У літописців є найстрашніша зброя – замовчування
Павло Загребельний, український письменник, громадський та політичний діяч, Герой України

«Не тільки розповідь про букварі»

У дніпропетровському Будинку-музеї Д. Яворницького відкрили виставку старовинних книжок
14 березня, 2013 - 12:28
ФОТО АВТОРА

У дніпропетровському Будинку-музеї Д. Яворницького відкрилася виставка букварів. На ній представлено більше сотні видань, найстаріше з яких датується початком XVI століття, а останню електронну абетку було випущено цього року. Основну частину старовинних абеток привезено з Острогу, інші — з фондів Дніпропетровського національного історичного музею. Виставку назвали «Книга, яка відкриває світ», адже саме буквар з дитинства прилучає людей до знань і читання. «Ця виставка складається в основному з експонатів Острозького музею книги і друкарської справи. Тут представлено унікальні книжки — у нас в Дніпропетровську таких немає, — розповідає науковий співробітник Будинку-музею Д. Яворницького Віктор Єкшов. — В експозиції є не лише букварі в сучасному їх розумінні, але й книги, які були прообразами букварів, так звані середньовічні латинські граматики». На виставці також представлено підручники із Західної Європи — Франції, Швейцарії, Німеччини, Голландії. Найстаріший з них було видано 1514 року — перед початком Реформації. Окрім європейських видань, відвідувачі музею зможуть побачити і перші вітчизняні граматики — Мелетія Смотрицького, Каріона Істоміна, Федора Полікарпова. Є і факсимільне видання букваря Івана Федорова, оригінал якого зберігається в Гарварді. Зазвичай такі букварі були слов’яно-греко-латинськими, оскільки давали знання, необхідні для богослужіння і читання церковних книг. Окрім раритетів, відвідувачі виставки зможуть ознайомитися з виданнями українських букварів з СРСР, Європи і Канади. Одне з таких видань укладене в 30-х роках для дітей української діаспори на американському континенті, інше — з Середньої Азії з віршами Т. Шевченка таджицькою мовою.

Сучасні діти з цікавістю роздивляються не лише старовинні книги, але й приладдя для письма, яким користувалися їхні дідусі й бабусі, — пір’яні ручки і чорнильниці, промокашки і прес-пап’є, а також учнівські зошити і шкільну форму. З великим здивуванням вони дізнаються про те, яким було навчання у минулому.

Проте більш за все відвідувачі виставки вражає зустріч в музейній експозиції з абеткою, з якою починалося їхнє навчання в школі. Адже радянські букварі непогано збереглися і широко представлені на виставці. Літні жінки й чоловіки розчулено дивляться на найпростіший шкільний підручник або портфель, згадуючи, як весело було на ньому з’їжджати з крижаної гори. «Я пішла до школи післявоєнного 1948 року. Тоді на десять учнів був один буквар. Зошитів взагалі не було, тому ми писали на газетах. Газети привозили голові колгоспу, а він їх роздавав учням. З газет виготовляли і обкладинки для букварів, щоб довше слугували», — згадує вчителька початкових класів Людмила Коник.

Декан історичного факультету Дніпропетровського університету, професор Сергій Светленко вважає, що виставка з Острозького музею має викликати великий інтерес. «Острог — місце сакральне для українців, говорить він. — Саме тут в кінці ХVI — на початку XVII століття стало розвиватися українське книгодрукування і українська наука. З видання Острозької Біблії розпочався рух, який, врешті-решт, призвів до національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Тому виставка, що відображає історію вітчизняної книги і друкарської справи, це не тільки розповідь про букварі».

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: 
Рубрика: