Ще одна спроба російського лобі

Позавчора, 10 грудня, Комітет з регламенту Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) пом’якшив санкції, що можуть бути застосовані до країн — учасниць цього органу. Згідно з цим рішенням усі делегації, попри санкції, зможуть голосувати на виборах високопосадовців ПАРЄ, наприклад, за членів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і Генсека Ради Європи (РЄ), пише DW. У організації пояснили це рішення посиланням на те, що Асамблея не має компетенції втручатися у виконання Статуту Ради Європи і Європейської конвенції з прав людини, йдеться в повідомленні на сайті ПАРЄ.

Це правило, звичайно, поширюватиметься й на російську делегацію, яка не бере участі в засіданнях органу з 2016 року та яку було позбавлено права голосу 2014 року після анексії Криму. «Це перший і важливий крок для подолання кризи» у відносинах між Радою Європи та Росією, цитує DW слова німецького депутата від Лівої партії Андрея Хунко.

Проте коментуючи це рішення регламентного комітету, голова Постійної делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв написав у Facebook, що «особливих приводів для стурбованості немає». «Це рішення про дозвіл голосувати за виборні посади, маючи обмежене право голосу, відповідає статуту РЄ і є дуже символічним кроком, адже в Раді Європи розуміють, що Росія прагне звинуватити організацію в усіх гріхах через ігнорування її шантажистських вимог. І хоча троє представників України голосували проти, «за» проголосували й противники агресивної політики РФ», — зазначив він.

Варто нагадати, що на початку жовтня в ПАРЄ відбулася ще одна спроба повернути російську делегацію до зали Асамблеї, якій однак вдалося протистояти. Резолюцію ж під назвою «Удосконалення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї щодо повноважень і голосування», яка передувала рішенню, делегати в ПАРЄ рекомендували повернути на доопрацювання.

Прикметно, що таке рішення Комітет з регламенту ПАРЄ ухвалив на тлі масштабних протестів «жовтих жилетів» у Франції, в причетності до яких усе більше проглядає «російський слід». Як пише AFP із посиланням на власні джерела, дирекція прем’єр-міністра країни координує розслідування щодо підозрілих акаунтів у соцмережах, через які Росія могла впливати на протести. Проте, за даними співрозмовника агенції, наразі зарано казати про те, що Москва використала сотні акаунтів, щоб розпалити демонстрації. Крім того, рішення ухвалене за два тижні після того, як російські спецпризначенці захопили в Керченській протоці українські кораблі та військових моряків.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати цю новину та неоднозначну позицію Європи:

«ЗРОБИМО ВСЕ МОЖЛИВЕ, ЩОБ РОСІЙСЬКА ДЕЛЕГАЦІЯ ЗА ЖОДНИХ УМОВ НЕ ПОВЕРНУЛАСЯ У ПАРЄ БЕЗ ВИКОНАННЯ РЕЗОЛЮЦІЇ»

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат, заступник голови Постійної делегації України в ПАРЄ:

— Це рішення поширюється на нові правила регламенту. А згідно з правилами регламенту, в разі, якщо ви позбавлені права голосу, ви так само позбавлені права обирати керівні посади, а також керівні посади виконавчих органів ПАРЄ і РЄ в цілому. Але крім того, це фактично означало позбавлення права обирати суддів ЄСПЛ.

Те, що це просуває російська делегація, російським лобі та російські газові гроші — це, без сумніву, правда. Але чи погодиться РФ на цих умовах повертатися назад у ПАРЄ, отримавши лише право двох-трьох голосувань за рік? Я думаю, що навряд чи. Їхня тактика це — повернутися без будь-яких санкцій. І саме, коли зазнала невдач попередня спроба взагалі прибрати право позбавлення права голосу або голосувати все двома третинами голосів, пішли на незначні поступки, що  ними російське лобі хоче віддячити за газові долари, які отримають від корумпованої російської влади. Мій прогноз такий: це не буде для Росії фактором, який змусить їх сплачувати внески, які вони ігнорують уже два роки, і повернутися.

Крім того, цей рік — останній, коли вони могли не сплачувати цих внесків. Як тільки спливає дворічний період (і, до речі, це заявив один із ключових лобістів інтересів Росії пан Ягланд) з’являється право взагалі виключити РФ із усіх органів РЄ, не лише ПАРЄ, а й Ради міністрів, органів місцевого самоврядування. Думаю, що січень буде переломним: чи «клюне» на цю приманку РФ, чи протримається до квітня наступного року, не платитиме внески, не підтвердить своїх повноважень, то в квітні її взагалі виженуть з РЄ.

Таких спроб було десяток. Українська делегація достатньо оперативно реагувала на такі речі. Це одна з найслабших речей, які намагалося протягнути російське лобі. І тут ми зробимо все можливе, щоб російська делегація ні за яких умов не повернулась назад у ПАРЄ без виконання резолюції, що складається з десяти пунктів і яку підтримали наші грузинські та молдовські колеги. В ній ви знайдете відповіді не лише на українські виклики стосовно російського загарбання Криму, Східного Донбасу, вбивства наших мирних громадян і військових, а й щодо звільнення грузинської території, звільнення від окупаційної чотирнадцятої армії Придністров’я в Молдові.

«ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ РОЗ’ЯСНЮВАТИ НАШИМ ЗАХІДНИМ ДРУЗЯМ, ЩО З ТАКОЮ РОСІЄЮ ДОМОВЛЯТИСЯ НІ ПРО ЩО НЕ МОЖНА»

Володимир ОГРИЗКО, міністр закордонних справ України (2007 — 2009 рр.):

— Бачимо повзучу спробу повернення Росії бодай у якийсь спосіб, щоб відновити її участь у роботі ПАРЄ. Однак це не те переможне повернення в Раду Європи, про яке мріяли в Росії, коли диктували їй свої умови, висували ультиматуми та грюкали дверима. Це до певної міри компроміс, який має задовольнити всіх, звичайно, крім нас і тих кількох делегацій, які виступали за рішучіші санкції щодо РФ. Найімовірніше доведеться під час чергової сесії влаштовувати демарші. Наскільки успішними вони будуть, сказати важко. Але нам так само доведеться виходити з того, що деякі європейські політичні особи та сили хочуть відновлення російської участі, в тому числі через бажання повернути Росію за стіл переговорів. Теза хибна, на мою думку. Нам треба продовжувати роз’яснювати нашим західним друзям, що з такою Росією домовлятися ні про що не можна.

Звичайно, проводити прямої паралелі між Керченською протокою чи ситуацією у Франції та поверненням Росії бодай частково до визначення будь-яких рішень у Раді Європи, навряд чи можна. Але це загальний негативний тренд, про який, на жаль, доводиться говорити.

У цьому полягає непослідовність західної позиції, коли є очевидні факти російської політики, яка не вписується в жодні правові норми, а отже, — політика стримування та діалогу, при чому остання набуває усе більшої ваги. На мою думку, це неадекватна позиція Заходу, яка йому і шкодитиме.