Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Тиждень України у світі

Про очікування Києва від трьох самітів: Україна-ЄС, НАТО і Трампа-Путіна
7 липня, 2018 - 03:24
Фото УНІАН
Фото 112.ua

Наступний тиждень для нашої країни буде багатообіцяючим. І його умовно можна навіть назвати «тиждень України у світі». І це пояснюється тим, що упродовж семи днів відбудеться три саміти, на яких у тій чи іншій мірі буде обговорюватись українське питання. Причому український президент Петро Порошенко безпосередньо братиме участь на саміті ЄС-Україна 9-ого липня і саміті НАТО 12-ого липня, а на саміті у Гельсінкі 16-ого липня українське питання буде одним з головних на порядку денному переговорів президента США Дональда Трампа з президентом РФ Володимиром Путіним.

Про «червоні лінії» на саміті Україна-ЄС

В України досить великі очікування на ювілейний 20-й саміт Україна-ЄС, який відбуватиметься 9-ого липня. Особливість цієї зустрічі у верхах полягає в наступному. Цей саміт відбувається вперше після вступу у дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також після саміту Східного партнерства. Окрім того, це останній саміт перед президентськими і і парламентськими виборами в Україні та виборами до Європарламенту.

На противагу попередньому саміту Україна-ЄС, який відбувся рік тому у Києві, і після якого вперше в історії подібних зустрічей у верхах не було спільної заяви за підсумками саміту, схоже цього разу спільну декларацію буде прийнято.

У цьому документі буде зазначено, що ЄС підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Як розповіло журналістам джерело в дипломатичних колах України, українській стороні вдалося сильно посилити проект документу, включивши у нього вперше пункт про російську агресію на Донбасі, а не згадку про конфлікт на Сході України, що мало в попередніх заявах після самітів Україна-ЄС.

Цього вдалося досягти, як це не дивно звучить, завдяки цитуванню українськими дипломатами книги екс-президента Франції Франсуа Олланда, який згадує у своїй епізод під час переговорів у Мінську 12 лютого 2014 року, коли російський президент зізнався у тому, що російські війська присутні на Донбасі. Це так «червона лінія», від якої ми не будемо відступати, наголосив співрозмовник.  

Не вдалося включити за наполяганням української сторони два пункти:  про підтримку розміщення миротворчої місії ООН на окупованій території Донбасу і про заборону будівництва Північного потоку-2. Щодо першого, як розповів співрозмовник, виступили Німеччина і Франція, мотивуючи свою позицію тим, що через це стане важче вести переговори з Росією в «нормандському» форматі щодо модальності розміщення миротворців. Німеччина також не підтримує з економічних причин блокування цього проекту, оскільки вважає його комерційним.

Остаточно вбити «Північний потік-2», на думку посадовця, можуть запроваджені Сполученими Штатами санкції проти компаній, які беруть участь у цьому проекті.

Про українські інновації у декларації саміту

У текст підсумкового документу, повідомив співрозмовник, за наполяганням української сторони планується включити Керченський міст та мілітаризацію  Криму, «ми будемо працювати над тим, щоб ЄС не лише продовжив санкцій проти РФ, але й посилив їх».

За його словами, інший важливий інноваційний пункт декларації - питання звільнення заручників і політичних в’язнів, у якому будуть перераховані відомі прізвища Сущенка, Сенцова, Балуха тощо.

Традиційно у декларацію включено пункт про продовження санкцій проти Росії за анексію Криму і агресію на Донбасі.

Другий блок декларації, продовжив він, стосуватиметься реформ в Україні і, зокрема буде відзначено прогрес у деяких сферах, децентралізації, медичній реформі, створенні антикорупційних органів,.  

Третій блок, за його словами, стосуватиметься прагнення України щодо подальшої інтеграції в європейське співтовариство. Йдеться про три союзи, наголосив співрозмовник, цифрову сферу, митну справу і енергоринок. Україна, наголосив посадовець, має бути визнана ЄС як ключова транзитна держава. Він також нагадав, що Київ и очікує від ЄС завершення процедури приєднання України  до Угоди про спільний авіаційний простір.

Це одна гуманітарна інновація з боку України, розповів посадовець,  полягає в тому, щоб крани ЄС закріпили за собою певні міста на Донбасі їм конкретну допомогу чи то у відновленні водопостачання чи електропостачання, чи відбудові садочків та шкіл. І таким чином люди в цих регіонах відчули, що ЄС конкретно допомагає, сказав співрозмовник.

Він також наголосив на важливості ухвалення Європарламентом рішення про надання Україні макрофінансової допомоги на суму 1 млрд. євро. За його словами, за півтори року наша країна не отримала жодного євроцента від ЄС, і тому таке рішення є важливим сигналом для інших інвесторів, що з Україною можна мати справу і вкладати кошти.  І наступна процедура для отримання цих коштів полягає в ухваленні найближчим часом меморандуму про надання 1 млрд. євро, а це кредитні кошти, які потрібно буде повертати. І цей міжнародний документ має ратифікувати Верховна Рада, що, на думку посадовця, реально зробити у вересні цього року. А що стосується умов надання цих коштів двома траншами до травня наступного року, відкреслив він, важливо, щоб вони були реалістичними.

Про заяву генсека НАТО за підсумками саміту

Очікування від саміту Північноатлантичного альянсу в офіційного Києва є  значно скромнішими. Адже традиційного останнім часом засідання Комісії Україна-НАТО в рамках цієї зустрічі у верхах не відбудеться цього разу через ультимативну позицію Угорщини. Натомість глава Української держави разом з грузинським президентом візьме участь у засіданні Північноатлантичної Ради 12-ого липня. А це явно не компенсує повноцінного засідання Комісії Україна-НАТО, на якій обговорюється величезний обсяг питань співпраці між Альянсом і нашою країною.

Окрім того, президента України Петра Порошенка запрошено на зустріч високого рівня держав-учасниць та країн-партнерів миротворчої місії «Рішуча підтримка» в Афганістані. Оскільки стало відомо, що НАТО поки не готове запросити Україну до програми для особливих партнерів Enhance Opportunity Program (Програми розширених можливостей), то виходить, що українському президенту нічого привезти з цього саміту. Нагадаємо, що на початку року і сам глава держави та інші високопоставлені посадовці заявляли про те, що України розраховує приєднатися до цієї програми і стати особливим партнером Альянсу. Тож виглядає дивним, чому українське керівництво робило подібні заяви, не прозондувавши грунт перед цим.

Єдиний позитив Брюссельського саміту НАТО, як можна зрозуміти зі слів посадовця, полягає в тому, що після засідання Північноатлантичної ради (ПАР) з участю президентів України та Грузії буде опублікована заява генсека НАТО Єнса Столтенберга, у якій Росія буде названа агресором. Поява саме такого документу, а не спільної декларації за підсумками засідання ПАР, обумовлена блокуванням Угорщиною, а для нас особливо важливо, щоб така ідеологія – визнання Росії агресором -була закріплена в усіх міжнародних документах, підкреслив співрозмовник.

Меседжі України до саміту Трампа і Путіна

Як відомо і уже анонсувалось на першій повнокровній зустрічі у верхах американського президента Дональда Трампа та президента Росії Володимира Путіна у порядку денному буде українське питання. В Україні сподіваються, що воно буде порушено у позитивний для нас спосіб, розповів журналістам високопосадовець. За його словами, Київ передав через американських високопосадовців усі меседжі,  які ми вважаємо, мають бути враховані під час зустрічі Трампа та Путіна. А це незмінність позиції США щодо територіальної цілісності нашої країни, включаючи Донбас та Крим. Зокрема, продовжив він, українська сторона перебуває у постійному контакті з радником з питань національної безпеки Джоном Болтоном, держсекретарем Майком Помпео, віце-президентом США Майком Пенсом. Також очікується, що до саміту НАТО і зустрічі Трампа з Путіним відбудеться телефонна розмова українського президента з главою Білого дому. Зрозуміло, що у такий спосіб Порошенко може донести ключові меседжі та очікування нашої країни від багатогодинної розмови президента США з хазяїном Кремля.

Час покаже наскільки виправданими були сподівання української сторони від самітів, що відбудуться наступного тижня. Хочеться сподіватись, що це буде так і робота української дипломатії принесе плоди для нашої держави на міжнародній арені. Залишається почекати результатів згаданих вище самітів і зустрічей у верхах.

Микола СІРУК, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments