Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Залишилися найнепримиренніші...»

Галя АККЕРМАН — про радикалізацію «жовтих жилетів», справжню мету погромників і про те, що здатне зупинити протести
18 березня, 19:06
ФОТО REUTERS

Минулими вихідними у Франції відбулася вже 18-та за понад три місяці акція протесту так званих жовтих жилетів. Але саме ця маніфестація виявилася однією з найзапекліших за рівнем насильства і масштабом наслідків: радикально налаштовані учасники громили вітрини крамниць, підпалювали і грабували бутики, ресторани, будували барикади, атакували поліцію, повідомляє RFI. За даними France 24, будівлі приблизно 80 магазинів та підприємств, зокрема на Єлисейських полях, було пошкоджено, зокрема, це магазини одягу таких відомих марок, як Hugo Boss, Lacoste, Celio та інших. Через пожежу в одному з банків дістали поранення 11 осіб, які мешкали над ним. Аби зупинити маніфестантів, поліція застосувала проти них сльозогінний газ, світлошумові гранати, водомети, люди у відповідь кидали у правоохоронців бруківку. У зв’язку із суботніми подіями було затримано 200 осіб, зокрема 15 неповнолітніх.

Через такі події президент Франції Еммануель Макрон був вимушений перервати відпустку в Піренеях і повернувся до Парижа. «Те, що сталося сьогодні на Єлисейських полях, більше не називається маніфестацією. Це люди, які хочуть зруйнувати Республіку, ризикуючи вбити. Всі, хто був там, стали спільниками», — написав глава країни на Twitter. Окрім того, він заявив, що найближчим часом вживе «сильних заходів», аби цього більше не відбувалося.

Водночас уряд країни в особі прем’єра Едуарда Філіппа визнав, що заходи безпеки в суботу були «недостатніми» для того, щоб запобігти підпалу і розграбуванням.

Мер Парижа Анн Ідальго в інтерв’ю Le Parisien зазначила, що «надзвичайно шокована цим насильством». За її словами, крайньо праві групи і групи мародерів намагаються ослабити демократію. «Ці фото розгромленого Парижа все ще поширюватимуться по всьому світу, — сказала вона і додала: — Я чекаю від уряду пояснень, відповідей, які не виправдовуватимуть насильство. Цього разу досить».

Бізнес також закликає уряд впоратися з кризою, особливо напередодні весняного туристичного сезону, пише France 24. ЗМІ також цитує власника одного з магазинів на Єлисейських полях Еміра Фатнассі, який після суботніх погромів зазначив: «Здається, що це ніколи не скінчиться. Ви можете протестувати, але навіщо все руйнувати? Ремонт вікон коштуватиме щонайменше 25         тис. євро, і більшість товарів втрачено».

«УЖЕ ЗАРАЗ ЗРОЗУМІЛО, ЩО «ЖОВТИМ ЖИЛЕТАМ» НЕ ВДАЛОСЯ РОЗПАЛИТИ ПОЛУМ’Я ВСЕНАРОДНОЇ БОРОТЬБИ»

«День» розпочав розмову з директором російського бюро журналу Politique Diplomatic Галею АККЕРМАН із запитання про те, чому на вихідних протест загострився і чому уряд так довго не може знайти розв’язання кризи:

— Щодо населення Франції, якого понад 65 млн, це все ж таки дуже маленький протестний рух. Хоча багато французів досі дуже йому симпатизують. Але вони симпатизують тому, що цей рух закликає до поліпшення якості життя, меншого податкового тиску тощо. Звісно, ці вимоги легко знаходять відгук. Але способи їх вираження викликають дедалі більше нарікань. Минулого вікенду на вулицях у всій Франції було 32           тис. осіб, з них у Парижі — від 8 до 10 тис. Паралельно тривав марш молоді, яка закликала до зміни політики, аби запобігти кліматичним змінам, просто — боротьба за клімат. І лише у Парижі в ньому взяли участь 45 тис. осіб, а у всій Франції — кількасот тисяч.

Тобто рух «жовтих жилетів» дуже радикалізувався, і насправді залишилися найнепримиренніші. Дуже важко сказати, якою мірою так звані хулігани, які ламають, палять і грабують, є людьми, які примикають до «жовтих жилетів» за ідеологією, тому що вони хочуть просто підірвати республіку, або це просто «легка» можливість поживитися чи виразити свої екстремальні тенденції.

З усіх, хто брав участь у протесті в Парижі, було щонайменше 1,5 тис. хуліганів, які займалися тим, що палили, грабували і били вітрини, і були дуже задоволені цим. Коли Макрон і прем’єр-міністр Едуар Філіпп говорять про те, що всі, хто брав участь у цій маніфестації (там був дуже високий відсоток хуліганів і бандитів), несуть за це відповідальність, виходить, що вони наче співчувають їм. Це справді так, тому що сьогодні, наприклад, були висловлювання деяких лідерів «жовтих жилетів», які казали: «ми нарешті показали, що ми не стадо баранів». Тобто фактично якщо не вся маса «жовтих жилетів», то, безумовно, певна частина їх, схвалює дії хуліганів і погромників.

Ще один важливий аспект. Чому вони вчинили таку доволі насильницьку акцію 16 березня? Річ у тім, що 16 березня був офіційний день завершення «великих дебатів», які були запропоновані Макроном як відповідь на вимоги «жовтих жилетів». Тобто проводилася всенародна консультація, в якій реально взяли участь півмільйона громадян, і були сотні, тисячі зустрічей у меріях у всіх куточках Франції. У них брали участь і сам Макрон, і голова уряду, міністри, депутати тощо. Але головне — будь-який француз мав можливість записатися і взяти участь у цих дебатах. Навіть у паризькій мерії була створена спеціальна гаряча лінія, тобто будь-яка людина могла зателефонувати, у неї було дві хвилини, щоб викласти свої вимоги або пропозиції в рамках цих дебатів. Однак річ у тім, що «жовті жилети» вирішили відзначити завершення дебатів ось такою насильницькою маніфестацією, кажучи, що все це нісенітниця і нічого реально зроблено не буде. Але як вони можуть це знати? Півмільйона осіб висловили свої думки, конструктивні пропозиції, тепер усю цю масу треба класифікувати, вивчити  і знайти відповіді хоча б на вимоги, які найчастіше повторюються. Це величезна робота, яку не можна зробити за два дні. Насправді їм не потрібні ніякі дебати, їм потрібна революція, їм потрібно повалити (це абсолютно оголошена мета) П’яту Республіку і Макрона особисто.

— Яка роль парламенту в цьому? Чому депутати досі не ухвалили закон про хуліганство?

— У Франції дуже велика традиція політичних свобод, тому багато хто вважає (хоча я особисто з цим не згодна), що цей закон дуже обмежує свободу висловлювання. Закони про порушення громадського порядку і так існують, але справді, коли починають вносити людей до всіляких «чорних списків» і так далі, не дуже зрозуміло, як це конкретно потім працюватиме. Припустімо, у вас навіть є «чорний список» людей, помічених у насильницьких діях, але це передбачає тотальну перевірку всіх, хто виходить на маніфестації, пункти контролю тощо. Так можна дійти до ситуації, як, наприклад, у Росії. Коли там проводять маніфестації (я сама кілька років тому брала участь у масових протестах проти переобрання Путіна), влада відводить на акцію, скажімо, проспект Сахарова. На одному його кінці є металошукачі, й увійти можна лише через них, входи через усі перпендикулярні вулиці перекрито. Коли ви пройшли через металошукач і увійшли на територію маніфестації, вийти можна лише на іншому кінці проспекту, де знову вас зустрічає стіна поліції, щоб усе це відбувалося дуже організовано. Ні кроку вперед-назад, збоку ніхто ні увійти, ні вийти не може. Тобто це така резервація. Якщо таку річ зроблять у Франції, то буде просто революція, тому що це навіть якось дуже принизливо.

— Як ці протести позначаються на політичних позиціях президента Макрона?

— Один момент у нього був дуже низький рейтинг, зараз він дещо піднявся, тому що люди все-таки оцінили, що він більш-менш упорався з цією кризою і що голос народу був почутий не лише через «жовті жилети», хоча й завдяки їм. Реальна відповідь — це «великі дебати», але сама пропозиція про них виникла завдяки протестним рухам «жовтих жилетів». Люди розуміють, що не хочуть революції, що Макрон насправді не так уже й погано виконує свої обов’язки. Незважаючи ні на що, його партії «Вперед, Республіка!» передбачають найбільший успіх на європейських виборах. Макрон уже почав кампанію на європейські вибори, опублікував статтю в газетах усіх країн-членів ЄС із закликом до реформи Європи тощо. Тобто Макрон особисто цю кризу переживе, а скільки змагатимуться ці непримиренні... можливо, це затихне влітку, тому що це період відпусток. Взагалі для протестного руху це вже рекордний термін, тому що він триває від середини грудня до середини березня щосуботи.

Що все-таки зможе заспокоїти ці протести? Які заходи повинен ужити уряд?

— Існує певна загальна невдоволеність, пов’язана з дорожнечею життя, високим податковим тягарем. Можливо, уряд знайде способи їх задовольнити. Напевно, будуть якісь розумні заходи, які можуть підняти популярність Макрона. Але я думаю, що цей рух затихне тільки поступово сам по собі. Тому що вже зараз зрозуміло, що їм не вдалося підняти полум’я всенародної боротьби. Декілька десятків тисяч осіб на 65 млн — це не працює. Коли серйозні протестні рухи — і у Франції таких було дуже багато — у зв’язку з великими реформами і т. д., на вулиці виходили мільйони. Мільйони — це серйозно, а коли тиждень за тижнем виходить фактично купка людей, це дуже діє на нерви і, до речі, негативно впливає на імідж Франції. Реально, чимало комерсантів прогоріли через це. Особливо в період Різдвяних, новорічних свят, коли магазини зачиняються в суботу, це чисті збитки. Тому уряд повинен щось із цим робити. Але думаю, що реально припинити цей рух, якщо він сам не затухне, можна було б лише у відповідь дуже серйозними насильницькими заходами. Але у Франції це практично неможливо, тому що це викличе спротив з непередбачуваними наслідками, а імідж поліції і так доволі негативний, незважаючи на те, що вони роблять величезну і дуже серйозну роботу.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати