Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Розколота Iспанія

Яких наслідків очікувати від шостого референдуму за незалежність у Каталонії?
2 жовтня, 2017 - 18:46
ФОТО РЕЙТЕР

Учора в іспанській автономній області Каталонія відбувся референдум за незалежність. За результатами референдуму, із 5,3 млн виборців проголосували 2,26 млн осіб (42,6%): із них 2,02 млн осіб (90,09%) висловилися за незалежність і 1,8 млн (7,87%) — проти. Попри те, що явка склала менше ніж 50% виборців, глава каталонського уряду — Женералітату — Карлес Пучдемон має намір найближчим часом проголосити відокремлення від Іспанії. Він наголосив, що низька явка стала результатом жорстких дій уряду Іспанії, спрямованих на недопущення референдуму.

Насправді іспанський уряд Маріано Рахоя після заборони Конституційним судом країни проведення референдуму як такого, що порушує основний закон країни, залучив додаткові сили поліції для вилучення виборчих урн і бюлетенів та закриття виборчих дільниць. Однак у день заходу його організатори повідомили про готовність 96% із 2315 дільниць прийняти тих, хто бажає здійснити волевиявлення. Голосування відбувалося без акредитованих міжнародних спостерігачів, підрахунок бюлетенів здійснювався вручну активістами, оскільки члени виборчої комісії ще 22 вересня подали у відставку, виборці мали право голосувати на будь-яких дільницях, а не лише за місцем проживання, і навіть на бланках, роздрукованих самостійно.

Як до референдуму, так і під час його проведення Женералітат всіляко намагався створити негативний імідж іспанського уряду. Поліцейські загони, які були стягнуті до Каталонії для підтримання порядку на вулицях, не мали наказу перешкоджати тим, хто бажає взяти участь у референдумі. На прямих трансляціях із вулиць Барселони та інших великих міст і на численних відео видно, як прихильники незалежності атакували поліцейських, кидали в них каміння, провокуючи на жорстку реакцію. При цьому каталонський уряд наголосив на величезній кількості поранених під час сутичок з поліцією та порушенні нею права людини на волевиявлення.

БАРСЕЛОНА. 1 ЖОВТНЯ 2017 р. / ФОТО РЕЙТЕР

Сам по собі референдум, який був уже шостим з початку 2000-х років, за обставинами проведення значно відрізняється від попередніх — перш за все, значним форсуванням каталонською владою схвалення рішення про вихід області зі складу Іспанії. На відміну від попередніх спроб, які здійснювалися за більшої відповідності іспанським законам, цього разу місцевий уряд не намагався погоджувати проведення референдуму з центральним, вирішив не дотримуватися законної процедури і піти «прискореним» шляхом одностороннього здобуття незалежності, чим поставив під загрозу демократичні основи життя держави. Після заборони з боку Конституційного суду Іспанії проведення референдуму як такого, що порушує основний закон країни, голова Женералітату оголосив, що не просто не відмовиться від цього, а й у разі, якщо воно не здійсниться в установлені терміни, не виключає виходу зі складу країни в односторонньому порядку. У законі про референдум проголошення незалежності передбачено протягом 48 годин після отримання позитивних результатів голосування, при цьому нижній поріг явки не встановлений, тобто за будь-якої кількості учасників результати виборів можуть вважатися дійсними. Призначення дати референдуму — 1 жовтня Карлес Пучдемон анонсував ще 9 червня, що залишило урядові Маріано Рахоя обмаль часу для організації політичного діалогу, який, в принципі, й не розглядався каталонцями як можливий до проведення референдуму. Це все, зрозуміло, пояснює вживання іспанською владою для запобігання незаконному волевиявленню й відокремленню Каталонії досить жорстких заходів, які в результаті призвели до зростання кількості незадоволених і підштовхнули їх до активної участі в референдумі.

Нинішнє загострення сепаратистських настроїв у Каталонії, яка на правах автономної області входить до складу Королівства Іспанії, стало закономірним результатом глибокого спаду в країні внаслідок світової економічної кризи 2008 року. Зараз економічна ситуація в області покращилася, збільшилися прибутки населення, в тому числі від зростання притоку туристів. Каталонія зараз за рівнем прибутків перебуває на четвертому місці в країні після Мадрида, Країни Басків і Наварри, її частка у ВВП Іспанії становить майже 20%. Тобто економічні проблеми вже не є настільки гострими, і на цьому тлі різке загострення протистояння місцевого уряду з центральним, штучне форсування процесу виходу зі складу країни та небажання встановлювати політичний діалог свідчать про наявність впливу інших чинників. Не викликає сумнівів, що активізація боротьби за незалежність Каталонії пов’язана не так із внутрішньою ситуацією в країні, як із процесами на міжнародному рівні. Можемо говорити про те, що Каталонія поряд з іншими територіями, в яких паралельно відбуваються подібні події, зокрема іракським Курдистаном та британською Шотландією, виявилася заручницею боротьби за переділ сфер впливу між глобальними політичними гравцями. Більш того, цілком припустимо проводити паралелі між каталонським референдумом та референдумами в Криму і на Донбасі.

Опубліковані в одному із центральних іспанських часописів El Pais результати розслідування, проведеного Цивільною гвардією Іспанії, свідчать про те, що російські хакери допомагали каталонському урядові створювати копії сайтів, на яких наводилась інформація для підготовки до проведення референдуму. Крім того, розслідування виявило також підвищений інтерес російських ЗМІ до каталонської ситуації — величезну кількість публікацій нерідко з її спотвореним висвітленням, здебільшого перебільшеним негативним зображенням дій іспанського уряду.

Світова спільнота, передусім керівництво і значна кількість громадян Європейського Союзу, занепокоєні ситуацією, що склалася в Каталонії, оскільки усвідомлюють, які наслідки вона може мати не лише для самої області та для Іспанії, а й для всього об’єднання. ЄС відмовився втрутитись у конфлікт, коли каталонський уряд звернувся до нього з пропозицією виступити в якості посередника. Європейська комісія відповіла, що референдум є внутрішньою справою Іспанії і слід поважати конституційний порядок країни. Лідери об’єднання зробили заяви, зміст яких зводиться до того, що коли Каталонія вийде зі складу Іспанії, то вона буде також виведена зі складу Європейського Союзу, і що «атака» на іспанську конституцію є наступом на правові рамки ЄС. У разі проголошення Каталонією незалежності вона буде піддана всім стандартним процедурам із приєднання до ЄС, цей процес може бути тривалим, і будь-яка з держав об’єднання, в тому числі Іспанія, матиме право його ветувати.

Лідери більшості держав утрималися від заяв з приводу каталонської ситуації. У багатьох випадках це пов’язано з наявністю подібних сепаратистських тенденцій у їхніх власних країнах, частково з незгодою з іноді надмірно жорсткими заходами з боку іспанського уряду щодо запобігання референдуму.

Які саме наслідки може мати вихід Каталонії зі складу Іспанії?

Іспанія, безумовно, зазнає суттєвих втрат через від’єднання однієї з її найбагатших областей і може знову поринути в економічну кризу. Однак здобуття незалежності територією не лише економічно ослаблює країну, зі складу якої вона виходить, — вона сама виявляється досить ослабленою внаслідок розриву наявних економічних зв’язків, які не в усіх випадках просто відновити як із цією країною, так і з міжнародними партнерами. У разі виходу зі складу Іспанії Каталонія втратить членство в ЄС і, відповідно, пільговий доступ до ринків європейських країн, до того ж, на неї, цілком імовірно, чекають значний відплив капіталів та вихід більшості іноземних підприємств, втрата великої кількості робочих місць. Крім того, через від’єднання незаконним шляхом Каталонія навряд чи зможе розраховувати на те, щоб бути визнаною на міжнародному рівні.

Європа може значною мірою відчути на собі негативні наслідки каталонського референдуму. У разі його успішного проведення та виходу Каталонії зі складу Іспанії є ймовірність виникнення так званого ефекту доміно: можуть активізуватися сепаратистські тенденції в інших частинах регіону. У тій же Іспанії такою територією є Країна Басків, у Великобританії — Шотландія, у Франції — французька Країна Басків та Корсика, у Бельгії — Фландрія, в Італії — Ломбардія і Венето, в Данії — Гренландія та Фарерські острови.

Крім того, ситуація може відбитися й на країнах в інших регіонах світу, в яких наявні сепаратистські тенденції. Навіть у Бразилії сподіваються на відокремлення з подальшим створенням незалежної держави три найбагатших південних штати країни — Санта-Катаріна, Парана та Ріо-Гранді-ду-Сул.

Коли вести мову про позицію України щодо цієї ситуації, то безпосередні наслідки від проведення каталонського референдуму можуть виникнути в разі бодай часткового міжнародного визнання Каталонії як незалежної держави — адже тоді Російська Федерація зможе на міжнародному рівні порушити питання про визнання легітимними кримського і донбаського референдумів, які також були проведені з істотними порушеннями як українського законодавства, так і норм міжнародного права.

ОСОБЛИВА ДУМКА

«СЕРЙОЗНОГО ПАДІННЯ КУРСУ ЄВРО НЕ БУДЕ... ПОКИ»

Ганна БОДРОВА, старший аналітик «Альпарі»:

— Є дуже великі сумніви в тому, що Каталонія насправді стане автономною, адже вона — регіон-донор для всієї Іспанії і забезпечує близько 20% ВВП країни. Мадрид, наприклад,  лише  на другому рядку в цьому списку. Каталонія — це регіон, орієнтований на туристичну галузь і сильний в експорті. Відокремлення цієї важливої області Іспанії, де зосереджено так багато культурних цінностей і нематеріальних надбань, помітно погіршило б туристичні позиції в інших регіонах країни. Не слід забувати і про податки: Каталонія набагато багатша за сусідні області, тому в разі її виходу решта іспанських регіонів залишилися б без підтримки щодо перерозподілу податкових прибутків.

Окрім усього цього, є аспекти стабільності зони євро — при визначенні каталонської автономії обов’язково постане питання про членство в єврозоні, а це реальна загроза цілісності економіки всієї Старої Європи.

Територіальна цілісність гарантує Іспанії відсутність серйозного фінансово-економічного потрясіння, тому офіційна влада зараз робитиме все можливе, щоб підсумки народного референдуму в життя ніяким чином не втілилися. На світло вийдуть, швидше за все, ті сторони потенційної каталонської автономії, які регіону зовсім ні до чого , — зниження туристичної доступності, що потягне за собою вірогідне скорочення стійкості виробництв у Мурсії та їй подібних.

Сьогодні вранці євро знижується в парі з доларом США, але поки обсяги продажів  основної валютної пари невеликі. У понеділок багато що залежатиме від того, як саме підсумки референдуму коментуватиме світова спільнота і якими будуть перші кроки офіційної Іспанії щодо Каталонії. У тому разі, якщо прихильники автономії будуть наполегливими, а виконавча влада країни — агресивною щодо них, євро знижуватиметься під 1,1735. Серйозного падіння курсу євровалюти у зв’язку з підсумками каталонських виборів поки чекати не варто, але якщо ситуація вийде з-під контролю (а це можливо), пара євро/долар відступатиме дуже швидко.

Підготувала Алла ДУБРОВИК-РОХОВА

Олександра КОВАЛЬОВА, кандидат політичних наук, експерт з політики країн Латинської Америки
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments