«Завжди пишайтесь тим, що маєте»

Посол Держави Ізраїль Джоел ЛІОН оперативно відгукується на запити журналістів. Ба більше, третє інтерв’ю «Дню» він давав після перелому ноги. Як пояснив посол, перелом стався біля синагоги, але, попри біль, він дістався додому пішки та лише після цього звернувся за допомогою до лікарів. І тепер у посольстві він пересувався на милицях.

«ДУМАЮ, ЛЮДИ ЗАДОВОЛЕНІ ТИМ, ЩО РОБИТЬ НЕТАНЬЯГУ»

Ми розпочали розмову з паном Ліоном із ізраїльських виборів, які відбулися 9 квітня і за результатами яких чинний прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу найімовірніше вже вп’ятє очолить уряд.

— Пане Посол, можливо, ви бачили публікацію в Проекті Синдикат під назвою «Ізраїль подвоює свій акцент на нетерпимій демократії» (Israel Doubles Down on liberal Democracy) колишнього міністра закордонних справ Ізраїлю Шломо Бен-Амі, який наголошує на тому, що на цих виборах домінувала дезінформація та наклепи проти ізраїльських арабів. І він підсумовує, що результат виборів став вироком ізраїльській демократії. Що ви скажете на це?

— Шломо Бен-Амі лише два дні був главою зовнішньополітичного відомства країни. А що стосується статті, то можу сказати: демократія        — це воля людей. Політики, що програють, завжди намагаються пояснити, чому вони програли. Але — виборці прийшли на дільниці і віддали свої голоси. В результаті голосування дві великі партії: «Лікуд» і блок Бені Ганца «Кахоль-лаван» набрали однакову кількість — 35 місць. Наш державний устрій будується на коаліціях, і виходить, що лівоцентрична політична сила не може створити коаліцію. Навіть разом із арабськими партіями вони матимуть 55           місць у 120-містному кнесеті.

Тому ви бачите, якою є воля народу. Шломо Бен-Амі та інші люди можуть говорити, що забажають, але ніхто не може сказати, що вибори були несправедливими чи не чесними.

Що ж до його твердження про дезінформацію, то я цього ніде не бачив. Якщо прем’єр-міністр Ізраїлю дає 12 інтерв’ю за день, то виборці повноцінно забезпечені інформацією. Але кожнен лідер мав однаковий час.

Утім, я не думаю, що це провал опозиційного блоку «Кахоль-лаван». Адже він здобув 35 місць, таку саму кількість як «Лікуд» — дуже стара партія, яка перебуває при владі, здається, 12 років. А з іншого боку ми маємо партію, якої ще три місяці тому не існувало і домоглася такого самого успіху. Тому думаю, що це демократія. І це спосіб, у який люди хочуть висловитись.

Але в нашій системі прем’єр-міністром стає той, хто може створити коаліцію. Думаю, що в середу президент вирішить, кому запропонувати створити коаліцію. І ця особа матиме 28 днів для створення коаліції і може попросити ще 14 днів. І після цього в нас буде коаліція.

— Пане Посол, а що означає для вашої країни невелика перевага правих на цих виборах.

— Я думаю, люди задоволені тим, що робить Нетаньягу. І саме це ми бачимо за результатами його роботи.

«МИ БУДЕМО ПРАЦЮВАТИ З БУДЬ-ЯКИМ ДЕМОКРАТИЧНО ОБРАНИМ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ»

— Чи зміниться зовнішня політика Ізраїлю після цих виборів?

— Виглядає так, що в нас буде права коаліція на чолі партії «Лікуд».

Я також не думаю, що будуть якісь зміни в зовнішній політиці Держави Ізраїль щодо України. Ми будемо працювати з будь-яким демократично обраним президентом України.

— Готуючись до зустрічі, я з’ясував, що прем’єр-міністр Нетаньягу відвідав Україну лише одного разу у вересні 1999 року. І постає питання, чому за такий великий період не було візиту ізраїльського прем’єра в нашу країну?

— У мене немає відповіді на це запитання. Минулого року Нетаньягу планував візит до України і називалося три дати. Але в нас були вибори, передвиборча кампанія. Тепер у вас вибори. Тому я не знаю. Але можу запевнити, що візит Нетаньягу до України був у його планах. І я певен, що він знову буде в його планах.

«МИ ВІРИМО В ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ»

— Як відомо, великою новиною в світі стало нещодавнє визнання президентом Трампом суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами. І Росія моментально скористалася цим, заявивши, що це теж саме, що встановлення нею суверенітету над півостровом Крим. Як можете ви це прокоментувати?

— Росія не зрозуміла, що трапилося на Голанських висотах. Велика відмінність полягає в тому, що в 1967 і 1973 роках на Ізраїль напала Сирія на Голанських висотах. Нам удалось їх відштовхнути назад. І це була війна, в якій ми оборонялись. Тому територія була здобута під час оборони, щоб захистити нашу власну територію згідно з резолюцією ООН, у які йшлося, що Ізраїль має право захищати свої кордони. І через це нам було потрібно тримати під контролем Голанські висоти.

Ми віримо в територіальну цілісність України. І це найважливіше.

Але повертаючись до Голанських висот. Ізраїль захищав себе, відкинув назад сирійську армію, сирійські танки на Голанських висотах із великою кров’ю та трьома тисячами загиблих лише на Голанських висотах.

Для нас це дуже важливе місце. Населення на Голанських висотах зовсім незначне, там живе дуже мала чисельність друзів.

— Перебуваючи у Вашингтоні, я почув від високопоставленого американського дипломата, що визнання Трампом суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами було помилкою...

— Чи це була помилка, коли Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, чи була це помилка, коли він визнав суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами? Знову ж таки, чому це була помилка?

Тому що ми не хочемо мати сирійських гармат знову на березі озера Тіберій, тому що ми не хочемо мати сирійців та іранців на наших кордонах? Хіба це помилка, коли це стратегічно нам потрібно? Тому дуже легко говорити, що це помилка, якщо ви не бачили цього місця.

— До речі, як просувається реалізація вашої ініціативи — спільного вивчення історії в українських та ізраїльських школах? Я знаю, що ви нібито отримали листи з пропозиціями з волинських шкіл, після публікації інтерв’ю з вами в газеті «День»...

— Ми маємо обговорити це питання. Ми шукаємо школи в Ізраїлі для реалізації цього проекту. В мене на столі лежать листи, і я дуже схвильований тим, що є люди, які готові сприйняти цей проект і брати в ньому участь. І це дуже добре. Звісно, ми працюємо над цим, намагаємося знайти партнерів, щоб реалізувати проект. Окрім того, я сподіваюсь, що зможу відвідати цей регіон, де підтримали цю ініціативу.

«МИ БУЛИ ПЕРШОЮ КРАЇНОЮ, ЯКА РОЗБИЛА АПАРАТ НА МІСЯЦІ»

— Невдовзі наші народи відзначатимуть Пасху. Щоб ви хотіли побажати усім нам?

— Ізраїльський Песах відбувається майже одночасно з Пасхою, оскільки він завершується 27 квітня. Наше свято Песах називається святом свободи. Це свято, коли єврейський народ вийшов із Єгипту і звільнився від рабства. І я дивлюся на мій народ, який звільнився від рабства, побудував країну. Народ, який вигнали з країни і він знову повернувся до неї. 71 рік тому ми відбудували країну, і от я дивлюся на те, що трапилося минулого тижня. І я кажу: 75 років тому третину нашого, єврейського народу було вбито. На наш народ дивились як на останніх із останніх. І минулого тижня ми, як реальна демократична країна, провели справжні вибори, вільні, прозорі. І нам також вдалося розбити космічний апарат на Місяці (сміється). Ми були першою країною, яка розбила апарат на Місяці (сміється).

А якщо бути тепер серйозним, хто б міг подумати 75 років тому, що нам вдасться досягти Місяця. А в неділю космічний апарат «Берешіт-2» розпочав рух по поверхні Місяця. В четвер він розбився, а в неділю почав працювати. Це єврейський народ, це його дух, причому дух не лише євреїв, а всіх громадян Ізраїлю. Це дух не здаватись, а продовжувати і відбудовувати.

Не здаватись. Ніхто не зможе змусити нас здатись. Ми будемо це робити, будемо повертатись, і робити це все краще і краще. І саме цього я бажаю також і моїм українським друзям. Бути спроможними. Навіть якщо ви в дуже поганому становищі, вставайте і починайте знову.

«МИ ЗАВЖДИ ВСЕ ОБГОВОРЮЄМО І ЗАВЖДИ НА ЗАВЕРШЕННЯ САМЕ БІЛЬШІСТЬ УХВАЛЮЄ РІШЕННЯ»

— Чому ізраїльська демократія є такою міцною, в чому її секрет?

— Це завдяки єврейським традиціям завжди все обговорювати. Ви знаєте про традицію читання Талмуда та про будинки навчання. Тут у Західній Україні є багато єшив.

Дуже важливим є те, що ми завжди все обговорюємо і завжди на завершення саме більшість приймає рішення. Навіть якщо хтось вважає, що він правий — вирішує більшість. Тому це древня традиція, і я думаю, що саме це з самого початку робить нас демократичною країною. Ніхто в нас не прагнув путчу чи військового перевороту, чи чогось іншого, а лише демократії. Демократії — з багатьма недоліками, як будь-яка демократія, бо жодна демократія не є досконалою. Так само як наш супутник, як наша країна, яка готова відкривати нові шляхи з помилками, і готова робити це знову. І це приносить велику гордість людям.

Тому я бажаю українцям — завжди пишайтеся тим, що ви маєте і завжди робіть щось знову, і не розглядайте щось як невдачу, а навпаки як виклик зробити краще наступного разу.