Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

Що спричинило «політичні хвилі» у США?

Експерти «Дня» — про значення і причини резонансних заяв Дональда Трампа
23 липня, 2018 - 19:48
ФОТО REUTERS

Минулого тижня президент США Дональд Трамп здивував світ низкою гучних заяв, і перша з них пролунала ще під час зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Гельсінкі. На спільній прес-конференції Трамп заявив, що «не бачить причини», чому Росія мала б бути відповідальною за втручання у президентські вибори 2016 року і що Путін був «переконливим та сильним» в запереченні втручання. Проте вже за день глава Білого дому взяв свої слова назад, тепер уже запевняючи, що повністю вірить розвідувальним агентствам США та  підтримує їх, а на конференції просто обмовився і насправді хотів сказати: «я не бачу жодної причини, чому б це не була Росія».

Далі Дональд Трамп вразив світ заявою щодо Чорногорії. В інтерв’ю телеканалу Fox News він сказав: «Чорногорія — крихітна країна з дуже сильними людьми, вони дуже агресивні... вони можуть стати агресивними. І вітаю: ви в Третій світовій війні!» У відповідь на це уряд країни заявив, що Чорногорія робить внесок у «мир і стабільність не лише на Європейському континенті, але по всьому світу, разом з американськими солдатами в Афганістані». «У нинішньому світі має значення не те, наскільки великими чи малими ви є, а те, якою мірою ви плекаєте цінності свободи, солідарності та демократії», — цитує заяву уряду Reuters.

Наприкінці тижня Трамп написав у Twitter, що саміт із Путіним був «великим успіхом» і що він очікує на другу зустріч із президентом РФ, щоб «почати імплементувати деякі з багатьох обговорених питань». Пізніше прес-секретар Білого дому Сара Сандерс підтвердила в повідомленні в соцмережі, що глава держави попросив радника з нацбезпеки Джона Болтона запросити президента Путіна в Вашингтон восени, і «ці дискусії вже тривають».

Коли з’явилася новина про те, що Єврокомісія оштрафувала  американську компанію Google на рекордну суму 4,3 млрд євро через перешкоджання конкуренції, американський президент зазначив у Twitter, що ЄС «використовує США, але це не надовго».

Тим часом президент РФ Володимир Путін також відзначився заявою, що викликала багато питань. На саміті очільник Кремля нібито запропонував Трампу провести на сході України референдум, який допоможе розв’язати конфлікт, але погодився не оголошувати про цей план, щоб глава Білого дому міг обміркувати його, пише Bloomberg із посиланням на два власних джерела.

Проте на тлі всіх цих резонансних заяв і не досить втішних для України результатів саміту в Гельсінкі з Вашингтона таки надійшли хороші новини  для Києва. «Рішення Вашингтона про надання нашій Державі 200 млн дол. 2018 року по лінії Пентагону є свідченням незмінності позиції США щодо підтримки України у її протидії російській агресії та визнанням того, що Київ продовжує послідовний рух шляхом реформ сектору безпеки і оборони, свідченням чого, зокрема, є введення в дію Президентського Закону «Про національну безпеку», — повідомило Посольство України у США у Facebook.

РЕАКЦІЇ

«Ми не знаємо всього, що обговорювалося в Гельсінкі, але все, що ми вважаємо, ми знаємо — референдум в Україні, зобов’язання США перед НАТО (Чорногорія) і пропозиція, щоб американці були допитані Кремлем, як підозрювані злочинці — було жахливо для інтересів США», — написав у Twitter професор Стенфордського університету Майкл МАКФОЛ. В іншому повідомленні він зазначив: «Українці повинні вирішувати, що відбувається всередині їхніх кордонів, а не Трамп чи Путін».

«Народ Чорногорії сміливо витримав тиск путінської Росії, щоб взяти курс на демократизацію. Сенат проголосував 97-2, підтримавши її вступ до НАТО. Нападаючи на Чорногорію і беручи під сумнів наші зобов’язання перед НАТО, президент просто грає на руку Путіну», — написав сенатор Джон МАККЕЙН.

«Дональд Трамп вважає, що саміт у Гельсінкі був чудовим. Але за шість днів після нього він не сказав американцям, або здається, багатьом у власному уряді, яких домовленостей досяг з Путіним», — зазначив екс-посол США в Україні Стівен ПАЙФЕР.

Тим часом сенатор Ліндсі Грем наголосив на тому, що необхідно підготувати проти Росії нові санкції за втручання у втручання у майбутні вибори в Конгрес. «Нам потрібні нові санкції, які будуть висіти над ним (Путіним) як дамоклів меч, а потім вже можна з ним зустрічатись», — цитує його Голос Америки.

«День» звернувся до українських та американських експертів з проханням прокоментувати останні заяви Дональда Трампа та пояснити, із чим пов’язана така риторика.

«НЕСТІЙКА ПОЗИЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА ПІДРИВАЄ ПОЗИЦІЇ ПАРТІЇ І АДМІНІСТРАЦІЇ...»

Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор Київського університету імені Бориса Грінченка:

— Сьогодні у США відбувається етап загострення внутрішньополітичної боротьби, пов’язаної з наближенням проміжних виборів до Конгресу та місцевих органів влади. Адміністрація Трампа і сам президент прийшли до влади на гаслах критики американського істеблішменту, політичного оточення Вашингтона, з ідеєю про сильну владу, яка б уособлювалася президентом, і критикою непослідовності попередніх дій. Ця позиція сприймалася не всіма політичними силами, я вже не кажу про протистояння між двома політичними партіями. Але в осередку Республіканської партії теж відбулося розмежування на тих, хто відстоював підходи до цінностей і тих, хто відстоював практичні наслідки політичного курсу, який уособлювався гаслом America First (у перекладі «Америка передусім». — Ред.). На цьому тлі і зовнішньополітичні події мають надзвичайний вплив.

Цікаво, що нині відбувається певне дежавю: Адміністрація Трампа неодноразово говорила, що вбачає приклад у подіях 80-х рр. — з приходом до влади адміністрації Рейгана і його відносини з Радянським Союзом з позиції сили. Вони підходили до СРСР, як до «імперії зла», були перспективи переходу гонки озброєнь у космос, тобто до космічних воєн. І поступки Радянського Союзу у цьому випадку зблизили політичне керівництво двох країн. А зараз усе відбувається майже навпаки. Тепер силу намагається демонструвати Росія. Навіть новий виток появи популістських заяв після зустрічі в Гельсінкі про нові озброєння та можливості Росії не тільки засвідчує небажання до роззброєння, а, навпаки — що гонка озброєнь може бути.

На цьому тлі безрезультативна для американської сторони зустріч у Гельсінкі та мляві пояснення президента щодо своїх позицій спричиняють додаткові внутрішні політичні хвилі. Знову ж таки, що головне: цінності чи можливості. Все впирається у те, яка партія може прийти з найкращим результатом на виборах. Демократи очікують на поліпшення своїх позицій, Республіканці — на збереження більшості в Конгресі. Є дилема: чи робити ставку на позиції президента, посилення позицій партії чи відбуватися малою кров’ю, меншими зусиллями від Адміністрації, а більшими від традиційного політичного істеблішменту.

Нестійка позиція президента підриває взагалі позиції партії і Адміністрації, як на зовнішній, так і на внутрішній арені.

— А як ви прокоментуєте наміри Трампа запросити Путіна до Вашингтона восени?

— Знову-таки до цього розподілу політичних сил неоднакове ставлення у світі та у США.

Самі по собі зустрічі нічого поганого не несуть і в цьому — виграшний фон для Адміністрації, яка каже, що дві суперсили, особливо в ядерному озброєнні, повинні спілкуватися, щоб не доводити до загострення ситуації. Але які результати це приносить? І наскільки впевнені можуть бути американці в позиції свого президента? Адже від цього залежить баланс сил і через політичні переговори може бути як його збільшення, так і зменшення.

Під час прес-конференції з Путіним Трамп не сказав нічого про Україну. Із чим це пов’язано?

— Це не зовсім так. Діалог по Україні підтримувався на рівні міністрів закордонних справ.

Усе пояснюється таким баченням: вікна прориву обидві сторони не вбачають, тому найбільш практична позиція — в тому, щоб продовжити переговори через довірених осіб. Скоріше за все, до цього схиляються обидві сторони, оскільки більш нагальними для них є гарячі конфлікти на Близькому Сході та внутрішньополітична ситуація. До певної міри, у нас проглядається статус-кво у позиціях сторін. І ймовірно, будуть продовжені переговори через уповноважених осіб.

«ПІДТРИМКА УКРАЇНИ СПОЛУЧЕНИМИ ШТАТАМИ ВІД МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ Є ОЧЕВИДНОЮ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу в Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— Минулий тиждень став свідком знайомого зразка міжнародної політики в Адміністрації Трампа. Президент схилився в напрямку Кремля. Після цього його різко критикують, і він відступає. Він похвалив погану ідею Путіна щодо допиту американців, пов’язаних  із Актом Магнітського, і не сказав нічого про референдум. Але після цього Білий дім відступився і від того, і від іншого. Тим часом підтримка України Сполученими Штатами від Міністерства оборони є очевидною.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments