З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі
Олександр Олесь, український прозаїк, драматург, поет.

«Війна в Європі – це загроза для всіх нас»

НАТО продовжуватиме надавати політичну і практичну підтримку Україні
13 лютого, 2020 - 19:32
ФОТО REUTERS

Під час дводенної зустрічі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, що завершилася 13 лютого, міністри оборони країн-членів Альянсу велику увагу звернули на ситуацію Іраку та Афганістані, а також виклик, що виник у зв’язку з нарощуванням Росією ракетної потужності. Вони розглянули, що ще може зробити НАТО, щоб сприяти стабільності та безпеці на Близькому Сході та в Північній Африці, а також збалансовано відповісти на загрозу з боку РФ.

МІСІЯ В ІРАКУ

«Працюючи разом з нашими партнерами з регіону, ми досягли значного прогресу в глобальній коаліції у боротьбі з «ІДІЛ», звільнивши всю територію і мільйони людей, яких ця жорстока терористична група раніше контролювала», — зазначив, спілкуючись із медіа, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Міністри країн-членів Альянсу підтвердили нашу підтримку Іраку і в принципі погодилися посилити місію НАТО з підготовки. Насамперед це стосуватиметься деяких поточних навчальних заходів Глобальної коаліції. Міністри також погодилися вивчити, що ми можемо зробити, крім цього першого кроку», — зауважив генсек, додавши, що більш конкретні рішення будуть ухвалюватися під час наступних обговорень, зокрема і в Мюнхені цієї п’ятниці під час зустрічі із представниками глобальної коаліції, до якої входять всі країни-члени НАТО.

«НАТО перебуває в Іраку на запрошення іракського уряду, — особливо наголосив очільник Північноатлантичного альянсу. — І ми залишимося в Іраці лише доти, поки діятиме це запрошення. Тому що НАТО повністю поважає суверенітет та територіальну цілісність Іраку. Все, що ми робимо, буде у тісних консультаціях та координації з урядом Іраку. Я залишаюся в тісному контакті з іракським керівництвом. І у нас є конструктивні дискусії щодо подальшого руху місії НАТО в Іраку. Наша мета — зміцнити потужність збройних сил Іраку, щоб вони більше не потребували нашої підтримки. Разом ми прагнемо боротися з тероризмом. І слідкувати за тим, щоб ІДІЛ не повернувся. За останні роки іракський народ та іракські сили проявили велику мужність та відданість у боротьбі з тероризмом».

Нагадаємо, на початку цього року Україна повідомила НАТО про готовність стати операційним партнером Альянсу в Іраку. Загалом наша країна брала участь у тренувальній місії НАТО в Іраку з 2006 року. Це, зокрема, були спільні навчання країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, збройних сил Іраку та країн-партнерів НАТО. Минулоріч Північноатлантична рада НАТО надала Україні статус потенційного операційного партнера Місії НАТО в Іраку. Україна вже скерувала НАТО запит, щоб отримати статус повного операційного партнера. Загалом 2020 року з українського боку, як повідомляв Урядовий портал, було заплановано відправити 20 штабних офіцерів для участі в місії.

СИТУАЦІЯ В АФГАНІСТАНІ

«Ми продовжуємо тісні консультації щодо подальшого шляху, — сказав Єнс Столтенберг, переходячи до ситуації в Афганістані. — НАТО повністю підтримує миротворчі зусилля, очолювані США, що може прокласти шлях для внутрішньо-афганських переговорів. Але талібам потрібно продемонструвати, що вони готові і здатні забезпечити зменшення насильства. І добросовісно сприяти миру. Метою нашої рішучої місії підтримки є зміцнення афганських сил безпеки, щоб вони могли боротися з тероризмом і створити умови для миру».

Відповідаючи на запитання журналістів, генеральний секретар нагадав: «Ми маємо пам’ятати, що не так багато років тому НАТО було в Афганістані з великою військовою операцією, у якій брали участь 130 000 військовослужбовців. Зараз присутність НАТО — це 16-тисячна тренувальна місія, що допомагає та консультує. Ми змогли зменшити свою присутність з 130 000 до 16 000, тому що афганські сили є більш здібними, більш професійними, і вони тепер можуть брати лідерство у відповідальності за безпеку у власній країні. Тож ми багато чого досягли, зміцнивши афганську армію та сили безпеки. Ми будемо продовжувати їх навчати. Ми разом працюємо над багатьма різними напрямками, в тому числі допомагаємо їм розвивати військово-повітряні сили, сили спеціальних операцій, командування і контроль та в багатьох інших сферах... Тож ми бачимо, крок за кроком, що, забезпечуючи навчання та допомогу, ми допомагаємо афганцям захищатись і допомагати собі».

Нагадаємо, в місії «Рішуча підтримка» в Афганістані також беруть участь понад 20 українських військових.

СИТУАЦІЯ В ІДЛІБІ

Турецькі журналісти запитали також Єнса Столтенберга, чи була у фокусі уваги міністрів оборони ситуація в сирійському Ідлібі, де, нагадаємо, тривають бої між підтримуваними РФ військами президента Асада та Демократичними силами за підтримки США і Туреччини. Очільник Альянсу підтвердив, що питання обговорювалося, й відзначив: «Те, що ми бачимо зараз, — це наслідки жорстокого застосування насильства, жахливих нападів на невинних мирних жителів та безрозбірливих обстрілів цивільних об’єктів. Ми засуджуємо це, це неприйнятно. І закликаємо підтримуваний Росією режим Асада припинити всі ці напади, що вбивають невинних мирних жителів, і підтримати та приєднатися до мирних зусиль під керівництвом ООН. НАТО сьогодні підтримує Туреччину. Тож НАТО надає підтримку, і ми дуже стурбовані ситуацією в Ідлібі».

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ — БЕЗ ГУЧНИХ ЗАЯВ

У роботі саміту взяв участь і міністр оборони України Андрій Загороднюк. У нього відбулася низка двосторонніх зустрічей, зокрема з колегами із США, Великої Британії, Польщі, Латвії, Литви, Туреччини, Канади, під час яких серед інших обговорювалися і питання посилення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, а також спільна зустріч із колегами у форматі QUINT. Також колеги із Польщі, Литви та Латвії, як зазначається на офіційному сайті Міноборони, висловили підтримку України в готовності приєднатися до Програми розширених можливостей НАТО (EOP).

Сам Андрій Загороднюк під час робочого сніданку на запрошення міністра національної оборони Канади за участю генерального секретаря НАТО (29+1) наголосив: «Наші партери по НАТО знають, що приєднання до програми Партнерства розширених можливостей НАТО є абсолютним пріоритетом для України. Україна зробила значний прогрес у впровадженні стандартів Альянсу і вже відповідає військовим критеріям для приєднання до програми. Ми готові і наразі є чудове вікно можливостей».

«Крім того, Андрій Загороднюк наголосив, що Україні є що запропонувати Альянсу, — ідеться на офіційному сайті Міноборони. — Серед напрямків міністр виокремив продовження участі українських військових в операціях під егідою НАТО, обмін досвідом, отриманим під час протистояння російській агресії на сході України, включаючи гібридну складову, обмін розвідданими, а також забезпечення безпеки в акваторії Чорного моря. Очільник оборонного відомства закликав партнерів розглянути заявку України на участь у Програмі й підтримати це рішення».

Проте під час підсумкової пресконференції генсека НАТО інформації про це не прозвучало. Єнс Столтенберг відзначив, що у четвер уранці у межах сніданку, організованого канадською стороною, у нього та всіх союзників відбувся хороший і плідний діалог з українським міністром оборони Андрієм Загороднюком. Учасники зустрічі вчергове засвідчили підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. А також чітко заявили, що будуть продовжувати надавати політичну і практичну підтримку Україні, наголосив генсек. Союзники привітали прогрес, досягнутий у процесі реформ, та закликали нашу країну продовжувати цей шлях. «Кілька країн НАТО, зокрема і Канада, допомагають Україні в підготовці особового складу і важливо це продовжувати», — сказав очільник Альянсу, розповідаючи про підтримку, яку надає НАТО для посилення спроможностей нашої країни у сфері безпеки та оборони. Відповідаючи на запитання українських журналістів щодо оцінки проведених нами реформ, Єнс Столтенберг наголосив, що треба продовжувати цей процес. «Ми високо цінуємо досягнутий прогрес, хочу відзначити президента Зеленського, зокрема його ініціативи у досягненні мирного врегулювання», — акцентував очільник НАТО і нагадав про обміни полоненими, що відбулися, а також розведення військ. «Але ми також бачимо постійне порушення режиму припинення вогню, спостерігачі не можуть вільно працювати... Це війна, яка триває в Європі, не так далеко від усіх нас, це загроза для всіх нас», — підсумував Єнс Столтенберг.

РОСІЙСЬКА ЗАГРОЗА

«Союзники по НАТО об’єдналися щодо порушення Росією Договору РСМД, — розповів генеральний секретар на підсумковій пресконференції. — Ми проводили тісні консультації протягом багатьох років. І всі союзники домовились про кожен крок. Включаючи пакет оборонних, збалансованих та скоординованих заходів у відповідь на припинення дії Договору. Це включає адаптацію нашого планування та навчань, а також нашу традиційну, ядерну та протиповітряну оборонну доктрину. Ми не будемо дзеркально відображати те, що робить Росія. Ми не маємо наміру розміщувати нові наземні ядерні ракети в Європі. Але ми збережемо наші сили стримування та захист ефективними для захисту наших людей».

«SSC-8 є лише частиною нарощування ракет у Росії. Тож ми обговорили більш широкий виклик, який включає інші російські ракетні системи. Звичайні та ядерні, які наразі розгорнуто або які перебувають у стадії розробки. Багато систем, що мають подвійне призначення, створюють більший ризик ескалації, — звернув увагу Єнс Столтенберг. — Водночас міністри наголосили на твердій відданості НАТО контролю над озброєнням та роззброєнням. НАТО має надалі бути платформою для обговорення цих питань у Європі та Північній Америці. Ми продовжимо цю важливу роботу з метою ухвалення подальших рішень пізніше цього року». Генсек нагадав, що союзники проводять посилення систем оборони, інвестують у високотехнологічне обладнання, розгортають сили підвищеної готовності на східному фланзі тощо. «Ми хочемо уникнути нової гонитви озброєнь, особливо в контексті ядерної зброї, — сказав він, — Це справа небезпечна і дорога». Прикметним у цьому контексті було запитання від білоруських журналістів щодо дедалі більшого тиску Путіна на Білорусь і ризиків розміщення новітніх російських ракет у Білорусі або в Калінінградській області. «Білорусь — партнер НАТО, — зазначив Єнс Столтенберг. — Ми високо це цінуємо, це суверенна країна і ми поважаємо її рішення. І закликаємо Росію так само цінувати суверенітет Білорусі й поважати її рішення».

Також очільник Північноатлантичного Альянсу розповів, що міністри оборони  обговорили прогрес у забезпеченні справедливого розподілу фінансових тягарів у Альянсі. «Ми спостерігаємо безпрецедентне збільшення витрат на оборону в Європі та Північній Америці. Ідеться про додаткові 400 мільярдів доларів США, що будуть інвестовані до кінця 2024 року. Це посилює НАТО. Але нам потрібно тримати імпульс, щоб забезпечити безпеку нашим націям у більш непередбачуваному світі», — переконаний Єнс Столтенберг.

Ольга ХАРЧЕНКО, «День», Київ — Брюссель — Київ
Газета: 
Рубрика: