Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Про пріоритети нового генсека

Марія ПЕЙЧИНОВИЧ-БУРИЧ: Головним мандатом Ради Європи є підтримка прав людини, демократії та верховенства права
2 жовтня, 2019 - 18:12
ФОТО РЕЙТЕР

У своєму першому виступі на ПАРЄ вчора, 2 жовтня, у Страсбурзі новообрана генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич розповіла про свої пріоритети і виклики, які стоять перед цією організацією, не згадавши про кризу довіри до організації, яку спричинило повернення російської делегації в залу Асамблеї та бойкот української делегації засідань.

Нагадаємо, її було обрано на п’ятирічний термін під час червневої сесії Асамблеї, і приступила вона до виконання своїх обов’язків 18 вересня. 56-річна Пейчинович-Бурич замінила на цій посаді норвезького політика Турбйорна Ягланда, який керував Радою Європи упродовж десяти років. До цього вона обіймала посади віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних та європейських справ Хорватії.

А на першій прес-конференції для журналістів у якості очільниці РЄ вона винесла питання незаконної анексії Криму Росією за дужки, наголосивши, що головним мандатом організації є захист прав людини, демократія та верховенство права. Про це дещо пізніше.

ПРО РОЛЬ РАДИ ЄВРОПИ

Виступаючи перед депутатами французькою, а потім англійською мовами, в новій якості, пані Пейчинович-Бурич наголосила: «Наша Організація повинна залишатися для своїх членів унікальною загальноєвропейською платформою для конструктивного діалогу та співпраці. Рада Європи також повинна залишатися орієнтиром, коли йдеться про сприяння і захист демократії, прав людини та верховенства права на нашому континенті. Насправді цю роль потрібно навіть посилити. Це шлях, який я маю намір пройти».

Згадавши про урочистості з нагоди відзначення 70-річчя РЄ, вона звернула увагу на Статут організації, згідно з яким повага до цих основних цінностей є обов’язком для всіх держав-членів, посадовиця висловила намір «наполягати на повному, беззаперечному і надійному виконанні всіх зобов’язань, узятих державами — членами РЄ».

Напередодні на своїй сторінці у Twitter вона написала: «Раду Європи було засновано, щоб протистояти політичному екстремізму й виявляти твердість, коли опиняються під загрозою права людини. Наш Суд, Комітет Міністрів і Парламентська Асамблея, всі наші органи, вся наша експертиза діють разом, щоб виконати це завдання».

ПРО ФІНАНСУВАННЯ РЄ

Іншим пріоритетом новий генсек РЄ назвала необхідність знайти спосіб, щоби всі держави-члени співпрацювали і в повному обсязі брали участь у роботі статутних органів Організації, а також щоб виконували свої фінансові зобов’язання. «Статут дуже чітко визначає права та обов’язки всіх держав-членів. Я буду уважною щодо цього питання», — наголосила вона.

До речі, про цей виклик забезпечення довгострокової сталості і стабільності фінансування Ради Європи новообраний генсек вела мову у своєму першому підкасті після вступу на посаду 18 вересня. «Порівняно з іншими організаціями, наш бюджет є досить скромним, — пояснила вона, — і запровадження майже десять років тому концепції нульового номінального зростання, без врахування інфляції, фактично означає, що щорічно РЄ отримує менше фінансування. І я вважаю, що цього не досить для того, щоб захищати права 930 млн населення Європи. І ми маємо знайти разом більш стале фінансування. І звісно, це буде одним із моїх найбільших викликів на цей час, і нещодавня політична та фінансова криза показала, як легко організація може потрапити у пастку, коли фінансування є нестабільними».

Під час учорашнього виступу перед депутатами ПАРЄ вона зазначила, що в довгостроковій перспективі Комітету Міністрів потрібно буде погодити нові заходи для забезпечення фінансової стабільності та стійкості Організації, в тому числі за допомогою низки інноваційних джерел і способів фінансування.

Пані Пейчинович-Бурич висловила переконання, що лише повернувшись до нуля реального зростання, організація зможе повною мірою реалізувати свій мандат та свої найважливіші види діяльності, від яких залежать ріст, роль та актуальність Ради Європи. Вона також пообіцяла, що буде активно співпрацювати з державами-членами з цього питання і з часом викладе конкретні та істотні пропозиції.

ІСТОТНІ ВИКЛИКИ

Продовжуючи виступ, генсек РЄ звернула увагу на виклики, одним із яких, вважає вона, є те, що держави-члени та органи Ради Європи повинні продемонструвати повне та безумовне дотримання правових стандартів і зобов’язань відповідно до міжнародного права, включаючи Європейську конвенцію про права людини. «Це буде вирішальним для захисту нашої спільної області спільних цінностей та відновлення повного довіри й актуальності нашої Організації. Суд залишається центральним стовпом системи Конвенції, і її виняткова роль охоронця прав, закріплених у Конвенції, повинна зберігатися», — зазначила вона.

На її думку, потрібно більше уваги приділяти деяким довгостроковим повторюваним негативним тенденціям у країнах-членах РЄ. «Сюди, — продовжила вона, — належать корупція, загрози щодо незалежної судової влади, журналістської діяльності та вільних ЗМІ, обмеження життєдіяльності громадянського суспільства і правозахисників, постійна гендерна нерівність та гендерне насильство, а також посилення мови ненависті та популістської риторики, що має на меті отримання підтримки, апелюючи до забобонів і страху, які часто посилюються новими технологіями».

Генсек звернула увагу на нові виклики, що виникають завдяки швидкій появі новітніх технологій, вплив яких порушує важливі питання щодо дотримання прав людини. Вона вважає, що необхідно дослідити, як штучний інтелект та інші новітні технології можуть впливати на права людини і які рекомендації чи інші інструменти мають розвиватися у зв’язку з цим.

 УПОРЯДКУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ МОНІТОРИНГУ

Генсек РЄ порушила тему існуючих механізмів моніторингу в межах Організації. Вона вважає, що існує чітка потреба в їхньому подальшому впорядкуванні, щоб уникнути дублювання всередині РЄ, з огляду на обмежені фінансові ресурси.

За її словами, вона планує внести конкретні пропозиції щодо цього, з огляду на відповідні повноваження Комітету Міністрів та Парламентської Асамблеї щодо політичного моніторингу, зберігаючи незалежність механізмів експертного моніторингу, які ґрунтуються на міжнародних правових інструментах.

Завершила виступ пані Пейчинович-Бурич французькою мовою такими словами: «Заступаю до нових обов’язків у важкий час для Ради Європи. Я не маю ілюзій: виконувати свій мандат буде непросто, і я розраховую на підтримку та співпрацю в цьому Палати й усіх структур Ради Європи... Важливо бути всередині, щоб депутати були присутніми і могли обговорювати проблеми, бо відносини з Україною є важливими».

І варто відзначити, що лише відповідаючи на запитання журналістів, новий генсек РЄ згадала про кризу в організації, викликану поверненням російської делегації в залу Асамблеї.

Пані Пейчинович-Бурич висловила жаль, що українська делегація не надала своїх депутатів, щоб вони згідно з правилами отримали повноваження. Разом з тим вона наголосила, що Рада Європи твердо визнає територіальну цілісність та суверенітет України.

Генсек висловила сподівання, що ухвалення нового механізму спільного реагування сприятиме поверненню України до залу, і тоді всі 47 країн працюватимуть разом.

Вона також повідомила, що першим її закордонним візитом стане поїздка до Грузії, яка перебиратиме головування в Комітеті Міністрів РЄ від Франції. А після цього, за її словами, цілком можливим буде візит до України.

Але варто звернути увагу на її слова про те, що новий спільний механізм не означає покарання країни, яка не виконує зобов’язань, які взяла на себе країна — член РЄ. «Ми маємо на увазі допомагати і сприяти країні подолати труднощі, а питання щодо виключення країни за грубі порушення зобов’язань прописані у відповідних статтях статуту РЄ», — наголосила вона. Тим самим очільниця РЄ підтвердила існуючі побоювання, що мета нового спільного механізму полягає лише в ускладненні запровадження санкцій стосовно країни — порушниці статуту РЄ.

На запитання «Дня» про те, як генсек РЄ, виходець із Хорватії, яка мала проблеми з Сербією, як зараз Україна з Росією, сприймає факт повернення російської делегації в ПАРЄ після того, як РФ порушила численну кількість міжнародних угод, анексувала Крим, продовжує агресію на сході України, не визнає європейських цінностей, масово порушує права людини, свободу зібрань тощо, — пані Пейчинович-Бурич дала ухильну відповідь.

З одного боку, вона сказала, що Рада Європи підтримує територіальну цілісність України, а з іншого — наголосила на тому, що Рада Європи є відповідальною за людську безпеку і головним її мандатом є підтримка прав людини, демократії та верховенства права.

Тепер нам залишається подивитися, до яких наступних кроків вдаватиметься Україна, чи подаватиме повноваження українських депутатів на ПАРЄ, але один висновок можна зробити напевно: бойкотування осінньої сесії не принесло жодних активів нашій країні.

З нагоди святкування 70-річчя заснування РЄ пані Пейчинович-Бурич написала у «Твіттері»: «70 років тому європейські лідери були спроможними уявити краще майбутнє, попри руйнування, в якому опинився наш континент, і заснували Раду Європи. Відтоді ми створили безпрецедентну систему захисту прав людини, демократії та верховенства права».

Микола СІРУК, «День», Страсбург
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ