Про наслідки Брекзіт для України

У всьому світі продовжують коментувати референдум у Великобританії, відомий як Brexit, і можливі наслідки виходу цієї країни з Євросоюзу, а також уроки, які слід винести європейським елітам. «День» вже ознайомив з думками європейських експертів з цієї теми в матеріалі «Болісний вихід із «сім’ї»   та українського «Про ризики єврориторики» . Тепер пропонуємо погляд посла України при ЄС Миколи ТОЧИЦЬКОГО.

- Рішення британців вийти зі складу ЄС, в якому Сполучене Королівство перебувало понад 40 років, сколихнуло не лише політичні кола та світові ринки, але й стало несподіванкою для самих мешканців туманного Альбіону. Ми бачимо, як швидкими темпами набирає підтримки петиція щодо проведення повторного референдуму з цього питання. Однак, як би усім нам не хотілось прокинутись 23 червня ще раз і прожити цей день по-іншому, лідери Великобританії та ЄС однозначно заявили: рішення про вихід з Євросоюзу остаточне і безповоротне.

Сьогодні важко спрогнозувати усі наслідки, які матиме це рішення Великобританії – у цій формулі ще надто багато невідомих. Як ви знаєте, подавати заявку на вихід Великобританії буде новий британський прем’єр-міністр, а до цього моменту жодних переговорів з цією країною щодо формату її майбутніх відносин з ЄС не планується.

Таким чином, з точки зору наслідків для України можна говорити, радше, про середньо- і довгострокову перспективу.

Не буду приховувати: ми певною мірою відчуємо відголоски рішення Великобританії. Але загалом його вплив на діалог України з ЄС не буде критичним. Є низка питань, які в тій чи іншій мірі пов’язані з майбутнім виходом Сполученого Королівства. Я б розділив їх на політичні та галузеві. Коротко зупинюсь на кожному.

Отже, серед політичних перше і найважливіше – це без сумніву Угода про асоціацію

Велика Британія вже ратифікувала і застосовує Угоду про асоціацію, а її рішення вийти з Євросоюзу означає, що у середньостроковій перспективі в залежності від майбутньої моделі відносин між Британією та ЄС перед нами може постати необхідність адаптації до неї всієї нормативно-правової бази між Україною та ЄС, у т.ч. й Угоди про асоціацію. Якою буде ця модель, зараз не береться сказати ніхто. Адже лише вчора (29 червня) лідери держав-членів ЄС у форматі ЄС 27 провели першу неформальну дискусію з цього питання.

До моменту виходу Британії з ЄС всі міжнародно-правові зобов’язання Лондона в межах національної компетенції та компетенції ЄС будуть застосовуватися і надалі.

Пріоритетом для нас на сьогодні є пошук оптимального рішення щодо завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію з огляду на референдум у Нідерландах. Під час нещодавнього засідання Європейської Ради Прем’єр-міністр Нідерландів М.Рютте окреслив перед лідерами ЄС ситуацію, що склалася довкола цього питання, та представив занепокоєння, існуючі в нідерландському суспільстві. За підсумками засідання було домовлено розпочати вироблення збалансованого правового рішення, яке б могло задовольнити інтереси всіх сторін – Нідерландів, України та ЄС. Хочу наголосити, що мова в жодному разі не йде про внесення змін до Угоди, адже це матиме наслідком як мінімум повторне коло ратифікації Україною та 27 держав-членів ЄС. А такий крок не влаштовує сьогодні не лише Україну, але й переважну більшість країн ЄС.

Друге. Запровадження безвізового режиму

Переконаний, що на це довгоочікуване для усіх українців рішення Брекзіт не матиме впливу. Хочу вкотре підкреслити, що наша держава виконала своє домашнє завдання і імплементувала усі реформи, що були передбачені Планом дій з візової лібералізації, незважаючи на складну ситуацію в країні, вклавшись при цьому у вкрай стислі строки. Наразі слово за нашими європейськими партнерами, а саме Європейським Парламентом і Радою ЄС, тобто державами-членами.

Що стосується впливу референдуму у Великій Британії, то слід пам’ятати, що ця країна не бере участі у візовій політиці Євросоюзу та не є стороною Шенгенської угоди, відповідно вона не бере участі у схваленні рішень ЄС стосовно лібералізації візового режиму для третіх країн. Але враховуючи, що наразі вся увага ЄС зосереджена на майбутньому Союзу після виходу з нього Великобританії, цей чинник може мати певний опосередкований влив лише на тривалість проходження рішення щодо безвізового режиму для громадян України в інституціях ЄС.  Але така затримка, скоріш за все, буде мінімальною.

Третє. Торговельно-економічне співробітництво

Британський референдум не повинен мати негайних наслідків для торговельно-економічних зв’язків між Україною та Великою Британією. Як я вже згадував, до схвалення рішення про вихід Велика Британія продовжує залишатися повноправним членом ЄС і відтак – повноцінною стороною всіх міжнародних угод Європейського Союзу з третіми країнами, в тому числі Угоди про асоціацію з Україною. Тому, положення Угоди в частині поглибленої та всеохоплюючої зони продовжуватиметься вільної торгівлі і далі застосовуватиметься до британсько-української торгівлі.

Водночас, у довготерміновій перспективі вплив виходу Великої Британії з ЄС для торговельних відносин України і Британії, України та ЄС можна буде оцінити лише після того, коли стане зрозумілим формат, зміст і часові рамки запровадження нових відносин між Лондоном та Брюсселем. Вже сьогодні лунають думки щодо необхідності збереження доступу Великобританії до спільного ринку ЄС, а це свідчить про те, що попри підсумки референдуму існує розуміння необхідності пошуку шляхів мінімізації негативного впливу цього рішення на економіку, торгівлю та інвестиції.

Завершити хочу на позитиві: рішення Великобританії дещо ускладнить досягнення наших цілей на євроінтеграційному напрямку, але не заблокує його. Угода про асоціацію продовжуватиме застосовуватися в тимчасовому режимі до її повного набрання чинності, торгівля з ЄС в рамках ПВ ЗВТ продовжиться, а безвізовий режим у нас буде ще до кінця цього року.

«В ЄС УСВІДОМЛЮЮТЬ, ЩО БЕЗ ПРОГРЕСУ НА БЕЗПЕКОВОМУ ТРЕКУ ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ НА ДОНБАСІ НЕМОЖЛИВЕ»

- Що стосується результатів зустрічей Президента П.Порошенка з лідерами ЄС 27 червня. Насамперед, хочу відзначити важливе символічне значення переговорів, проведених Президентом України з керівництвом ЄС. Попри драматичні події у зв’язку з результатами британського референдуму, «міні-саміт» Україна – ЄС відбувся за планом.

Стан виконання Мінських домовленостей і ситуація на сході України, перспективи запровадження безвізового режиму, імплементація Угоди про асоціацію та підтримка реформ в Україні – ось неповний перелік основних тем, які обговорювалися в ході міні-саміту.

Можу запевнити, що з усіх питань маємо повне розуміння і підтримку з боку наших європейських партнерів. В ЄС усвідомлюють, що без прогресу на безпековому треку проведення місцевих виборів на Донбасі неможливе. Президент П.Порошенко детально поінформував своїх європейських колег про ситуацію з імплементацією Мінських домовленостей, надав нові докази триваючого постачання озброєння і регулярних сил з боку РФ в ОРДЛО. У Брюсселі добре знають, яка сторона систематично ігнорує виконання своїх зобов’язань у рамках Мінських домовленостей і хто стоїть за ескалацією військових дій на Донбасі в останні тижні. Тож на сьогодні ми не бачимо підстав для змін в санкційному режимі проти РФ, який прив’язаний до повної імплементації Мінських домовленостей.

Важлива увага в ході зустрічей була відведена підтримці процесу реформ в Україні з боку ЄС. Ми звірили годинники з питання надання наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС Україні, а також допомоги на реформування державної служби. Українська сторона налаштована усунути останні перешкоди, які залишаються на шляху вирішення цих питань.

Звичайно, одним з ключових питань переговорів також було запровадження безвізового режиму. Керівники інституцій ЄС вкотре підтвердили, що Україна повністю виконала План дій щодо лібералізації візового режиму, і запевнили, що процес проходження відповідних рішень в інституціях ЄС йде за графіком.

Безпосереднім практичним результатом візиту стало підписання двох важливих Угод між Україною та ЄС – Угоди  про співробітництво з Європейською організацією з питань юстиції та Угоди щодо асоційованої участі України в дослідницьких та навчальних програмах Євратому.