Про "паралельну реальність" Росії

США та Росія після чергових переговорів не змогли домовитися про продовження режиму припинення вогню в Сирії. Після тривалих перемовин Держсекретар США Джон Керрі відзначив, що його російський колега Сергій Лавров, очевидно, перебуває в "паралельній реальності" щодо питання введення режиму тиші в Сирії. Одразу після зриву мирних домовленостей російська та сирійська армія відновили бомбардування по місту Алеппо, внаслідок чого загинули вже щонайменше 10 людей. Режим тиші у Сирії закінчився 19 вересня бомбардуванням, під яке потрапив гуманітарний конвой ООН, внаслідок чого загинули 20 людей, серед них волонтери та представники благодійної організації "Сирійський арабський червоний півмісяць".

"День" звернувся до виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря СЕМИВОЛОСА з проханням прокоментувати, чому США так довго намагалися домовитися з Росією і до яких дій має вдатися американська адміністрація, щоб змусити сторони пристати на перемир'я.

"ЗМУСИТИ РОСІЯН І "АСАДИТІВ" НА ДОТРИМАННЯ ПЕРЕМИР'Я МОЖУТЬ ТІЛЬКИ САНКЦІЇ"

- Питання з приводу того, чому американці так довго намагалася домовитися з росіянами - з області риторичних. Тому що росіяни є впливовим гравцем у Сирії. Російське втручання в Сирію дуже серйозно впливає на хід війни там. Тому американці не можуть не мати з росіянами справ. Власне, втручання в Сирії було однією з ключових спроб Путіна нав'язати діалог. Якщо по Криму та в цілому по Україні діалог не виходить і практично не отримав розвитку (ми пам'ятаємо, що у квітні 2014 року був Женевський формат, в якому брали участь американці, але він не отримав далі розвитку, і США відмовилися від подальшої участь в ньому), то у сирійському конфлікті американці не могли відмовитися від переговорів. Якісь певні домовленості можна було досягти. Американці повноцінно відпрацювали весь цикл переговорів, дійшли до фінального рішення - це, власне укладання угоди про припинення вогню та врегулювання конфлікту в Сирії та багато іншого.

Але паралельно з цим є чітке розуміння, що "ми виконали свою частку шляху, тепер це ж має зробити протилежна сторона або не виконати". Тут вони не можуть брати на себе відповідальність за дії протилежної сторони. Судячи з усього, протилежна сторона не спроможна виконати свою частку цієї складної дороги, яка називається переговорним процесом. Завжди, в будь-який момент є можливість "вмити руки". Але американці так не роблять. Навіть в умовах коли очевидно, а зараз є доказова база, яка підтверджує, що гумконвой розбомбили росіяни, вони досі ще не ставлять крапку в переговорному процесі. Тому що поставити крапку дуже легко, а потім відновити перемовини дуже складно. Все це відбувається паралельно: з одного боку - процес, який стосується винних у цьому злочині, з іншого - доволі млявий, але переговорний процес між американцями і росіянами. Щодо того, що мають зробити США, щоб змусити росіян і "асадитів" на дотримання перемир'я, так це тільки санкції. У цій історії немає санкцій. Так само, як і Будапештський меморандум. Не було санкцій щодо порушника, і очевидно, цей меморандум - це папірець, який не вартий навіть уваги. Коли прописуються чіткі санкції, то зрозуміла ціна недотримання угоди. А якщо санкцій немає, то є велике поле для маневрів, і це знімає зі сторін відповідальність за недотримання умов. Але варто розуміти, що всі проміжні угоди якраз для того й укладаються, щоб мінімізувати можливість запровадження санкцій. Тому що всі чудово розуміють, що скоріше за все угоди не будуть дотримуватися. Це роблять, щоб з одного боку якимось чином показати динаміку, прогрес, позитивні зрушення, а з іншого - убезпечитися від можливих негативних санкцій або зміни політичних обставин.

- Нещодавно кандидат у президенти США Гілларі Клінтон сказала, що припинення вогню залежить тільки від Росії, і запропонувала в небі над Сирією треба ввести зону заборони для польотів. Наскільки конструктивна така пропозиція?

- Введення над Сирією зони заборони для польотів означає крах сирійського режиму. За великим рахунком, тільки завдяки бомбардуванням війська Асада, Ірану, Афганістану та Росії можуть підтримати гру та бути більш-менш дієвими щодо інших угруповань. Чи захочуть піти на цю пропозицію росіяни? Звичайно, ні.

- Одразу після обстрілу в Сирії гуманітарної колони ООН, США звинуватили в цьому Росію. Тепер же з'явилися підтвердження цього факту і на місці обстрілу знайшли уламки російської бомби. Чому на вашу думку, Росія пішла на це?

- На той момент перемир'я ще не закінчилося. Я не думаю, що Росія навмисно хотіла збити літак у небі над Україною. Так само, цілком можливо, що вони не хотіли розбомбити конвой, а хотіли вдарити по джипу повстанця, який їх супроводжував. Є дуже багато різних речей, які в умовах війни дуже динамічні. Ви не можете контролювати всіх акторів, вони можуть бути цілком самостійними. Хтось приймає рішення бомбардувати, не задумуючись про те, якими можуть бути наслідки. Але це дійсно характерна для Росії ситуація, коли вони починають розповідати, що це не вони, і їх там немає. У цій ситуації їхня поведінка дуже класична. Наприклад, був удар по "асадитам", тоді Західна коаліція визнала, що нанесла цей удар. В той час як Росія "впирається рогами", і каже, що ні за яких обставин не буде визнавати цього не буде. Звісно, це серйозний козир у руках американців. І вони можуть витягти його. Це залежатиме від того, наскільки росіяни будуть домовлятися з цього питання. Росіяни хотіли воювати, вести переговори з американцями, перегорнути сторінку. Чому росіяни пішли на Сирію, розрахунок зрозумілий. Але питання в тому, чи усвідомлюють вони до кінця свої можливості і чи враховують усі ризики. Тому багато питань до російської політики: як вони зараз себе позиціонують і як намагаються вийти з цієї кризи.