Чесність виростає тільки на ґрунті свободи.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представник культурного руху шістдесятників

Дніпропетровці просуватимуть козацькі пісні як світовий бренд

В облраді готують заявку на внесення їх до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО
8 травня, 2014 - 10:24
ДЛЯ СПРАВЖНІХ КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ ХАРАКТЕРНЕ БАГАТОГОЛОССЯ, РОЗПОВІДАЄ ЕКСПЕРТ ЮНЕСКО ІЛЛЯ ФЕТИСОВ. ОСТАННІМ ЧАСОМ ВІН ІЗ ФОЛЬКЛОРНИМ АНСАМБЛЕМ «БОЖИЧІ» ЗАПИСУЄ СЕЛАМИ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ НАРОДНІ ПІСНІ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА

Лише минулого року дніпропетровцям вдалося домогтися визнання ЮНЕСКО для петриківського розпису. «Є речі, які не підвладні часу. У нас в області існує великий пласт культурної спадщини — це козацька культура. Козацький епос — як і петриківський розпис — душа Дніпропетровщини. Ми хочемо домогтися світового визнання козацької культури і почнемо з того, що подамо номінацію «Козацькі пісні» у Список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО», — заявив голова облради Євген Удод під час прес-конференції, на якій зібралися представники місцевої влади, етнографи та виконавці. Дослідники фольклору вважають, що традиція козацького співу має потужне коріння саме на території Дніпропетровської області, де колись існувала Запорозька Січ. Вони відзначають, що козацький спів має свої неповторні риси. Для справжніх козацьких пісень характерне багатоголосся, розповідає експерт ЮНЕСКО Ілля Фетисов. Останнім часом він із фольклорним ансамблем «Божичі» записує селами Дніпропетровщини народні пісні. Незважаючи на те, що зараз їх виконують переважно жінки, традиції чоловічого співу, притаманного запорожцям, остаточно ще не втрачені, хоча більшість козаків переселилася на Кубань.

«Коли ми досліджували історію козацької пісні на Дніпропетровщині, відкрили для себе колишню козацьку слободу Богуслав під Павлоградом. Хочу сказати, що пісні в тих селах, які були кріпацькими, і в козацьких слободах відрізняються. Наприклад, у жіночому співі села Богуслав повністю зафіксувався чоловічий гуртовий спів: кожен голос звучить окремо. Чоловіки — дуже індивідуалістичні, кожен хоче співати по-своєму. На жаль, жінкам, які співають пісні в селі Богуслав, вже за 80. А молодь не хоче продовжувати традицію», — зазначає дослідник.

Колектив фольклорного ансамблю «Богуславочка» народні пісні свого краю виконує понад три десятиліття. Художній керівник гурту Євгенія Хорольська розповідає, що жінки пригадали давні пісні, почуті ще в дитинстві, й почали виконувати їх зі сцени в такій манері, як колись їхні батьки й діди. На жаль, у народного колективу немає апаратури, щоб записати аутентичні зразки живого народного співу. Як і власного транспорту, щоб повезти літніх жінок на виступ чи запис до професійної студії. Втім, голова Дніпропетровської облради Євген Удод обіцяє підтримку народним колективам, які зберігають козацьку пісенну творчість. За його словами, досьє для заявки до ЮНЕСКО вже почали формувати, воно має бути підкріплене низкою заходів з пропаганди та відродження козацького співу всередині країни. Це справа найближчих чотирьох років, зауважує голова облради. Розпочинати планують з фольклорної експедиції, яка збиратиме матеріал. Окрім того, мають розробити конкретний план дій та знайти спонсорські кошти. Найближчі конкуренти й претенденти на визнання ЮНЕСКО — хорватський та корсиканський спів — мають потужну державну підтримку, в тому числі й фінансову. Незважаючи на це, ініціатори культурного проекту впевнені, що шанси на перемогу у козацької пісні є, а її визнання має позитивно вплинути на міжнародний імідж України.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments