Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?
Йосип Сліпий, первоієрарх Української Греко-Католицької Церкви, верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал, визначний церковний і науковий діяч

«М’яка сила у твердій обкладинці»

Визначено переможців Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»-2018
9 лютого, 2019 - 12:07
Фото Миколи Тимченка "День"

8 лютого в Українському домі відбулася ювілейна церемонія нагородження переможців Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»-2018. Ця подія справді, як точно підмітив президент рейтингу Костянтин Родик, була оскарівського формату. Ґрунтовна аналітика ситуації у книжковій сфері, інтелектуальний «екстракт» кращих з найкращих книжок – це лише частина вечора. А ще використання мультимедійних технологій, відкриття церемонії з феєричного виступу «ONUKA», згодом – аранжування «Мелодії» Мирослава Скорика (який теж був присутнім на нагородженні), виступи інших артистів.

Цю подію відвідав Президент України Петро Порошенко з дружиною. «Уже майже 600 років, як над людством зійшла галактика Гутенберга. Усі ці століття саме книга формувала людей, суспільство. Вона принесла нам великі ідеї свободи, демократії, права, освіти, науки, – зазначив Петро Порошенко. – Дивлячись у біографії творців української культури, учасників української революції, героїв УПА, правозахисників, дисидентів, шістдесятників ми помічаємо спільну точку відліку у формуванні їхніх особистостей. Яка це точка відліку? Це читання української книги. Урок історії можна сформулювати так: живе українська книга – значить живе українська мова, значить живе Україна».

КУЛЬТИВУВАТИ ҐРУНТ ДЛЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ АНАЛІТИКИ

Нині маємо усвідомлення цієї кореляції між культурою та існуванням держави. Проте так було далеко не завжди. «20 років тому, 1999-й був найважчим роком для книговидання. Саме тоді ми започаткували рейтинг з єдиною метою, пріоритетом – допомогти видавцям вижити в цій ситуації. А ситуація була критична. З фантастичною швидкістю зникали у Києві книгарні… Щокроку можна було побачити книжкові розкладки, але там торгували російською книжкою. Книжкою, яка вже 4 роки, як була звільнена від податків, і це підвищувало і її асортимент, і її якість. Тоді здавалося, що в Україні за рік виходить максимум 50 книжок. На перший рейтинг ми знайшли близько 300. Мало хто в це вірив, але так сталося», – розповідає Костянтин Родик.

Це лише перший етап двадцятирічного шляху премії. «Наприкінці 2000-х виходило не сотні, а тисячі українських книжок. Але виникли й певні ускладнення: зникли основні експертні майданчики… І в цій ситуації на ринку почали з’являтися книжки, на обкладинках яких великими літерами значилося «Геніальна», «Шедевр», «Книжка №1», «Пройти повз неможливо» й таке інше. Тобто недобросовісна реклама. І от тоді ми змінили свій пріоритет вперше – ним став захист прав читачів, – поділився Костянтин Родик. – Сьогодні, 10 років потому, я бачу, що варто знову корегувати нашу мету. Час відійти від військової термінології – захист чогось, боротьба за щось, а стати до мирного, аграрного, сказати б, промислу – культивувати той ґрунт (а це й робить «Книжка року»), на якому проростає справжня, якісна літературна аналітика…». Результати цієї аналітики якраз і були представлені – короткі списки номінацій та визначення переможців.

НОМІНАЦІЯ «МИНУВШИНА»

«Книжка, на мій погляд, творить ноосферу нації. Це інтелектуальний шар, який у віках залишає народну думку, слово», – стверджує письменник, публіцист, дипломат Юрій Щербак, який оголошував переможців у цій номінації. Саме завдяки працям, що присвячені історії, більшість людей має змогу розширити свою ноосферу, збагатити її не тільки власним досвідом, знаннями, а й інтелектуальними здобутками минулих поколінь, які часом практично забуті, як з добою Гетьманату - книга «Ave» «Дня » зробила вагомий внесок, щоб актуалізувати цю тему й недарма увійшла до сімки найкращих книг у номінації «Минувщина». Цього року серед номінантів було обрано таких переможців:

Популярні видання/історична белетристика. «Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель» («Клуб сімейного дозвілля»).

Дослідження/документи. Степан РУДНИЦЬКИЙ «Історія. Геополітика. Географія. Книга 1–5» («Темпора»).

Біографії/мемуари. Вінстон ЧЕРЧІЛЛЬ «Спогади про Другу світову війну. Книга І, ІІ» («Видавництво Жупанського»); Олексій ЯСЬ «Багатоликий Микола Костомаров» («Либідь»).

НОМІНАЦІЯ «СОФІЯ»

Політик Ростислав Павленко перш ніж назвати переможців у цій номінації, нагадав, що слово «софія» у грецькій традиції означає не просто мудрість, а мудрість, проявлену в житті. «Тобто це мудрість, яка допомагає робити правильні рішення, правильний вибір, дозволяє досягати практичного результату. Тому дуже важливо, що останніми роками в Україні ми бачимо, що з’являються книжки, які віддзеркалюють цю мудрість… – вважає Ростислав Павленко. – Саме ці праці, і класичні, і сучасні, і закордонні, і українські, створюють ту базу, на якій зростають сьогоднішні українські стратеги. У яких обдумуються і ухвалюються сьогодні ті рішення, які дозволять Україні бути успішною». А нагороду «Книжка року» у цій номінації здобули:

Філософія/антропологія/психологія. Мирослав ПОПОВИЧ «Філософія свободи» («Фоліо») – ця книжка стала й володаркою Гран-прі премії; Фридрих НІЦШЕ «Ранкова зоря. Думки про моральні пересуди» («Темпора»).

Політологія/соціологія. Володимир ЄРМОЛЕНКО «Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ–ХХ століть» («Дух і Літера»). Книга, про яку керівник видавництва «Дух і Літера» Костянтин Сігов зазначив: «М’яка сила у нас у твердій обкладинці». Напевно, так можна сказати й про багато інших книг, представлених на цій премії.

«ГОЛОСИ ГЕРОЇВ»

Це особлива номінація, до неї увійшли книжки, написані учасниками бойових дій на Сході за ці п’ять років. Найкращого було обрано завдяки читацькому голосуванню. А представляв цю номінацію начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук. «На відміну від радянської старої системи, ми навчаємо, що не тільки військова сила має значення. Так, вона має значення, але не найголовніше, – зазначає Ігор Гордійчук. – Головне це те, що ми зараз з вами робимо, свідомість, яку пробудила нам Революція Гідності. З кожним днем стає все більше свідомих, мотивованих, підготовлених – це саме те, що пришвидшить нашу перемогу не будь-якою ціною, а розумом, свідомістю, а головне єдністю».

У цій номінації кілька переможців. Перше місце посіла книжка Олексія Петрова «Кофе с привкусом пепла» («ДІПА»). Він поділився, що його книгу провозять і в Росію, вона спричиняє частину з росіян задуматися, чи варто вірити кремлівській пропаганді. Звісно, не всіх, але сумніви посіяно, і це відповідь у інформаційній війні. Але такі книги важливі й для самих українців. «Кожна така книга – це маленький підручник історії», – наголошує Олексій Петров. Друге місце посіла книга «Грязь [*khaki]» Сергія Сергійовича «Сайгона» («Фоліо»). А третє – «Піхота» («ДІПА») Мартіна Бреста.

НОМІНАЦІЯ «КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО»

Директор «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта, яка презентувала кілька підномінацій, поділилася хорошою новиною, що письменник поступово стає професією, адже можна писати не тільки романи, а й колонки, есеї і отримувати за це гонорари. Та й література тепер не тільки мистецька царина, а й мережа інституцій, одною з яких є рейтинг. У ньому найкращими серед найкращих у цій номінації стали:

Сучасна українська проза/есеїстика/драматургія. Юрій АНДРУХОВИЧ «Коханці Юстиції» («Meridian Czernowitz»); Валерій ШЕВЧУК «Свято неділі; Картини на провінційному тлі» («Кліо»).

Жанрова література. Юрій КОСАЧ «Сеньйор Ніколо» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»). До слова, це видавництво отримало у фіналі вечора ще одну нагороду – «Видавничий імідж року».

Зарубіжна проза/есеїстика/драматургія. Сильвія ПЛАТ «Під скляним ковпаком» («Видавництво Старого Лева»)

Поезія/афористика. Чарлз БУКОВСКІ «Грай на піаніно п’яно ніби на ударних поки пальці ледь за кровоточать» («Люта справа»), Сергій ЖАДАН «Антена» («Meridian Czernowitz»).

Максим Стріха теж оголошував переможців і звернув увагу на те, що люди читають в метро українською, причому твори українських і зарубіжних письменників. А переклади, за його словами, мають для нас особливе значення. Бо вказують, що література виходить зі статусу «для домашнього вжитку».

НОМІНАЦІЯ «ДИТЯЧЕ СВЯТО»

Переможців у цій номінації називала Марина Порошенко, зазначивши на початку свого виступу: «Я з нетерпінням чекаю на нові українські книжки, щоб разом з внуками поринути в дивовижний, казковий світ». У цій номінації були обрані такі переможці:

Книжки для малечі та молодших школярів. «Улюблені вірші-3» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).

Твори для школярів середніх класів. Френсіс БЕРНЕТ «Таємний сад» («Nebo Booklab Publishing»); Льюїс КЕРРОЛ «Аліса у дивокраї» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).

Підліткова та юнацька література. Микола ГОГОЛЬ «Тарас Бульба» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).

Пізнавальна та розвиваюча книга. Кузько КУЗЯКІН. «#щотакематематика?» («Талант»); Майкл БЬОРД «Зоряна ніч Ван Гога та інші оповіді. Історія мистецтва для дітей» («Nebo Booklab Publishing»).

НОМІНАЦІЯ «ОБРІЇ»

На думку Віталія Портнікова, який став одним з тих, хто представляв переможців, нинішня ситуація у книговиданні – це зокрема й вихід з «резервації», у якій довгий час лишалася українська культура загалом й книжка зокрема. Бо ще від часів Російської імперії були нав’язані жорстко визначені рамки для думки українською. «Кожного разу, коли я бачу такі свята, пов’язані з українською книгою, розумію, яку величезну дистанцію ми пройшли», – зазначає він. Серед переможців у цій номінації:

Науково-популярна література. Герберт ҐЕНЦМЕР, Ульріх ГЕЛЛЕБРАНД «Таємниці цивілізації» («Віват»).

Бізнес/економіка/успіх. Адам АЛЬТЕР «Нездоланні» («BookChef»).

Публіцистика/сучасні мемуари. Євгенія ПОДОБНА «Дівчата зрізають коси» («Люта справа»).

Спеціальна література/довідкові видання. Віктор КАРПОВ «Військові нагороди України»; Микола ЧМИР «Державні нагороди України» («Балтія-Друк»).

ПРЕМІЯ «НОНФІКШН»

Ця номінація була заснована півтора року тому з ініціативи письменника, міжнародного консультанта з проблем навколишнього середовища Володимира Тихого. Тож з того часу Міжнародний благодійний фонд «Смолоскип» та Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» відзначають книги нонфікшн українського автора та українського видавництва. Премія лауреату – 40 тис. грн, а фіналісту – 25 тис. грн. «Ми хочемо підтримати українського видавця і українського автора. Ми прагнемо, щоб українські видавці шукали авторів, які цікаво й глибоко пишуть на актуальні теми», – прокоментував Володимир Тихий.  

Фіналістом у цій номінації став Володимир ПАНЧЕНКО з книгою «Повість про Миколу Зерова» («Дух і Літера»). Костянтин Сігов, який передасть нагороду авторові, зазначив: «Володимир Панченко написав блискучу книгу про Зерова. Усі присутні знають, що Микола Зеров – це ключова особа культурного Ренесансу України між І і ІІ світовою війною. І я хотів би побажати, щоб наступні 20 років книжкового рейтингу нонфікшн відбувалися під знаком Зерова, це буде означати бездоганну якість».

А переможцем стала книга Володимира ЄРМОЛЕНКА «Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ–ХХ століть».

НОМІНАЦІЯ «ХРЕСТОМАТІЯ»

Олександра Коваль, директор Українського інституту книги, напівжартома сказала, що їй дали оголошувати цю номінацію, бо всі чекають реалізації програми «Українська книга». Але для цього, за її словами, потрібна підтримка урядовців. Крім того, вона звернулася до Президента з проханням підтримати уведення санкцій проти російських книжок. І згодом назвала переможців у цій номінації:

Художня класика. ПЛІНІЙ Молодший «Вибрані листи»; СЕНЕКА «Моральні листи до Луцілія» («Апріорі»).

Життєписи. Володимир ПАНЧЕНКО «Повість про Миколу Зерова» («Дух і Літера»).

Літературознавство/критика. Ганна УЛЮРА «365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини» («ArtHuss»); Алла ШВЕЦЬ «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Інститут Івана Франка).

НОМІНАЦІЯ «ВІЗИТІВКА»

Насправді, як влучно зазначив міністр культури Євген Нищук, кожна книга є візитівкою України в світі, відкриває Україну для іноземців та самих українців. Та все ж перші місця у цій номінації здобули:

Малярство/фотографія/пластика. «Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки» («Апріорі»).

Краєзнавча і туристична література/етнографія/історія повсякдення/дорожні нотатки. «Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі ХІХ–ХХ століть» («Критика»).

Архітектура/театр, кіно/мистецтвознавча есеїстика/спеціальні дослідження. Віталій МІТЧЕНКО «Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів» («Laurus»).

 

Тож Всеукраїнський рейтинг «Книжка року»-2018 знову визначив найкращі книжки у різних сферах. Попереду – 2019-й і нові книжки-номінанти, які вже, напевно, готуються до публікації.

Марія ЧАДЮК, "День", фото Миколи ТИМЧЕНКА

Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments