Початок турбулентності в Iрані...

У ніч на вівторок, 7 серпня, санкції США проти Ірану, дію яких було призупинено 2015 року завдяки підписанню ядерної угоди, знову набули чинності. Це сталося рівно за 90 днів після того, як американський президент Дональд Трамп у травні оголосив про рішення вийти зі Спільного всеосяжного плану дій, підписаного між США, Росією, Китаєм, Францією, Великобританією, Німеччиною, ЄС та Іраном за президентства Барака Обами.

«Це найбільш гострі з коли-небудь накладених санкцій, і в листопаді вони піднімуться на новий рівень. Будь-хто, хто веде бізнес з Іраном, не вестиме його зі США. Я прошу миру у світі, не менше!», — написав у Twitter нинішній глава Білого дому Дональд Трамп.

«Якщо ти ворог і замахуєшся на іншу людину ножем, а потім кажеш, що хочеш переговорів, тоді перше, що ти маєш зробити — прибрати ніж. Вони хочуть розпочати психологічну війну проти іранської нації. Переговори з санкціями не мають сенсу», — заявив президент Ірану Хассан Рухані, повідомляє AlJazeera.

Варто зазначити, що це лише перша хвиля американських санкцій. Наступні економічні обмеження стосуватимуться нафтового та газового секторів, мають набути чинності 4 листопада і, як очікується, ще більш негативно позначаться на бюджеті країни.

ВІДПОВІДЬ ЄС

Тим часом Брюссель, який, як відомо, виступає на захист ядерної угоди з Іраном, повстав проти поновлення санкцій, ухваливши так званий блокувальний статут, що захищатиме європейські підприємства та громадян, які легально ведуть бізнес з Іраном і можуть підпасти під дію американських санкцій. Таке рішення було проголошено у спільній заяві Верховної представниці ЄС з зовнішньої і безпекової політики Федеріки Могеріні та міністрів закордонних справ Франції, Німеччини, Великобританії Жана-Іва Ле Дріана, Гайко Мааса, Джеремі Ханта. У документі йдеться про те, що зняття санкцій є важливою частиною ядерної угоди, воно має позитивно вплинути не лише на торговельні та економічні відносини з Іраном, а й на життя всього іранського народу. «Ми рішуче налаштовані захищати економічних операторів, які ведуть законний бізнес з Іраном, відповідно до законодавства ЄС і резолюції Радбезу ООН 2231», — наголошується в заяві.

Така підтримка з боку Брюсселя, зокрема, дає можливість Ірану надалі отримувати фінансову підтримку Європейського інвестиційного банку під гарантії ЄС, а європейські компанії мають можливість ігнорувати санкції США, повідомляє DW.

НАСЛІДКИ САНКЦІЙ

Перша хвиля відновлених економічних обмежень вплине на більшість секторів економіки.

Зокрема, Ірану забороняється використовувати для розрахунків долари США, попри те що це основна валюта для міжнародних фінансових транзакцій та купівлі нафти. Також забороняється торгівля цінними металами, продаж автомобілів іранського виробництва, скасовуються дозвіл на імпорт іранських килимів і продуктів, яких як фісташки, а також ліцензії на купівлю Іраном у США та ЄС літаків і їх складових, повідомляє The Washington Post. Видання пояснює, що поновлення санкцій  підкреслює різницю в поглядах між США та їх союзниками, свідчить про фінальний етап ядерної угоди, що колись вважалась історичним проривом.

«Ця перша хвиля санкцій вдарить по вразливій іранській економіці сильніше, ніж більшість думає. Колапс іранського ріалу відколи Трамп оголосив, що вийде з ядерної угоди, є найкращим економічним індикатором майбутньої турбулентності», — йдеться в матеріалі CNN. ЗМІ нагадує, що колапс ріалу сіє хаос між іранцями. Крім того, в країні росте безробіття, особливо серед молоді, підвищується інфляція, не вистачає води та електроенергії внаслідок відсутності інвестицій в інфраструктуру, а в Тегерані та по всій країні періодично відбуваються протести.

The New York Times звертає увагу на те, що американські санкції проти Ірану ще більше роздратують Китай та Індію, які мають значні економічні відносини з цією країною. «Пекін навряд чи серйозно стримуватиме економічні зв’язки з Тегераном, доки не отримає значних поступок щодо інших тем, на що адміністрація Трампа навряд чи піде», — йдеться в статті. Тим часом Індія є одним із найбільших покупців іранської нафти і пообіцяла інвестувати мільйони в іранський порт Чахбехар, тому вимоги Вашингтона звести до нуля імпорт нафти з Ірану викликали неабияке занепокоєння в Нью-Делі.

«США МОЖУТЬ СТВОРИТИ В ІРАНІ ДУЖЕ НЕПРИЄМНУ СИТУАЦІЮ ЯК ДЛЯ СЕБЕ, ТАК І ДЛЯ ВСЬОГО БЛИЗЬКОСХІДНОГО РЕГІОНУ»

«День» звернувся до експерта з проханням пояснити значення відновлення економічних санкцій США щодо Ірану та передбачити можливі наслідки цього кроку:

В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії НАН України:

— Відновлення цих економічних санкцій проти Ірану є невід’ємною частиною розробки нової стратегії США стосовно Ірану, а саме: США, починаючи від оновлення команди Трампа весною цього року (коли прийшли Помпео та Болтон) взяли курс на зміну іранського режиму.

Нагадаю, що наприкінці липня Трамп під час прес-конференції з прем’єр-міністром Італії достатньо несподівано заявив, що США готові зустрітися з іранським керівництвом на прямих переговорах без усіляких передумов. Думаю, що це був своєрідний зондаж, щоб показати всьому світу, наскільки «визрів» іранський режим для того, щоб погодитися на вимоги, які висувають США, а саме замість ядерної угоди 2015 року підготувати та ухвалити принципово нову угоду, яка би включала в себе не лише питання щодо ядерної зброї, а й припинення розгортання в Ірані програми балістичних ракет, виведення іранських військ із Сирії та ліквідація там воєнної інфраструктури Ірану, припинення допомоги та фінансування таких проіранських сил, як «Хезболла», ХАМАС та інших угруповань, особливо біля кордону з Ізраїлем. Цікаво, що ніхто з вищого керівництва Ірану прямо не відповів Трампу. Замість цього виступив із гарячою промовою командувач Корпусу вартових Ісламської революції генерал Джафарі, що вони ніколи не підуть на перемовини з «великою сатаною». Але водночас радник іранського президента Рухані з міжнародних питань Абу Талебі заявив, що для того, щоб почалися переговори між Іраном і США, Вашингтон має довести, що поважає права іранської нації та, знову увійти в угоду 2015 року.

Ця ініціатива Трампа за декілька днів до введення санкцій є демонстрацією всьому світу, що Іран і його нинішнє керівництво абсолютно не готові та не бажають досягнення справжнього миру, зміни свого зовнішньополітичного курсу на Близькому Сході. Тому США, мовляв, абсолютно правильно вчинили, коли взяли курс на введення таких санкцій.

Звичайно, ці санкції мають на меті завдати серйозної шкоди іранській економіці. Крім того, останніми тижнями в Ірані відбуваються дуже серйозні заворушення, які охопили багато міст і все це дає привід для команди Трампа думати про те, що цілком можливо досягти зміни іранського режиму. Втім, є одне «але» — а хто прийде до влади замість Рухані? Наприклад, чи не прийде якийсь радикал, який дасть фори сумнозвісному Ахмадінежаду? Ситуація складна і боюся, що США можуть створити в Ірані дуже неприємну ситуацію як для себе, так і для всього Близькосхідного регіону.

До речі, країни ЄС не підтримують ці дії США. Днями вони ухвалили комплекс заходів, щоб нейтралізувати можливі негативні наслідки введення економічних американських санкцій проти Ірану. Так що ситуація дуже суперечлива і не можна чітко сказати, чим це завершиться для Ірану.

— Яким чином ці санкції вплинуть на самі Сполучені Штати?

— Іран погрожує, що може перекрити основні морські шляхи постачання нафти з Близького Сходу, особливо Ормузьку протоку, де проходить більше третини постачання нафти з цього регіону. Внаслідок цього підніметься ціна на нафту. США намагатимуться «викручувати руки» європейським партнерам, щоб вони припинили економічну співпрацю з Іраном, особливо, щоб не купували іранську нафту. Але чи підуть на це європейці, важко сказати. Щоправда, останнім часом з’явилася інформація про те, що німецькі фірми фактично виходять з Ірану, тобто переконались, що там ситуація надто складна, щоб іти на подібні ризики. Цілком можливо, що все буде залежати від того, наскільки США зможуть ліквідувати свої митні війни з ЄС, знайти шляхи порозуміння та виробити спільні координаційні дії стосовно Ірану.

— А яким чином відновлення санкції США щодо Ірану може позначитися на Україні?

— По-перше, зростання цін на нафту дуже допомагає Росії доволі успішно долати наслідки економічних санкцій. По-друге, якщо США дуже «загрузнуть» у протиборстві з Іраном, вони можуть приділяти менше уваги Україні, і в путінського режиму розв’яжуться руки на Донбасі, по всій лінії агресії. І головне: путінський режим може дозволити собі кинути ще більше грошей на проведення цілого комплексу підривних операцій проти України, не лише військових, а й інформаційних тощо. Це, звичайно, дуже небезпечно для нас.

— У такому випадку, яку Києву варто вести політику?

— Нам треба бути дуже обережними. Ми маємо виходити з сьогоднішніх реалій: США — наш головний союзник. Виходячи з цього, ми маємо робити так, щоб не зашкодити розвитку українсько-американського співробітництва. Тож нам треба дуже уважно слідкувати, щоб не потрапити знову в якусь неприємність, на кшталт «кольчужного скандалу». Адже навіть російські спецслужби можуть організувати провокацію, що нібито з України до Ірану постачається якась зброя чи елементи для розвитку ядерної програми. Це матиме дуже важкі наслідки для українсько-американського співробітництва. Тож треба бути дуже обережними і ретельно перевіряти всіх, хто має торгівлю на Близькому та Середньому Сході, особливо з Іраном, щоб нас не втягнули в серйозну і ретельно сплановану провокацію, яка б завадила нашому союзу зі США.a