Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Три головні вимоги

Експерт — про гасла та перспективи масштабних протестів у Румунії
13 серпня, 2018 - 19:15
БУХАРЕСТ. 13 СЕРПНЯ / ФОТО РЕЙТЕР

Три дні підряд у Бухаресті відбувалися масштабні протести, під час яких люди вимагали відставки уряду та проведення нових парламентських виборів. У п’ятницю, 10 серпня, мирний мітинг закінчився сутичками в результаті яких постраждали сотні людей, 440 людей отримали медичну допомогу, повідомляє «Радіо Свобода». Було затримано 33 людини.

«День» звернувся до румунського політичного аналітика,  колишнього державного секретаря у справах ЄС Оани ПОПЕСКУ з проханням розповісти більше про мітинги, вимоги людей і те, чому влада пішла на застосування проти мітингувальників сили:

— Ці протести спрямовані на неодноразові спроби уряду взяти під контроль систему правосуддя, підпорядковувати суддів і прокурорів, домогтися безкарності для себе та власних корупційних дій. Люди також протестували проти спроби уряду «підкупити» держслужбовців вищою зарплатнею, що тягне за собою надмірні та небезпечні витрати бюджету, а також проти підкупу пенсіонерів обіцянками необґрунтовано високих пенсій починаючи з 2021 року, таким чином гарантуючи собі перемогу в національних виборах 2020 року. Словом, це більшою мірою протест проти корупції, поганого урядування та сповзання країни до нелібералізму.

Також протести були в основному організовані діаспорою, тому що в Румунії є велика кількість людей, які виїхали за межі країни в пошуках кращих умов життя та кращої роботи (приблизно 3 млн людей лише в ЄС, найбільший рівень еміграції в Європі) — зазвичай вони приїжджають додому в серпні у відпустки, щоб об’єднатися з родинами, тож це була їхня єдина можливість висловити власне невдоволення урядом.

Влада застосувала надмірну силу, щоб придушити мирний протест, і справді сотні людей було поранено (застосовувались сльозогінний газ, оборонні гранати, водомети тощо). За свідченнями очевидців (і моїм власним сприйняттям), здавалося, що жандармерія провокувала демонстрантів, які були повністю мирними, щоб потім виправдати застосування ними сили. Також були провокатори в натовпі, яких ідентифікували як футбольних хуліганів, яких постійно наймають політичні партії (переважно правлячі соціал-демократи), щоб спричиняти неспокій на мирних протестах. На прохання президента країни військовими прокурорами було розпочато розслідування і десятки людей уже подали скарги, щоб відкрити кримінальне провадження проти жандармерії, префекта Бухареста, який дозволив це, і міністра внутрішніх справ.

Ймовірно, причиною застосування сили було налякати протестувальників і зменшити кількість учасників. За кілька днів до протесту були розповсюджені чутки, що плануються провокації та насильство, тож людям краще було б залишитися вдома — що робить ідею про навмисну спробу стримати протест дуже ймовірною. Також думаю, що це була спроба показати протест як насильницький, а протестувальників — як банди, налаштовані викликати неприємності та підірвати державу. Можливо, це також задумувалось як показ урядом сили, щоб продемонструвати, що вони тримають контроль. Вони хочуть в подальшому поляризувати і так дуже поляризоване суспільство та налаштувати соціальні групи одне проти одного (пенсіонери, держслужбовці та всі інші, хто залежать від доброї волі держави, проти працівників приватного сектору, підприємців).

Протести, швидше за все, триватимуть деякий час — важко сказати, наскільки довго. Але результатом стало те, що люди, які почали втомлюватися від протестування протягом місяців проти уряду і стали роз’єднаними, у настрої відпусток знову стали енергійними та мобілізованими.

Багато хто непросто забуде, як проти них застосували сльозогінний газ, попри те, що вони не були ні в чому винні, як жінки та діти стали мішенями. І в цьому вбачаються навіть більші ознаки набираючого загрозливих розмірів авторитаризму. Тож вони продовжать боротися — але велике питання в тому, чи вони збережуть цю мобілізацію до національних виборів 2020 року, єдиного, що може вплинути на речі безпосередньо. В іншому випадку, дуже малоймовірно, що уряд змінить курс. Він може, як робив до цього, просто відкласти міри, які в будь-якому випадку хоче запровадити. В будь-якому разі, це, безперечно, сприяло активізації протесту та потенціалу активності всередині суспільства.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments