Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє
Уінстон Черчилль, британський політик, прем'єр-міністр Великобританії

Про особливість польських протестів

Експерт: «Спроба обмежити доступ медіа до парламенту — ще один крок, який демонструє намір партії Качиньського консолідувати владу»
19 грудня, 2016 - 18:35
ФОТО REUTERS

У столиці Польщі декілька днів поспіль тривають масові протести проти запропонованих правлячою націонал-консервативною партією «Право і справедливість» (ПіС) обмежень на доступ журналістів до парламенту країни.

16 грудня тисячі протестувальників перекрили виходи з будівлі парламенту, скандуючи: «Конституція!», «Вільні ЗМІ!» і «Ви не вийдете звідси до Різдва!». Поліція застосувала сльозогінний газ, відтісняючи демонстрантів від Сейму. Того ж дня, понад 20 польських ЗМІ бойкотували засідання Сейму на знак протесту проти планів обмежити парламентську роботу журналістів. Вони день не публікували фотографій політиків та виходили з порожніми шпальтами.

У п’ятницю майже 30 опозиційних депутатів заблокували роботу нижньої палати Сейму на знак протесту про журналістських обмежень, а також проти голосування за держбюджет на 2017 рік, вважаючи його в даних умовах незаконним. У результаті ухвалення бюджету відбулося в іншому залі.

Як повідомляє німецька телерадіокомпанія Mitteldeutsche Rundfunk, згідно із запропонованими змінами, аудіо- та відеозйомка у польському Сеймі буде практично повністю заборонена. Тільки п’ять обраних телевізійних каналів зможуть вести прямі ефіри з парламенту, але навіть їхні журналісти не зможуть вільно пересуватися його будівлею.

Усі інші ЗМІ муситимуть акредитувати щонайбільше двох парламентських кореспондентів, які зможуть працювати в польському парламенті тільки по черзі та без пристроїв аудіо- та відеозапису. Інтерв’ю з народними обранцями можна буде брати тільки у визначеному місці, яке треба буде резервувати заздалегідь. Крім того, єдиним місцем, де журналісти зможуть вільно пересуватися, стане прес-центр, який взагалі буде розташований у сусідній будівлі. Вони зможуть слідкувати за подіями у сесійній залі за допомогою трансляції, яка й нині здійснюється в інтернеті.

Запровадження обмежень роботи журналістів зробить фактично неможливою незалежну роботу в парламенті, а достовірної інформації про події, які відбуваються у Сеймі, стане значно менше, зазначають критики. Раніше, наприклад, польським журналістам вдавалося фіксувати, як народні обранці голосували за своїх колег, їли салат прямо в залі засідань, показували непристойні жести або спали під час засідань парламенту.

Правозахисники вказують на те, що стаття 61 конституції Польщі передбачає право громадян на «доступ до засідань колегіальних органів державної влади, які були обрані на загальних виборах» так само, як і «можливість робити аудіо- та відеозаписи таких засідань». Польський омбудсмен з громадянських прав Адам Боднар також заявив, що журналістам має бути забезпечене право доступу до інформації, зазначає агентство dpa.

«ОПОЗИЦІЯ РОЗГЛЯДАЄ БУДЬ-ЯКІ МОЖЛИВОСТІ, ЩОБ СКОРОТИТИ ТЕРМІН ПЕРЕБУВАННЯ ПРИ ВЛАДІ ПАРЛАМЕНТУ ТА УРЯДУ»

Міхаль КОБОСКО, директор Вроцлавського глобального форуму при Атлантичній Раді США, Варшава:

— Порядок денний ПіС полягає в тому, щоб централізувати владу, і водночас зменшити повноваження незалежних інституцій. Торік на державному телебаченні і радіо було звільнено десятки журналістів, нелояльних до уряду. Теоретично зараз влада перебуває поза контролем громадськості. Більше того, влада розпочала розслідування так званих корупційних скандалів щодо мерів впливових міст, як Гданськ та Варшава.

А спроба обмежити доступ медіа до парламенту та уряду  ще один крок, який демонструє намір ПіС консолідувати владу і зменшити присутність незалежних інституцій.

Ще одним прикладом цього є відношення влади до неурядових організацій. Уряд вийшов з ідеєю створення нового державного агентства, яке буде наглядати за такими організаціями і ухвалювати рішення щодо публічних пожертвувань для певних неурядових організацій. Ідея про контроль держави за неурядовими організаціями виглядає, м’яко кажучи, дещо дивною.

Щодо впливу ЄС на Польщу. Минулого року відбувались постійні дискусії між польським урядом і Брюсселем про демократичні цінності та закони в Польщі. І це було схоже на історію, якій немає кінця. ЄС вивчав наше законодавство щодо Конституційного суду і критикував велику кількість доповнень у цьому законі, яке мало за мету зрештою паралізувати діяльність конституційного суду. Повноваження інституцій ЄС є обмеженими. Брюссель може хіба що критикувати і провадити дискусії щодо Польщі, але вони не можуть щось зробити. Разом з тим у Брюсселя є щось на зразок «ядерної зброї», а саме обмеження права голосу Польщі в інституціях ЄС. А іншою його зброєю є скорочення структурних фондів ЄС. А це одне з найважливіших джерел фінансування державних програм польського уряду за останні роки.

Отже, відносини між Брюсселем і Варшавою не дуже добрі. І Дональд Туск, який вчора виступав у Вроцлаві на церемонії завершення року культурної європейської столиці, повністю змінив свою промову. І замість того, щоб говорити про культуру, він говорив про демократію, про порушення урядом правил демократичної країни.

 Зважаючи на процеси, які відбуваються  в Європі, вибори наступного року у Німеччині, Франції, Італії, не думаю, що Польща має намір вийти з Європейського Союзу. Це суперечить польським національним інтересам.

Щодо впливу протестів на політику ПіС. Зараз у Польщі відбувається боротьба між діючим урядом і опозицією. Ліберальна і центристська опозиція розглядає будь-які можливості і варіанти, щоб скоротити термін перебування при владі парламенту та уряду. Водночас не можна говорити, що у Польщі ведеться боротьба лише між тими політиками, які були при владі, і тими, хто замінив їх. Останні події показали зростання невдоволення громадськості, особливо у великих містах. Люди побоюються, що буде покладено край багатьом демократичним стандартам, або їх буде змінено після введення в дію запропонованих ПіС законів. Громадянський рух виник з  побоювання, що досягнення Польщі після 1989 року можуть бути втрачені під час правління ПіС, і що Польща може зробити один-два або навіть три кроки назад і зрештою стати ізольованою на міжнародній арені. Вона вже має конфлікт з Брюсселем, Берліном і Парижем. Наші відносини з Росією є непростими, тому нам треба мати сталі відносини з партнерами в ЄС.

Прогноз щодо продовження протистояння влади і опозиції. Зараз у ПіС усі карти, і ця політична сила може зробити все, що вона забажає. Вона може і далі наполягати на своєму, збільшувати напругу, або зробити один чи два кроки назад і прагнути досягнення політичного компромісу з опозицією, медіа та журналістами. А ЗМІ дуже невдоволені тим, що уряд намагається обмежити їх діяльність у сеймі. Демонстранти не збираються завершати свої акції, принаймні, цього тижня. Президент Анджей Дуда дуже активний, учора він зустрівся з протестувальниками, а сьогодні буде зустрічатися з Ярославом Качинським. Вони будуть шукати компроміс. Опозиція досі блокує засідання парламенту усередині будівлі і заявила, що буде продовжувати акції до 10 чи 11 січня. Я сподіваюсь, що компроміс буде знайдено. Найгірший сценарій — люди продовжуватимуть протестувати на вулицях. І все тепер залежить від кроку ПіС, від готовності цієї політичної сили піти на компроміс.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: