Про виборчу інтригу в Iрані

В Ісламській Республіці Іран дедалі більше загострюється боротьба напередодні президентських виборів, які відбудуться 19 травня. Свідченням цього стали другі теледебати з питань культури і зовнішньої політики минулої п’ятниці, під час яких кандидати на посаду глави держави обмінювались гострою критикою. Усі шестеро кандидатів були затверджені Радою вартових конституції для боротьби за президентську посаду.

Чинний президент Хасан Рухані, який балотується на другий термін, вважається фаворитом на цих перегонах. На виборах-2013 він здобув переконливу перемогу року із обіцянкою вивести Іран з міжнародної ізоляції, шкідливої для економіки країни.

Його суперниками є колишній генеральний прокурор Ебрахім Раісі, мер Тегерану Мохаммад Баґер Ґалібаф, перший віце-президент Есхак Джахангірі, колишній міністр культури Мостафа Ага Мірсалім та екс-міністр промисловості Мостафа Гашемі Таба.

Рухані звинуватив Раісі, який вважається протеже верховного лідера Аятоли Алі Хаменеї, у зловживанні релігією. «Пане Раісі, ви можете  на мене лихословити скільки хочете. Як суддя клериканського суду ви можете навіть видати ордер на мій арешт. Але не зловживайте релігією заради влади», — сказав він.

Іншого суперника мера Тегерану, пана Ґалібафа пан Рухані звинуватив у тому, як той на посаді глави поліції розправлявся з протестами і намагався побити студентів.

У відповідь опоненти звинуватили його в корупції, безгосподарності та  неспроможності принести будь-які вигоди від ухваленої ядерної угоди, що передбачає відмову Ірану від намагання отримати ядерну зброю в обмін на скасування санкцій Заходом.

Рухані розглядається багатьма оглядачі як реформатор, однак він проявив себе на посаді президента більше як поміркований прагматист, який співпрацює з істеблішментом.

«День» звернувся до посла України в Ісламській Республіці Іран Сергія БУРДИЛЯКА з проханням прокоментувати ставки на президентських виборах в цій країні і розповісти, чому там відбувається така жорстка боротьба за посаду глави держави?

— Президент Ірану є вищою виборною посадовою особою в державі, главою виконавчої влади та другою у владній ієрархії особою після верховного лідера. Президент Ірану виконує представницькі функції (наприклад, прийняття вірчих грамот послів іноземних держав), а також функції прем’єр-міністра.

Водночас особливістю структури влади в Ірані є те, що жодна особа, навіть верховний лідер, не володіє абсолютною владою. Постійно йде конкуренція між, гілками і центрами влади,  різноманітними владними інституціями та групами впливу, такими, наприклад як Корпус стражів ісламської революції, народне ополчення Басідж тощо.

Незважаючи на такий складний характер відносин, рішення з найважливіших зовнішньо- та внутрішньополітичних питань в державі приймаються колективно — тобто шляхом узгодження позицій різних центрів та груп впливу. Хоча останнє, заключне слово завжди залишається за рахбаром.

Те, що ви характеризуєте як «жорстка боротьба», саме і є свідченням конкуренції двох таборів в іранській політиці — реформаторів та консерваторів, хоча такий поділ й не є цілком коректним. Водночас гостра полеміка кандидатів на телевізійних екранах та у ЗМІ суттєво відрізняється від того, що відбувається на вулицях міст та сіл Ірану. Нинішня виборча кампанія проходить у відносно спокійній суспільно-політичній атмосфері та в умовах жорстких заходів безпеки, покликаних убезпечити громадськість від терористичних атак, масових заворушень та провокацій.

— Чи справді Рухані зможе перемогти в першому турі?

— За даними опитувань громадської думки, чинний президент Ірану дійсно є фаворитом. Так, президент ІРІ зберігає лідерство в рейтингу кандидатів, складеним реформаторським інформаційно-аналітичним сайтом entekhab.ir. Пара Рухані — Джахангірі набрала 77%, Раїсі — 6,8%, Галібаф — 5,4%.

За даними ІРРО Group (http://ippogroup.com/fa/), у період з 7 по 10 травня рівень підтримки Раїсі зріс з 11 до 20%. Рейтинг Галібафа впав з 24 до 20%, Рухані — виріс з 51 до 58%.

За результатами опитування, проведеного IRNA — офіційним агентством ІРІ 63,9% іранців готові прийти на вибори. Близько 20% опитаних ще не визначилися. 29,6% респондентів засвідчили реформаторські погляди, 23,4% проголосують за консерваторів, 15,4% підтримають поміркованих кандидатів. 54% респондентів вже обрали свого кандидата.

Однак принципово важливими є не лише рейтинги, але й розклад кандидатів на фінішній прямій президентських виборів.

Наразі найбільш ймовірні претенденти на перемогу виступають тандемом: Хасан Рухані та його заступник перший віце-президент Ісхаг Джахангірі — від реформаторів, хранитель мавзолея імама Рези Сейєд Ібрагім Раїсі і мер Тегерана Мохаммад Багер Галібаф — від консерваторів. Лідують у парах, відповідно, Рухані та Раісі.

Як передбачають експерти, другі номери знімуть свої кандидатури на користь ведучого партнера. Однак Джахангірі днями спростував таку можливість. Має намір йти до перемоги й Галібаф.

Це посилює виборчу інтригу, адже вихід всієї четвірки на голосування збільшує ймовірність другого туру (перемагає кандидат, що набирає 50%+1 голос). Скоріш за все, рішення стосовно доцільності зняття кандидатур прийматиметься безпосередньо перед виборами з урахуванням поточної кон’юнктури.

«НЕ ВАРТО ОЧІКУВАТИ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ЗМІН У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ІРАНУ»

— Яких змін слід очікувати після цих виборів і які висновки треба вже робити  Україні?  

— Перемога чинного президента Ірану означатиме фактичне продовження нинішнього зовнішньо- та внутрішньполітичного курсу Ірану, збереження статус-кво у відносинах з більшістю держав та продовження політики регіонального лідерства Ірану. Водночас у президента звільняється поле для маневру у соціальній площині — зокрема, можливе збільшення субсидій та фінансування соціальних програм тощо.

Адже, незважаючи на певні позитивні зміни в іранській економіці, соціально-економічне становище в Ірані під час каденції Рухані залишалося складним. Хоча основні макроекономічні показники Ірану й покращилися внаслідок послабленням режиму міжнародних санкцій, рівень життя населення мав тенденцію до погіршення. Соціально-економічна ситуація в країні — ахіллесова п’ята Рухані  на нинішніх виборах, чим активно користуються його опоненти.

Перемога Раїсі означатиме рух у напрямку соціально орієнтованої економіки, посилення патерналізму, ще більш активну та експансивну політику Ірану в регіоні та в ісламському світі, акцент на просування ісламських цінностей тощо. Хоча при цьому й можливе певне загострення антизахідної риторики, радикального перегляду зовнішньополітичного курсу ІРІ очікувати не варто. Водночас у зв’язку із кардинальною зміною складу уряду та переглядом пріоритетів цілком можливою є ревізія двосторонніх відносин з низкою країн.

Аналіз заяв та передвиборчих програм кандидатів свідчить про те, що незалежно від результатів голосування, не варто очікувати революційних змін у зовнішній політиці Ірану. Корекції може зазнати, передусім, внутрішня соціальна, економічна та фінансова політика, сфера громадянських прав та свобод тощо.

Так, наприклад, на дебатах 5 травня висловлювання кандидатів засвідчили відсутність між ними чітких ідеологічних відмінностей, відрізняючись хіба що більшим чи меншим ухилом в популізм, ізоляціонізм або, навпаки, у відкритість світу. Усі кандидати зійшлися в думках лише з одного питання — Спільного всеохоплюючого плану дій (СВПД) — ядерної угоди, підписаної у червні 2015 року між Іраном, Німеччиною, Китаєм, РФ, США, Сполученим Королівством, Францією та ЄС. Жоден з них не заявив про відмову від СВПД у разі перемоги, хоча опоненти Рухані і розкритикували уряд за відсутність відчутної вигоди Ірану від ядерної угоди.

Очікуємо, що вибори в Ірані відбудуться у прозорій атмосфері та в обстановці здорової конкуренції.

Україна сподівається на продовження взаємовигідної співпраці з Іраном та готова співпрацювати із будь-яким законно обраним урядом країни.