо економічної дипломатії, налагодження співпраці з країнами африканського континенту.

На історично прем’єрній Європейсько-африканській панелі говорили про відносини між Європою та Африкою, які  мають змінитися на шляху до досягнення стратегічного партнерства, вирішуючи питання імміграції, технологічного розвитку. 

4. У Східній Європі (була окрема панель Безпека в Східній Європі, зокрема і за участі Президента) маємо діяти проактивніше, говорити про Безпекові загрози в Чорноморському регіоні, тісніше розвивати проекти з Румунією, Болгарією, Грузією.

5. «Фейсбук» та мінімізація впливу іноземних акторів, як РФ, на українські вибори.

Необхідні активніші тренінги для журналістів, політичних партій. Протидія кіберзагрозам — одна з тем, де Україна вже має досвід і має напрацьовувати з партнерами, особливо членами НАТО  ініціативи з кібербезпеки, набуваючи нового досвіду та ділячись своїм.

6. Олігархам, як Пінчук, які окупували сніданками та ланчами,  подіями на узбіччі ключових заходів Давоса та Мюнхена, час навчитися вивозити на показ не старі обличчя України  з популістичним порядком денним чи тим, який світові не цікавий, а демонструвати наші переваги в інноваціях, говорити про те, що справді хвилює світ і де Україна може зробити внесок. А не вивозити «потусуватися» всіх кому не лінь капіталізувати Пінчука, який вирішує свої питання замість популяризації України та мобілізації підтримки Заходу України.

7. Мюнхен — це і про вдячність та подальші кроки. Це можливість підійти до дружини Друга України Сенатора Маккейна і висловити подяку за його боротьбу за принципи, за цінності, за підтримку України. Це пробитися до Пенса і подякувати за кроки з недопущення «Північного потоку-2». Це Запросити Ненсі Пелосі та присутніх рекордно конгресменів з візитом в Україну. Порушувати питання звільнення політв’язнів та військовополонених. Обговорити з аналітичними центрами порядок денний, ситуацію на Азові. Тому представникам офіційної  делегації, громадськості, Верховної Ради важливо працювати на міжнародній арені як одна національна збірна, командно просуваючи  інтереси України.

8. Активно обговорювали ситуацію в Ірані, Сирії. Важливо цікавитися проблемами світу і їх взаємозв’язком для розуміння процесів.

«ФОКУС БУВ НА ТРІЩИНАХ УСЕРЕДИНІ ЗАХІДНОЇ ЄДНОСТІ»

Пітер ЗАЛМАЄВ, директор «Євразійської демократичної ініціативи»:

— Це вже 55-та конференція, і всі ці роки вона була майданчиком для вироблення рішень країн Західної Європи та США щодо загроз безпеці в усьому світі. А на конференції цього року фокус був на тріщинах усередині західної єдності, коаліції між США та їхніми західноєвропейськими союзниками.

Торік усі, що виступали, ще прикривалися дипломатичними висловами, намагалися не називати речі своїми іменами. Але  цього разу, наприклад, Ангела Меркель, яка оголосила, що незабаром залишає політику, хоч і не називала ім’я Трампа, але абсолютно чітко натякнула, що така позиція Америки My way or the highway («по-моєму або ніяк») нічого хорошого не спричинить надалі світовій безпеці. Можна навіть було помітити, як Сергій Лавров неприховано тріумфував, в’їдливо зауважуючи, що ці тріщини в Євроатлантичній єдності позначилися, і стосунки дуже напружилися.

Попри те що американці привезли рекордну за кількістю членів делегацію (серед усіх понад 50 конгресменів), з їхніх вуст ми чули меседжі, що дуже відрізняються. Якщо віце-президент Майк Пенс казав про те, що Європі потрібно наслідувати  США та розірвати ядерну угоду з Іраном, то демократи заперечували йому, що  не потрібно входити все далі в ізоляціонізм. Його попередник Джо Байден, не називаючи імен наших політичних лідерів, ущент розбив цю політику ізоляціонізму та закликав делегатів не журитися, сказавши, що «Ми повернемося», America will be back, просто почекайте ще трохи. І ця надія на те, що залишилося не більше двох років, із натяком на те, що Дональд Трамп не виграє вибори, витала в повітрі всюди.

Майк Пенс, який зустрівся з Президентом Порошенком і повторював позитивні для України тези про те, що Америка залишається непохитним союзником Києва, проте, у своїй промові на сесії взагалі не згадав Росію. Попри те що загроза з боку Росії розглядається однією з найголовніших, і в доповіді конференції також, було дивно, що він про це не згадав, хоча, напевне, логічно, зважаючи, що його адміністрацію та безпосереднього начальника Дональда Трампа всіляко звинувачують у співпраці,  з російськими спецслужбами також, на виборах.

Але загальне тло полягає в тому, що в Західному Альянсі вже немає тієї єдності, він просто на очах розсипається через риторику Дональда Трампа. Його постійні «твіти», що направлені також і проти НАТО і дуже часто, навпаки, підносять різних авторитарних міжнародних лідерів, не можуть не пройти безслідно. І лейтмотивом на конференції було те, що західні лідери,  попередні та нинішні, казали, що незалежно від результатів виборів у Америці через два роки, цю чашку вже не склеїти  і того унісону, який ми бачили в західному Альянсі, ми вже не побачимо. І це дуже небезпечно. Наприклад, голова німецького парламентського комітету з міжнародних відносин Норберт Реттген назвав Трампа «симптомом тектонічних геополітичних зрушень». Вольфганг Ішингер, із яким ми спілкувалися на полях конференції, казав, що ми маємо справу з конкуренцією між великими державами (great power rivalries).

І на якій би конференції ти зараз не був, скрізь можна почути, що світ перебуває на межі прірви, не зрозуміло, як відійти від неї назад, і якщо ми не зможемо зупинитися, — що буде далі? Мюнхен був черговою ілюстрацією цієї гнітючої ситуації.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ