Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Для банків — прогноз «негативний»

Уряду доведеться спочатку зрушити з мертвої точки економіку
11 лютого, 2010 - 00:00

Частка проблемних кредитів в українських банках у грудні минулого року досягла 9,4%. Як повідомив на початку цього тижня Нацбанк, в абсолютному вираженні вони становлять майже 70 мільярдів гривень. За минулий рік проблемна заборгованість позичальників зросла майже на 52 мільярди гривень або в 3,9 разу. Для порівняння порядку цифр: за минулий рік сукупний зареєстрований статутний капітал українських банків збільшився лише на 45% (з 82,454 млрд. грн. до 119,558 млрд. грн.).

При цьому банки з іноземним капіталом (їх у країні більше ніж 50, а їхня частка в грудні 2009-го зросла до 35,8%), які раніше заслужено вважалися в Україні лідерами й навіть своєрідним стабілізатором ринку, також не уникнули проблем. Наприклад, частка поганих кредитів в українських «дочках» Swedbank — Сведбанк і Сведбанк Інвест (Київ) на кінець 2009 року досягла 53,46% проти 4,97% на кінець 2008 року. Як зазначається в річному звіті шведського банку, загальний обсяг поганих кредитів його дочірніх банків в Україні в четвертому кварталі 2009 року зріс на 24,1% — до 1,11 мільярда дол. за поточним курсом, а в цілому 2009 року вони збільшилися в 8,3 разу. Не допоміг іноземним інвесторам і відомий український банкір, політик і третій номер у нинішніх президентських перегонах Сергій Тігіпко, котрий очолював Сведбанк до середини 2009 року.

Тим часом, за декілька днів до другого туру виборів агентство Fitch Ratings опублікувало свої рекомендації для банківського сектора України. В них підкреслюється, що незалежно від того, хто з кандидатів переможе 7 лютого, врегулювання ситуації в українському банківському секторі має стати одним із пріоритетів для влади країни на 2010 рік. У звіті зазначено, що наразі рейтинги українських банків обмежені рівнем «B-», на якому знаходиться суверенний рейтинг, і можуть бути знижені в разі подальшого погіршення суверенної кредитоспроможності й основних макроекономічних показників. І лише посилення політичної стабільності, дисципліни в економічній політиці та фінансової стабільності після виборів може привести до перегляду цього «негативного» прогнозу щодо суверенного рейтингу країни та рейтингів банків на «стабільний».

«З початку кризи в другій половині 2008 року український банківський сектор переживав відплив депозитів, скорочення ліквідності, різке погіршення якості активів і чисельні випадки дефолтів і реструктуризації боргових зобов’язань банків», — зазначає директор московської аналітичної групи Fitch Ольга Ігнатьєва. За її словами, в українській економіці сталося помітне скорочення ВВП (за розрахунками Fitch, на 14% 2009 року), значна девальвація гривні та посилення тиску на державні фінанси.

На думку експерта, 2010 року поліпшення або, принаймні, відсутність подальшого погіршення перспектив для банківського сектора матиме ключове значення для суверенної кредитоспроможності, а посилення політичної та макроекономічної стабільності й стабільності обмінного курсу надало б підтримку відновленню банківської системи й економіки в цілому.

Але для цього, за оцінками Fitch, «з урахуванням масштабу проблем із якістю активів, банківській системі може знадобитися до 92 мільярдів гривень (11 млрд.дол.) нових вливань капіталу для відновлення платоспроможності». «Це майже вдвічі більше, ніж обсяг внесків капіталу, зроблених за останні 12 місяців на кінець третього кварталу 2009 року», — зазначає Джеймс Уотсон, керуючий директор аналітичної групи Fitch.

У Fitch вважають, що завдяки ролі банків із іноземною власністю кінцева вартість врегулювання ситуації в банківській системі для влади України може бути істотно скорочена. Але, водночас, більшість материнських банків, імовірно, з обережністю підходитимуть до збільшення ризиків по Україні після кризи, вважають аналітики агентства. На їхню думку, це буде чинником, що стримуватиме подальше зростання банківської системи та, ймовірно, призведе до загострення конкуренції за залучення депозитів на внутрішньому ринку.

Можна також передбачити, що ця конкуренція виллється в підвищення депозитних ставок, що, в свою чергу, протидіятиме зусиллям нового уряду досягти зниження кредитних ставок і поліпшення умов кредитування промисловості.

Отже, виходить, що банківська система працює ніби в зачарованому колі: колишні кредити не повертаються, депозити не надходять — кредити не видаються. Як його розірвати? Відповідаючи на це запитання, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко сказав «Дню»: «Достеменно відомо, що розірвати це коло «всередині себе» банківська система не зможе. Новому президентові України та новому уряду треба оживити економіку, піднявши таким чином і життєвий рівень людей. І лише тоді банки вийдуть із цього кола й, у свою чергу, дадуть додатковий імпульс розвитку країни».


Продовження теми на стор. ЕКОНОМIКА

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ