Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Удар за «Новачок»

Про те, як вплинуть на російську економіку нові санкції США
14 серпня, 2018 - 11:00
ФОТО РЕЙТЕР

Минулого тижня Держдепартамент США анонсував введення проти Росії нових санкцій, цього разу — через отруєння колишнього розвідника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії нервово-паралітичною речовиною «Новачок» у березні цього року в британському місті Солсбері.

У повідомленні речника Держдепартаменту Хізер Науєрт пояснюється, що санкції введені у зв’язку з тим, що уряд РФ використовував летальну хімічну або біологічну зброю проти власних громадян, порушивши міжнародне право.

ЗМІ повідомляють, що санкції будуть введені в два етапи. Спочатку запрацюють обмеження на експорт і фінансові операції. NBCnews повідомляє, що це може «відрізувати» Росію від експорту вартістю в сотні мільйонів доларів. Наступна хвиля санкцій буде введена ще через три місяці. Тоді Вашингтон може понизити рівень дипломатичних стосунків, припинивши можливість державній авіакомпанії «Аерофлот» здійснювати польоти в США, та відмінити майже весь імпорт і експорт.

РЕАКЦІЯ МОСКВИ

У Росії не забарилися з відповіддю на анонс про введення санкцій. Речник президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що таким чином США рухаються врозріз з «конструктивною» атмосферою саміту американського та російського президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна, він також укотре заперечував будь-яку роль Росії в отруєнні Скрипалів, повідомляє AP. Разом із тим, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв порівняв запроваджені санкції з оголошенням економічної війни і сказав, що країна реагуватиме на них економічними, політичними та іншими методами, цитує його DW. Наприклад, міністр фінансів Росії Антон Силуанов повідомив, що Росія може відмовитися від долара США в зовнішньоторговельних операціях, у тому числі в розрахунках за нафту. А видання Daily Beast повідомило, що РФ розглядає можливість заблокувати продаж США російського двигуна RD-180, який використовується в американських ракетах, таких як Atlas V, для доправлення на орбіту важких вантажів.

«ЖОДНИХ РЕАЛЬНИХ ЗАХОДІВ РОСІЯ ВжиТИ НЕ В ЗМОЗІ»

«День» почав розмову з російським журналістом Семеном НОВОПРУДСЬКИМ із прохання розповісти більше про суть санкцій, про те, наскільки вони небезпечні та дієві та як  вплинуть на економіку країни:

— Перший раунд санкцій проти Росії у справі Скрипалів набере чинності з 22 серпня. Поки він передбачає заборону на постачання до Росії електронних пристроїв і їх компонентів, у тому числі тих, що використовуються в авіабудуванні. Поки саме авіабудування в Росії опиняється під деяким ударом від цих санкцій. Але воно і так  останні 5—10 років перебуває в Росії в досить жалюгідному стані, особливо щодо цивільного авіабудування. До речі, не можна не враховувати, що якесь американське устаткування може використовуватися і в російських військових літаках, але тут, зрозуміло, подробиць ніхто не розголошує.

Ще більш небезпечним може бути другий раунд санкцій у справі Скрипалів. Держдеп США в офіційній заяві пригрозив Росії, що якщо вона протягом трьох місяців, тобто, до кінця листопада, не дасть гарантій не використовувати хімічну зброю і не допустить міжнародних інспекторів на російські об’єкти, де ймовірно може вироблятися хімзброя, буде введена заборона на польоти «Аерофлоту» в США, знижений рівень дипвідносин і скорочена до мінімуму торгівля двох країн. США збираються відмовитися від постачань російського титану й урану, а також від російських ракетних двигунів. Для російських виробників титану та ракетних двигунів американський ринок — один із найголовніших. Ці дві галузі можуть виявитися в Росії під загрозою загибелі.

— Як реагує на санкції влада й самі росіяни? Якими кроками у відповідь погрожує Кремль і наскільки вони справді здатні вплинути на США?

— Влада в Росії публічно пообіцяла у відповідь заходи. Населення побоюється, що може бути введена примусова конвертація валюти за невигідним фіксованим курсом, заборонені або заморожені валютні заощадження. Звичайно, це ударить по росіянах, а не по Америці. Крім того, Росія може повністю розпродати свою частку американських держоблігацій, обсяг яких з травня і так знизився в чотири рази і зараз складає близько 15 млрд доларів, хоча ще  минулого року в моменті перевищував 100 млрд. Але це теж ніяк не відіб’ється на американській економіці та надійності американських держоблігацій. Жодних у відповідь реальних крутих економічних заходів проти Америки Росія вжити не в змозі — залежність США від російського ринку та торгівлі з Росією критично мала. А там, де вона є — в тих же ракетних двигунах або постачаннях титану, залежність російських постачальників від Америки не менша, ніж у США від цих постачань. Тому, можливо, у відповідь заходи можуть обмежитися більше дипломатичними рішеннями — відновленням вислання дипломатів і закриття консульств.

— Днями міністр фінансів Антон Силуанов сказав, що не відкидає переходу на національну валюту при торгівлі нафтою. Як ви вважаєте, наскільки це вірогідно?

— Слова Силуанова застосовні до торгівлі нафтою між Росією й іншими країнами лише в тому разі, якщо будуть досягнуті такі міждержавні домовленості. Тобто, якщо Росія погодиться приймати, наприклад, від Туреччини ті ж турецькі ліри або свої рублі за свою нафту. Найбільший торговельний партнер РФ — Китай —  перейти на розрахунки в рублях і юанях, незважаючи на спроби Росії обговорювати цю тему, до цих пір відмовлявся. А торгувати іншим найважливішим експортним товаром Росії — газом — за рублі чи інші національні валюти — неможливо фізично. На газовому ринку діють довгострокові контракти, вже номіновані в доларах. Переукладати ці контракти в рублях — з тим же ЄС, украй невигідно самому «Газпрому». Він точно не може знати, як мінятиметься курс рубля через 10—15 років (саме такий термін дії газових контрактів). Отже, вірогідність масової торгівлі з різними країнами за рублі в осяжному майбутньому вкрай мала — у тому числі через нестабільність рубля та непередбачуваність Росії як політичного контрагента.

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments