Статус як символ

Позавчора Верховна Рада 232 голосами «за» ухвалила резолюцію-звернення до американського Конгресу з проханням надати Україні статус основного союзника США — не члена НАТО. «Відповідно до духу і букви Будапештського меморандуму, а також на розвиток стратегічного партнерства між нашими державами звертаємося до США з проханням розглянути питання щодо укладення з Україною оборонної угоди та надання Україні статусу Основного союзника поза НАТО», — наголошується у документі.

На думку депутатів, надання Україні такого статусу та укладення двосторонньої оборонної угоди між Україною та США матиме величезний поштовх для припинення російської агресії проти України, стримування агресора та запобігання розпалюванню великої війни в Європі, що відповідає інтересам України, США, Європи й усього світу.

На перший погляд, здавалось, ініціативу народних депутатів потрібно лише вітати. Хто ж проти посилення оборонної співпраці зі США. Але виникає низка питань, зокрема чи обговорювалася ця резолюція з американською стороною. Адже Конгрес США два роки тому вже виключив із законопроекту №2828 «Акт на підтримку свободи України-2014» пункт про надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО.

Інше питання, а чому нам потрібен саме такий статус, який, за словами експертів, призначено лише для тих країн, які не прагнуть у майбутньому стати членами Північноатлантичного альянсу. І більше того, колишній посол США в Україні Джеффрі Паєтт сказав в інтерв’ю «Дню»: навіщо вам такий статус? якщо ви прагнете у майбутньому стати членом НАТО.  

Голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна ГОПКО так пояснила «Дню» рішення парламенту з ухвалення вище згаданої резолюції: «Розуміючи, що членство в НАТО вимагає відповідності багатьом критеріям у різних сферах і що реформа сектора безпеки і оборони займе тривалий час, ми маємо пропонувати США конкретні рішення, і прикладом цього є згадана вище резолюція, яку ми готували разом із МЗС і Посольством України в США. А саме, ми вважаємо, що зараз доцільно укласти двосторонню безпекову угоду зі США на зразок угоди між цією країною і відповідно — з Японією, Ізраїлем, Південною Кореєю. І, зважаючи на те, що готується зустріч українського Президента з Дональдом Трампом, нам треба доносити свою свою позицію з цього питання, що ми і робимо ухваленням цієї резолюції».

Водночас це не означає, підкреслила вона, перекриття шляху до НАТО, перепоною до членства в Альянсі є відсутність проактивної позиції у досягненні відповідності вимогам.

За словами Гопко, українська сторона обговорювала з американською стороною тему статусу та двосторонньої безпекової угоди. Зокрема, і під час розмов Порошенка з Трампом, і під час його зустрічі з віце-президентом США, а також під час зустрічі Клімкіна з Тіллерсоном і з конгресменами. Під час кожної з таких зустрічей, зазначила вона, ми говорили про прагнення відновити комісію Стратегічного партнерства Україна-США, а також ухвалити двосторонню безпекову угоду, яка зніме експортні обмеження, які існують на поставки зброї. І зараз це обговорення вийшло на публічну площину, — наголосила депутат.

Тим часом директор Інституту світової політики Альона ГЕТЬМАНЧУК скептично ставиться до можливості отримати статус основного союзника США поза НАТО (MNNA) на даному етапі, так і до його суттєвої доданої вартості для нинішніх безпекових потреб України. «Сподіваюсь, що парламентарі, які ініціювали звернення, детально аналізували переваги такого статусу та тестували ґрунт у новій адміністрації США щодо подібних закликів з боку України, оскільки за Адмінстрації Обами подібна пропозиція Києва на переговорах не викликала нічого іншого, як роздратування у Вашингтоні», — сказала вона в коментарі «Дню».

На її думку, таке звернення має сенс, якщо визнання України як основного союзника поза НАТО потрібне як стартова переговорна позиція для дискусії на тему майбутньої безпекової співпраці. «Якщо йдеться про спробу отримати безпекові гарантії від США, то MNNA навіть в разі його отримання їх забезпечити не може. Він потрібен швидше як:  а) символічний жест союзництва із США; б) спосіб орендувати або придбати на пільгових умовах надлишки американської військової техніки й реалізовувати спільні проекти», — акцентувала вона.

За її словами, після початку агресії Росії Україна через існуючі безпекові програми отримує більше допомоги з боку США, ніж частина країн із статусом MNNA. «Крім того, сьогодні навіть ті країни, які є союзниками США по НАТО, мають двосторонні безпекові угоди (Японія, Південна Корея, Філіппіни) і на території яких розміщені військові бази США, не впевнені до кінця у дієвості американських гарантій безпеки і шукають додаткові шляхи посилення безпеки. Годі вже говорити про статус MNNA», — наголосила пані Гетьманчук.

Вона вважає, що Україні зараз варто сконцентруватись на продовженні і посиленні діючих безпекових програм із США — військові інструктори, спільні військові навчання, військова техніка та обладнання etc — для максимальної модернізації української армії. «На статус союзника MNNA можна чекати довго і безперспективно, а посилювати армію треба вже зараз. Символів вже достатньо, особливо якщо вони не дуже досяжні», — резюмувала директор Інституту світової політики.