«Україна повинна бути сильною»

XI Київський безпековий форум під тематичною назвою «Регенерація безпеки: план для світу, регіону та України» розпочався двома спеціальними дискусіями.

«НАЙВАЖЛИВІШИМ ЧИННИКОМ У ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ ТА ЇЇ ГІБРИДНИМ ДІЯМ Є ЗАХІДНІ ЦІННОСТІ ТА ЄДНІСТЬ»

На першій під назвою «Позиція світової спільноти щодо агресії проти України: Крим, Донбас та права людини» голова комітету Верховної Ради України в закордонних справах Ганна ГОПКО заявила у своєму виступі, що Україна разом з міжнародною спільнотою має виробити стратегію дій стосовно Росії, спрямовану на припинення порушень прав людини в Криму і на Донбасі. За її словами, «санкції — це не стратегія, яку ми хотіли би бачити. Санкції — це лише інструмент, щоб створити тиск і побачити певний результат».

Крім того, Гопко наголосила на необхідності заблокувати проект «Північний потік-2». «Якщо цей проект буде реалізований — він збільшить фінансові можливості Путіна. І буде більший вплив на ситуацію в Україні, в тому числі в Криму і на Донбасі», — вважає депутатка.

Тим часом посол Польщі в Україні Ян ПЄКЛО у своєму виступі наголосив, що найважливішим чинником у протидії російській агресії та її гібридним діям є західні цінності та єдність. Разом з тим він визнав, що це зробити нелегко, оскільки Росія намагається дестабілізувати Європу, континент та увесь світ.

Пан Пєкло також відзначив, що Польща є дійсним та справжнім союзником України. «Не забувайте, що без демократичної України не буде безпеки в усій Європі», — сказав він.

Зі свого боку, посол Канади в Україні Роман ВАЩУК вважає за доцільне  документувати і публікувати щоквартальні звіти щодо порушення прав людини в Криму і на Донбасі, а також конкретні історії людей, які там перебувають.

За словами посла, для забезпечення зовнішньої безпеки України потрібно також, щоб люди почували себе безпечно всередині країни. «Ми повинні виконати домашнє завдання: забезпечити потрібну структуру, зібрати необхідні докази, на яких буде побудовано відповідний план», — зазначив Ващук.

Колишній міністр закордонних справ Литовської Республіки (2006 — 2008) Пятрас ВАЙТЄКУНАС висловив переконання, що міжнародна спільнота має допомогти Україні у двох головних напрямках: «зупинити президента Путіна і в запровадженні реформ». «Захід і Європа мають створити історію успіху навколо Росії. РФ не створює таких історій. І це був би стимул для росіян — після правління Путіна, звичайно», — зауважив він.

«УКРАЇНА БОРЕТЬСЯ НА ДВА ФРОНТИ»

Зіркою другої спеціальної дискусії під назвою «НАТО — Україна: партнерські дії задля миру в Європі» стала Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі ХАТЧІСОН, яка вперше прибула в Україну.

У своєму виступі вона сказала: «Україна бореться на два фронти: по-перше, з окупацією Донбасу та Криму, стримуючи російську агресію, а по-друге, ви боретесь із корупцією».

Вона також зазначила, що США, починаючи з 2014 року, надали України військову допомогу на суму 850 млн доларів і продовжуватимуть допомагати українським військовим, щоб вони могли себе захистити. За її словами, НАТО й надалі підтримуватиме прагнення України та українців бути вільними, але очікує і певних кроків з боку країни, зокрема в законодавчому полі. За її словами, йдеться про наступні кроки в оборонній реформі, зокрема Закон про національну безпеку, який має запровадити громадянський і демократичний контроль над військовими».

Разом з тим пані Хатчісон вважає, що лише боротьба з корупцією, становлення демократичних інституцій, включаючи незалежну судову систему та антикорупційні суди, закладе довгострокові засади для боротьби з зовнішнім втручанням і розвитку України як сучасної європейської держави.

Згадавши про останні агресивні дії Росії: агресію в Грузії та Україні, кібератаки, спробу перевороту в Чорногорії та втручання в американські вибори, Хатчісон наголосила: настав час переглянути свою стратегію щодо Росії. Щоправда, вона не розповіла, як саме США переглядатимуть свою стратегію щодо агресивної Росії.

«УКРАЇНА МОЖЕ ПРИВНЕСТИ ДО НАТО БІЛЬШЕ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, АНІЖ 19 КРАЇН-ЧЛЕНІВ АЛЬЯНСУ»

Науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса Тарас КУЗЬО у своєму виступі визначив нинішні вимоги щодо членства в НАТО і звернув увагу на те, що у даний момент немає перешкод для членства України в Північноатлантичному альянсі.

Стосовно проблеми територіальної цілісності, наголосив він, то Німеччина була розділена, але попри окуповану територію — Східну Німеччину, її було прийнято в НАТО, так само як розділений Кіпр.

Україна також відповідає другому критерію, продовжив він, яку додану вартість приносить країна за умови вступу до Альянсу. За його словами, Україна може привнести до НАТО більше доданої вартості, аніж 19 країн-членів НАТО. І це не лише завдяки стану українських збройних сил чи обсягу витрат на оборону (понад 5% ВВА), а й завдяки великому досвіду, якого набула Україна у протистояння російській агресії, гібридній, кібер— та інформаційній війні.

Пан Кузьо вважає, що інша вимога — референдум теж не становить проблеми для України, з огляду на те, що, згідно з опитуванням, понад 60% тих, хто братиме в ньому участь, підтримає членство в НАТО.

Експерт також звернув увагу на те, що російське втручання і спроба Росії здійснити переворот у Чорногорії не завадила прийняти цю країну в НАТО, хоча Чорногорія більше розділена, аніж Україна.

«МИ БУДЕМО ПІДТРИМУВАТИ УКРАЇНУ, ДОКИ ВОНА БУДЕ ПРОВАДИТИ РЕФОРМИ»

Згодом, уже під час відповідей на запитання пані Хатчісон визнала, що Росія використовує будь-які методи, аби досягти розколу в ЄС і НАТО. Вона зазначила, що шлях до членства в НАТО є довгим, тому в США дуже цінують партнерство країн не лише Європи, а й Азії, бо це сприяє поширенню західних цінностей. На її думку, нещодавно схвалена Президентом Петром Порошенком Щорічна національна програма є добрим інструментом на шляху України до досягнення повного членства в НАТО.

«Україна є важливим партнером, і ми виступаємо за те, щоб вона стала членом НАТО. Ми не будемо вести з Росією бізнес, як зазвичай, доки вона не дасть Україні спокій. Ми робимо певні кроки й очікуємо на результат. І ми будемо підтримувати Україну, доки вона буде провадити реформи і дотримуватись західних цінностей», — наголосила Хатчісон.

Вона також розповіла, що США працюють над тим, щоб під час саміту НАТО в Брюсселі 11—12 липня відбулось засідання Комісії Україна — НАТО, яке досі блокує Угорщина. «Це питання має бути вирішено, і ми хочемо, щоб Угорщина сіла за стіл переговорів разом з Україною щодо закону про освіту і, зрештою, щоб цій суперечці було покладено край», — сказала посол США в НАТО.

«ЄДНІСТЬ МАЄ БУТИ НЕ НА СЛОВАХ, А НА ДІЛІ»

Офіційно XI Київський безпековий форум розпочав із короткого й динамічного виступу засновник Фонду «Відкрий Україну», прем’єр-міністр України (2014 — 2016) Арсеній ЯЦЕНЮК, який відзначив, що відновлення незалежності сто років після революції 1917 року — це не просто шанс, це перемога української свободи». І як висновок із цієї трагедії, яку зазнав український народ після цього, полягає в тому, що «Україна повинна бути сильною». А це, на його думку, можливе в тому разі, якщо Україна стане членом сім’ї Європейського Союзу і НАТО.

Він звернув увагу на головний виклик — брак лідерства вільного світу, яке у світлі останніх подій, появи такого феномену в Європі, як неліберальні демократії, має утвердити принципи демократії та свободи. «Якщо цього лідерства не буде, диктатори знову відновлюватимуть сфери впливу. Раніше сфери впливу відновлювали через переговори, закриті чи відкриті. Зараз ера новітніх технологій — сфери впливу відновлюють через кібератаки, інформаційні технології та відверту агресію. Це те, що зробила Росія стосовно України, Грузії та Молдови. Це те, що російський президент робить сьогодні в Сирії. Це право сили, а не сила права», — заявив Яценюк.

Отже, нині, продовжив він, важливо продовжувати санкції, діалог, демонструвати силу та єдність, у тому числі й в економічній політиці.

На його думку, сильна Європа буде можлива лише за умови залучення України. Відтак, підкреслив він, ЄС — з одного боку і НАТО — з другого повинні внести ясність щодо перспективи членства України в цих структурах.

І при цьому він звернув увагу на неприпустимість реалізації «Північного потоку-2»: «Російська агресія отримує підтримку з боку наших партнерів, оскільки будівництво «Північного потоку-2» забирає мільярди доларів у громадян України, Польщі та Словаччини, погіршує відносини між ЄС та США. Більше того, цей проект спрямований на ще більшу залежність Європи від російського газу й фінансуватиме російську армію. Тож тут єдність має бути не на словах, а на ділі», — наголосив Яценюк.

«АХІЛЛЕСОВОЮ П’ЯТОЮ РОСІЇ Є САМЕ ЇЇ АГРЕСІЯ ПРОТИ УКРАЇНИ»

Тим часом у виступі Президента України Петра ПОРОШЕНКА було чимало цитат і порівнянь, загальних фраз, але не пролунало жодних нових ініціатив.

Він, зокрема, заявив, що «світ стоїть на порозі прийняття ключовими гравцями доленосних рішень, щоб повернути почуття реальності тому, хто це відчуття реальності втратив. Усі сподіваються, що вдасться уникнути найгіршого сценарію».

Порошенко заявив, що Ахіллесовою п’ятою Росії є саме її агресія проти України, і висловив переконання, що «шлях до перемоги, безумовно пролягає через нашу перемогу в Україні».

І тут він навів відомі ідеї, зокрема, що одним із необхідних кроків для припинення агресії Росії має бути направлення миротворчої місії ООН на Донбас. Проте відомо, що Росія заблокує це рішення в ООН.

Чимало його ініціатив є явно запізнілими, зокрема звернення до уряду, щоб той вніс пропозиції для РНБО з підготовки обмежувальних заходів до російських олігархів... після того, як це зробили Сполучені Штати. Чому цього не було зроблено одразу після початку російської агресії?

Те ж саме стосується його заяви про намір України припинити всі відносини зі Співдружністю Незалежних Держав, а також найближчим часом внести до Верховної Ради пропозиції щодо припинення в односторонньому порядку дії окремих положень «великої угоди» про дружбу та співробітництво з Росією. Усе це можна і треба було зробити давно.