Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

За лаштунками Комісії Україна – НАТО

Ігор ДОЛГОВ: Ми говоримо про те, щоб наша майбутня армія була більш готова до взаємодії з НАТО за всіма параметрами
28 січня, 2015 - 10:14

Позавчора за ініціативою Києва у штаб-квартирі Альянсу відбулося засідання Комісії Україна — НАТО (КУН). Після завершення зустрічі послів країн-членів Альянсу генсек НАТО Єнс Столтерберг заявив на прес-конференції, що «засідання КУН — сильний сигнал політичної підтримки України».

«День» звернувся до глави Місії України при НАТО Ігоря ДОЛГОВА пояснити, у чому полягає цей сигнал і що робить і що ще може зробити Альянс, щоб допомогти нашій країні протистояти російській агресії. 

— Чергова трагедія у нас відбулась у суботу вранці. Того ж дня на виконання доручень керівництва країни Місія почала вживати всіх заходів у всіх можливих напрямках. Один із них це, звичайно, Особливе партнерство з НАТО. Тому вже в суботу ввечері я направив звернення до генсека НАТО з проханням скликати позачергове засідання Комісії Україна — НАТО як це передбачено Хартією про особливе партнерство. Як ви бачили, всі партнери з цим погодились, усвідомлюючи нагальну необхідність обговорити ситуацію. Тому 26 січня о 14.00 за місцевим часом це засідання відбулось. Його метою було не лише дати оцінку терористичним актам, а також обговорити можливі шляхи подальших дій з тим, щоб переконати російську сторону в необхідності повернутись до виконання зобов’язань відповідно до Мінських домовленостей.

Під час засідання виступили представники всіх 28 країн-членів НАТО.

У всіх виступах спільними були три пункти. Перше, солідарність усередині НАТО, що всім однаково боляче і тривожно за те, що відбувається в Україні. Друге, це співчуття українському народу і керівництву країни за ті жертви і втрати, які безвинно несе український народ. Третє, в черговий раз цілковите підтвердження солідарності з Україною та підтримка територіальної цілісності, недоторканності кордонів та суверенітету держави.

Після засідання Генеральний секретар НАТО чітко зазначив два головні пункти, які було ухвалено. Перш за все, це — засудження Росії та підтримуваних Російською Федерацією нелегальних терористичних угруповань, які здійснили низку терактів протягом останніх днів. І по-друге, заклик, передусім, до Російської Федерації повернутися до переговорів про мирне врегулювання ситуації і беззаперечне виконання зобов’язань відповідно до Мінського  протоколу.

— Генсек НАТО наголосив на мирному вирішенні конфлікту на Донбасі, але ми знаємо, щоб під час великих конфліктів, дипломатичне рішення має підпирати аргумент сили, тобто на столі має залишатися військовий варіант. Чи не вважаєте ви це недоліком, що від такого варіанту навіть у теорії відмовляється НАТО зокрема і Захід у цілому?

— По-перше, це питання було на порядку денному з самого початку кризи — з кінця лютого минулого року. По-друге, хотів би ще раз повернутися до початкових ситуацій і нагадати про те, що 6 березня 2014 року прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, перебуваючи у штаб-квартирі Альянсу, сказав, і потім це було неодноразово підтверджено, що НАТО, будучи військово-політичним блоком і маючи особливі відносини з Україною, разом з тим немає ні правових підстав, ні юридичних можливостей здійснювати будь-які військові дії на території нашої держави. Разом із тим, розуміючи, які виклики безпеці з’явилися, у вересні минулого року на саміті у Вельсі НАТО поставило питання щодо ситуації, яка склалась навколо України, як одне з головних. І в НАТО під час засідання КУН на найвищому рівні було ухвалено низку важливих рішень, які виконуються. Ці рішення не передбачають військової допомоги, разом з тим з самого початку і надалі ми будемо продовжувати говорити про необхідність надання військової допомоги на двосторонньому рівні як з країнами НАТО, так і з іншими країнами.

— Як ви прокоментуєте слова американського експерта Іво Даалдера, який вважає, що деякі країни НАТО готові надати летальне озброєння, але чекають, що першим це зроблять США? 

— Існує геополітична ситуація, є ключові гравці, міжнародні організації, серед яких головним є ООН. Рада Безпеки ООН вже 39 разів за останній час, починаючи з березня 2014 року, обговорювала українське питання. Є НАТО — військово-політична організація, з якою Україна має особливе партнерство, є окремі країни. Існує розподіл завдань між міжнародними організаціями, і ми намагаємося у межах того, що можна зробити в статутних умовах, умовах двосторонніх зобов’язань, максимально отримати від НАТО підтримку не тільки моральну, політичну і дорадчу, а й іншу. Зокрема для цього були створені трастові фонди, які продовжують наповнюватись коштами, і вже почали використовуватись. Разом із тим треба усвідомлювати, що є завдання невідкладні, які стосуються зони бойових дій на території антитерористичної операції, і є завдання, які українська держава має вирішувати і буде вирішувати поступово з огляду на необхідність докорінної реформи сектору безпеки та оброни України.

— Щоб дати гідну відповідь сепаратистам і російським військам на сході України і відтіснити з нашої території?

— Ми гідну відповідь даємо і зараз. За це гинуть кожного дня люди. Ми говоримо про те, щоб наша майбутня армія була більш готова до взаємодії з НАТО по всіх параметрах.

— Ми чули, як генсек НАТО на вчорашній прес-конференції заперечив заяву Путіна про присутність «іноземного легіону НАТО» в Україні. А як  ви прокоментуєте таку заяву російського президента?   

— НАТО не має легіонів — ні місцевих, ні іноземних. Тому тут, скоріше, йдеться про те, як далеко зайшла російська пропаганда, якщо такі питання ставляться на найвищому рівні. Як далі продовжувати діалог у таких категоріях? Єнс Столтенберг чітко сказав, що крім російських військ на Сході України НАТО нікого не бачить. А кількість цих військ вражає.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments