Що буває з деякими політичними довгожителями

Російський президент Володимир Путін прийняв у своїй резиденції Ново-Огарьово екс-держсекретаря США, колишнього радника глави Білого дому з питань нацбезпеки Генрі Кіссінджера. 92-річний Кіссінджер був ініціатором політики «розрядки» у відносинах США та СРСР і в 1973 році його було нагороджено Нобелівською премією миру. Окрім того, Кіссінджер відомий як гуру Realpolitik у міжнародних відносинах. І тут не можна не звернути увагу на те, що відбувається з політичними довгожителями. Як пояснити те, що лауреат Нобелівської премії розмовляє з лідером держави, яка є агресором і спонсором тероризму, і якого порівнюють з Гітлером.

У адміністрації президента РФ назвали зустріч Путіна з американським дипломатом продовженням їх дружніх контактів. Треба зазначити, що попередня їхня зустріч відбулась у жовтні 2013 року. Тоді приймаючи екс-держсекретаря в Москві, Путін запевнив, що в Росії завжди з великою увагою прислуховуються до оцінок «світового політика» — Кіссінджера з приводу розвитку політичної ситуації у світі.

Наразі нічого не повідомляється, про що говорили цього разу Путін і Кіссінджер, як не відомо про теми попередньої розмови. Але всьому світу запам’яталися дії російського лідера, який буквально через чотири місяці після спілкування з американським дипломатом, анексував Крим, а дещо пізніше розпочав агресію проти України на Донбасі.

1974 РІК. ГЕНРІ КІССІНДЖЕР І ЛЕОНІД БРЕЖНЄВ (У ЦЕНТРІ ) НА ПОЛЮВАННІ / ФОТО З САЙТА HISTORICALTIMES.TUMBLR.COM

Екс-посол США в Україні, член Американської Ради, Джон ХЕРБСТ зізнався, що неможливо дізнатися про що говорили в Ново-Огарьово. На його думку, такі зустрічі дозволяють Кіссінджеру добре зрозуміти погляди Путіна. Тим часом інший колишній американський посол, старший науковий співробітник Інституту Брукінгза Стів ПАЙФЕР не бачить нічого дивного у цій зустрічі і він не вважає, що Кіссінджер везе з собою якийсь сигнал від Білого дому господарю Кремля.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати позавчорашню зустріч Путіна і Кіссінджера.

«ЦЕЙ ВІЗИТ Є СПРОБОЮ ЗНИЗИТИ ГРАДУС НАПРУГИ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України, голова Центру з вивчення Росії, Київ:

— Не думаю, що цей візит є випадковим. Люди калібру Кіссінджера просто так за десятки тисяч км. не їдуть, тим більше у такому віці. Тому, скоріше за все, йдеться про певні сигнали, певну інформацію, яку через нього хочуть передати чи прощупати реакцію на ті чи інші пропозиції. Питання тільки в тому, з чим Кіссінджер приїхав до першопрестольної. Судячи з того, що коїться навколо, тут думки можуть бути різними, але разом з тим іти в одному напрямку, бо гарячих точок зараз в російсько-американських відносинах безліч, у тому числі Україна, Сирія та загальна ворожість Росії відносно США і НАТО, спроби розвалити ЄС. Тому думаю, фокус цієї зустрічі лежить у цій площині. Найближчим часом по дотичних інформаціях ми зрозуміємо, про що власне йшлося.

Треба відзначити, що автор книги World order, у якій стверджується, що мир не може бути забезпечений без сфер впливу, є прийнятною для Кремля фігурою, зокрема і через його висловлювання про фінляндізацію України, які було приємно чути для Москви. А Путін, як усім стало зрозуміло, є виразником 19 століття і це колосальна загроза для всіх, і для американців у тому числі. Тому, мені здається, що попри миролюбні заяви Керрі і Обами американці зараз колосально стривожені. Свідченням цього є чіткі заяви американських військових про зростання загрози з боку Росії. Отже для американців ця тема стає ключовою, відтак, зважаючи на те, що Кіссінджер свого часу теж доклався до так званої розрядки, цей візит є спробою знизити градус напруги. А тут ідеться про серйозне зростання загрози ядерного та військового шантажу з боку Росії. І американці не можуть зрозуміти чи це шантаж, чи це підготовка до якихось неадекватних дій. І зняти таку військово-політичну напругу, можна шукаючи якісь компроміси, але не принципового характеру. Бо відступати американці, навіть при теперішньому ліберально миролюбному уряді, уже не зможуть.

«ОДНОДУМЕЦЬ ПРИЇХАВ ДО МОСКВИ ДОПОМОГТИ ПРОРВАТИ ІЗОЛЯЦІЮ КРЕМЛЯ»

Лілія ШЕВЦОВА, провідний дослідник iнституту Брукінгса, Москва:

— Хтось може сказати, спостерігаючи за регулярними зустрічами Путіна та колишнього американського держсекретаря Генрі Кіссінджера: «Що за дивна дружба?! І особливо в мить, коли Захід має зберегти ізоляцію Кремля...» Натомість, нічого дивного. Навпаки, зустрічі Кіссінджера і Путина (а їх було не менш як 15) абсолютно природні з цілої низки причин. Як і їхня взаємна симпатія один до одного. Думаю, що однією з цих причин, поза сумнівом важливою, є той факт, що гуру Realpolitik і російський президент дивляться на політику як однодумці, розглядаючи політику як баланс сил і проекцію потужності, вважаючи, що все це ниття про права й свободи, а також інші нормативні цінності — просто дурниця й дурість. Поціновувач графа Меттерніха і нинішній господар Кремля міркують у поняттях сфер впливу і тиску, а також торгу. Словом, вони розуміють один одного.

Від себе додам: «реалізм» Кіссінджера щодо політики має свою основу — його зверхнє ставлення до тих націй і народів, які опинилися або в авторитарних державах або у сферах впливу імперій. Свого часу на одному із засідань Більдерберзького клубу я запитала Кіссінджера про причини його підтримки політики Путіна, який уже повернув до жорсткого авторитаризму. «З цією країною (Росією. — Ред.) інакше просто не можна!» — здивувався Гуру моєму запитанню. Коротше: росіяни — нація генетично упосліджених, з якими можна лише палицею. Сам Путін, згадуючи свою розмову з Кіссінджером на початку 90-х років, говорив, що той сказав йому: «Не розумію, чому Горбачов це зробив». Йдеться про те, чому Горбачов відпустив Східну Європу, яка в розумінні Кіссінджера, мабуть, мала залишатися в російській кишені — нації упосліджених!

Але є, мабуть, і ще одна складова, яка пояснює цю дружбу, — комерційні інтереси. Доречно згадати, що Кіссінджер володіє вельми впливовою консалтинговою компанією — KissingerAssociates, яка займається операціями й лобізмом. Можна собі уявити, якої сили лобістом є сам Гуру — варто йому зателефонувати главі будь-якої держави, й питання, що цікавить його, виявиться на порядку денному цієї держави. «Форбс» 2009 р. писав: «Ми знаємо, що консалтингова компанія Кіссінджера консультує Кремль». Звісно, не на основі альтруїзму! До речі, американський фонд Cicero нещодавно опублікував цікаву статтю про дружбу Кіссінджера і Путина, в якій вказуються і можливі комерційні інтереси як основа цієї дружби.

Ну, а що стосується нинішнього візиту Гуру, то лобіст і однодумець приїхав до Москви продемонструвати підтримку й допомогти прорвати ізоляцію Кремля. Мабуть, і розмова з Путіним була все про те ж — що треба зробити, щоб Захід зняв з Росії санкції, які стали зашморгом для російської економіки. Однодумці, мабуть, звірили «дорожні карти». І Гуру діятиме. Враховуючи його здібності, можна передбачити, що його зусилля будуть продуктивними. Особливо, якщо врахувати, що передусім у Європі існують впливові сили, які нетерпляче чекають, коли можна буде повернутися до business as usual з Кремлем. Зауважте, сьогодні Кіссінджер став лише одним — щоправда найвпливовішим — представником команди рятувальників, які приїхали до Москви, серед яких були і прем’єр Баварії Зорст Зеехофер, і австрійський віце-канцлер Райнхольд Міттерленер.