Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Смерть проповідника миру, що породила насильство

50 років тому був убитий лідер Руху за цивільні права чорношкірих у США Мартін Лютер КІНГ
4 квітня, 2018 - 15:12

Баптистський проповідник, пастор Мартін Лютер Кінг, безперечно, був найпопулярнішою особою серед афроамериканського населення США у XX столітті. Він очолював Рух за громадянські права чорношкірих і Конференцію християнських лідерів Півдня і виступав виключно за ненасильницькі методи боротьби за расову рівність.

За злою іронією долі, його вбивство, яке сталося 4 квітня 1968 року, викликало справжнє повстання чорношкірих і такий вибух насильства, якого Америка не знала після закінчення Другої світової війни.

Найбільш відома промова Мартіна Лютера Кінга «У мене є мрія», яку він виголосив 28 серпня 1963 року біля підніжжя монумента Аврааму Лінкольну під час мирного маршу 300 тис. осіб на Вашингтон: «Я мрію, що одного разу ця нація випрямиться і житиме відповідно до істинного сенсу її принципу: «Ми вважаємо самоочевидним, що всі люди створені рівними». Я мрію, що одного разу на червоних пагорбах Джорджії сини колишніх рабів і сини колишніх рабовласників зможуть сидіти разом за братнім столом». Нагородою Кінгу за багаторічну боротьбу за ухвалення законодавства, що урівнює в правах чорних і білих громадян Америки, стала Нобелівська премія миру 1964 року, присуджена «за діяльність на користь рівноправності чорношкірих».

В останній день свого життя Кінг проводив 6-тисячний марш протесту в Мемфісі (Теннессі). Напередодні він виголосив свою останню промову, в якій пророчо сказав: «Попереду у нас важкі дні. Але це не має значення. Бо я побував на вершині гори... Я дивився вперед і бачив Землю обітовану. Можливо, я не буду там із вами, але я хочу, щоб ви знали зараз - усі ми, весь народ побачить цю Землю». Мартін Лютер Кінг о 18-й годині 01 хвилині 4 квітня був убитий кулею снайпера, коли стояв на балконі в мемфіському мотелі «Лоррейн».

Його вбивцею виявився Джеймс Ерл Рей, білий американець з кримінальним минулим. Рея засудили до 99 років тюремного ув'язнення, визнавши винним у вбивстві на ґрунті расової ненависті. На суді він визнав себе винним, щоб уникнути смертної кари, а у в’язниці заявив про свою невинність. Вдова Мартіна Лютера Кінга і його діти вважали, що Рей, який помер у в'язниці в 1998 році, дійсно невинний, а вбивство стало наслідком змови якихось впливових расистських організацій. Зауважу, що, хоча докази, зібрані слідством, не залишають сумнівів, стріляв саме Рей, він за своєю біографією більше підходить на роль найманого кілера, а не на роль вбивці-одинака, яким його представило звинувачення. Однак версію про змову ані слідство, ані суд розслідувати не захотіли.

Вбивство Мартіна Лютера Кінга сколихнуло чорну Америку. Його проповіді про ненасильство негайно були забуті. Почалися масові підпали і погроми магазинів і державних установ, що докотилася до Вашингтона. У негритянських кварталах виникли барикади. Протести очолила радикальна організація «Чорні пантери», що проповідувала тезу про перевагу чорної раси, тобто расизм навпаки. По всій Америці 48 осіб було вбито, 2,5 тисячі поранені, а на придушення заворушень довелося кинути 70 тисяч солдатів Національної гвардії. Але в довгостроковій перспективі перемогли саме мирні ідеї Мартіна Лютера Кінга. І сьогодні, попри міжрасові протиріччя і нерівність, що все ще зберігаються, періодично виникаючі виступи протесту, перш за все в разі вбивства афроамериканців білими поліцейськими, основна маса чорношкірого населення є інтегрованою в американське суспільство і не тільки має можливість користуватися всіма громадянськими правами на всій території США, але і має низку преференцій, зокрема в доступі до освіти. У цьому - нев'януча заслуга Мартіна Лютера Кінга, який створив один із найбільш ефективних ненасильницьких рухів за громадянські права.

Починаючи з 1963 року і аж до смерті за Мартіном Лютером Кінгом спостерігали агенти ФБР у межах секретної програми. У листопаді минулого року матеріали цього спостереження були оприлюднені. І що ж ми дізналися? 20-сторінкове досьє було складено на лідера Руху за цивільні права 12 березня 1968 року, менше ніж за місяць до його загибелі. У ньому велику увагу ФБР приділило сексуальним нахилам пастора, прагнучи довести, що людина, яка виступала як «моральний лідер із твердими релігійними переконаннями», насправді мала «сексуальні відхилення», віддавалася груповому сексу і мала щонайменше трьох коханок (ну, тут йому до Казанови ох як далеко) і позашлюбну дитину. Серед об'єктів його пристрасті була, зокрема, американська фолк-співачка Джоан Баез. А після одного з семінарів, який він проводив на грант від фонду Форда для молодих чорношкірих священиків, навчаючи їх, як вести проповідь у міських умовах, за свідченнями одного з інформаторів ФБР, Мартін Лютер Кінг заплатив 50 доларів двом повіям, щоб вони влаштували секс-шоу для нього і його соратників: «З району Майамі були привезені кілька негрів і білих повій. Усю ніч тривала сексуальна оргія з цими повіями і деякими присутніми учасниками семінару». При цьому також процвітало непомірне вживання віскі, гомосексуалізм та «інші сексуальні акти, відмінні від нормальних».

Цікаво, що таку ж оргію Кінг влаштував у Вашингтоні в сiчнi 1964 року, коли зустрічався з президентом Ліндоном Джонсоном, щоб підтримати комплекс законів, відомий як Акт про громадянські права, що зрівнює чорношкірих з білими, незалежно від існуючого законодавства штатів. Тут треба зауважити, що достовірність повідомлень інформаторів сьогодні вже не можна перевірити з 100-відсотковою точністю. Але навіть якщо все, що повідомляється ними, правда, наше ставлення до Мартіна Лютера Кінга це не змінює. Адже виставлена ФБР на загальний огляд «брудна білизна» пастора належить лише до його приватного життя. Він назавжди залишиться символом боротьби за рівноправність американських расових меншин. І вбили його зовсім не за перелюбство, а за те, що він проповідував: чорні повинні мати від народження ті ж самі права, що й білі.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments