П’ять сенсацій на словацьких виборах

На парламентських виборах у Словаччині перемогу здобула антикорупційна опозиційна партія OlaNO («Звичайні люди та незалежні особи»), яка заручилася підтримкою 25,03% виборців і здобула 53 мандати. Лідер OL’aNO Ігор Матович пообіцяв упродовж виборчої кампанії ліквідувати корупцію в країні. «Ми хочемо зробити Словаччину справедливою країною, де закони поширюються на всіх — на багатих та бідних», — сказав він у день виборів. Під час передвиборчої кампанії Матович просував також гасло: «Давайте разом бити мафію».

Прем’єр Петер Пеллегріні уже визнав свою поразку і привітав опозиційну партію. Для політсили Пеллегріні це виявився найгірший результат з 2002 року.

На другому місці опинилася правляча соціал-демократична правляча партія «Курс — соціальна демократія» (SMER) на чолі з прем’єр-міністром Петером Пеллегріні, за яку віддали голоси 18,5% виборців (38 мандатів), повідомляє інформагенція Reuters.

Третє місце обійняла ще одна популістська партія Sme rodina («Ми — родина»), яка здобула 8,24% (17 місць у парламенті).

На четвертому місці — ультранаціоналісти L’SNS (7,97%, також 17 місць).

Замикають список парламентських партій лібертаріанська «Свобода і солідарність» (6,22%, 13 місць) та партія екс-президента Андрея Кіски «Для людей» (5,77%, 12 місць).

Блок партій «Прогресивна Словаччина» і «Разом», створений за підтримки чинної президентки Словаччини Зузанни Чапутової, набрав 6,97%, проте прохідний бар’єр для партійних блоків — 7%.

ФОТО REUTERS

У новий парламент не пройшла проросійська Словацька національна партія (SNS), яка отримала 3,16% голосів. Нагадаємо, на попередніх виборах 2016 року ця партія здобула 8,6% голосів і перебувала в партнерах по урядовій коаліції.

«День» звернувся до Григорія МЕСЕЖНІКОВА, президента Інституту суспільних проблем у Братиславі, з проханням прокоментувати результати виборів і розповісти, якою може бути політика нового уряду, який складатиметься з опозиційних між собою щодо ЄС, України та Росії партій.

«ПІСЛЯ ЦИХ ВИБОРІВ ДОБІГЛА КІНЦЯ ЕРА ПРАВЛІННЯ ДОМІНУЮЧОЇ ДО ЦЬОГО СИЛИ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ «КУРС — СОЦІАЛЬНА ДЕМОКРАТІЯ» (SMER)»

Сенсація цих парламентських виборів полягає в тому, що ніхто не очікував, що партія OlaNO в перекладі з дивною назвою «Звичайні люди та незалежні особи» і являє собою доволі аморфний рух, здобула 25% голосів. На початку січня ця політична сила мала рейтинг 5—6%, а за півтора місяця у них стався такий ріст. Очікувалося, що вона дещо випередить партію влади SMER-SD, але перевага OlaNO в результаті становить 7%.

Інший доволі неприємний сюрприз принесли ліберали: зокрема, передвиборча коаліція «Прогресивна Словаччина» та «Разом» набрала 6,97% і не змогла подолати виборчий бар’єр, який для блоку партій становить 7%. Для партій, щоб потрапити в парламент, такий бар’єр становить 5% голосів виборців.

Інша сенсація полягає в тому, що після цих виборів добігла кінця ера правління домінуючої до цього сили соціал-демократичної партії «Курс — соціальна демократія» (SMER), лідером якої є Роберт Фіцо.

«ВИБОРЦІВ, ЯКІ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА OLANO, НАСАМПЕРЕД ПРИВЕРНУВ НАСТРІЙ ЦЬОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЕКТУ НА БОРОТЬБУ З КОРУПЦІЄЮ

У результаті утворилась нова домінуюча сила, яка не є ні партією, ні рухом, а колективом товаришів — список кандидатів абсолютно різнорідних особистостей, не об’єднаних жодною конкретною ідеологією, ні програмою, а спільним бажанням розв’язувати суспільні проблеми.

І виборців, які проголосували за OlaNO, насамперед привернув настрій цього політичного проекту на боротьбу з корупцією. Після вбивства два роки тому журналіста-розслідувача Яна Куціяка та його нареченої Мартіни Кушнірової багатьох обурило проникнення корупції у вищі ешелони влади.

Відтак ця тема домінувала у виборчій кампанії, і партія OlaNO кілька років поспіль організовувала антикорупційні мітинги, походи, завдяки чому створила собі імідж борців за боротьбу з корупцією.

Нещодавно у нас було опитування, згідно з яким 70% виборців підтримало цю партію лише тому, що вона обіцяє ефективну боротьбу з корупцією. У жодної іншої партії такої рішучості немає.

Ще однією несподіванкою на цих виборах виявилося те, що вперше з 1990 року в парламенті не буде партії, яка представляє угорську меншину.

Це пояснюється просто: дві угорські партії не змогли домовитись. Причому одна з них входила в уряд, частково себе заплямувала і скомпрометувала, а друга була в опозиції. Як наслідок, перша розгубила електорат і здобула лише 2,5% голосів, а та, що перебувала в опозиції, отримала 4%, але цього не вистачило, щоб потрапити в парламент.

Також певною несподіванкою виявилось те, що в парламент не потрапила проросійська Словацька національна партія (SNS), яка отримала 3,16% голосів.

«УРЯД БУДЕ ФОРМУВАТИ OLANO, ЯКА МАЄ 53 МІСЦЯ І ЗАЯВИЛА, ЩО ВІДДАСТЬ ПЕРЕВАГУ ШИРОКІЙ КОАЛІЦІЇ»

Що ж до формування наступного уряду, то вже відомо, що перейшла в опозицію до SMER і фашистська проросійська партія Маріана Котлеби L’SNS. Зрозуміло, що уряд буде формувати OlaNO, яка має 53 місця і заявила, що віддасть перевагу широкій коаліції. Відтак залишаються чотири партії, які можуть увійти в уряд і матимуть разом у парламенті 95 місць із усіх 150-ти. І тим самим буде забезпечено конституційну більшість. Відповідно цій коаліції буде легко ухвалити низку реформаторських законів.

Формування правлячої коаліції може зайняти максимум десять днів. І лише після формування уряду, призначення міністрів починається відрахунок 30 днів, упродовж яких у парламенті має бути затверджено програму, що вважається вотумом довіри.

«МАТОВИЧ НІКОЛИ НЕ ЗАЙМАВСЯ ЗОВНІШНЬОЮ ПОЛІТИКОЮ, АЛЕ НА ЗАГАЛЬНОМУ РІВНІ ВІН ПІДТРИМУЄ ЧЛЕНСТВО СЛОВАЧЧИНИ В ЄС І НАТО»

На 100% зрозуміло, що прем’єр-міністром буде лідер OL’aNO Ігор Матович. Варто зазначити, що ситуація не зовсім звична для тих, хто знає цього політика.

У лідера OL’aNO немає досвіду роботи у виконавчій владі. Він помітний опозиційний діяч і користується нетрадиційними методами, влаштовує акції, події, різкі виступи, звинувачення уряду в усіх смертних гріхах з використанням гострої лексики.

Хоча Матович ніколи не займався зовнішньою політикою, але на загальному рівні він підтримує членство Словаччини в ЄС і НАТО. Наскільки я пам’ятаю, щодо України він безпосередньо не висловлювався, але Росію він не підтримує.

У списку його партії друге місце посідає Ярослав Надь, який найімовірніше стане міністром оборони. Свого часу він працював послом Словаччини при НАТО, має виразну прозахідну позицію, щодо Росії налаштований дуже критично і відповідно є проукраїнським політиком. Надь належить до тієї групи людей, для яких важливо, щоб Словаччина перебувала в ЄС і НАТО, а також мала добрі відносини з Україною і підтримувала прагнення України до вступу в НАТО і ЄС.

Таким чином, можна вважати, що з формуванням коаліції та керівництва парламенту реальний вектор політики Братислави стане чітко прозахідним.