Не виробляти, а купувати

16 лютого 2013 року в Києві закривають центр переробки донорської крові Київського міського центру крові. Про це заявив депутат від фракції «УДАР» у Київраді Олексій Давиденко, посилаючись на доручення голови КМДА Олександра Попова. Депутат зазначив, що відповідний відділ центру займається виробництвом чотирьох видів препаратів донорської крові, зокрема для реанімаційних та опікових відділень усіх лікувальних установ столиці. Цей відділ має ліцензію на переробку донорської крові й забезпечує лікарні Києва нею безкоштовно. Таким чином, за словами Давиденка, «столична влада ставить під загрозу забезпечення реанімацій, «Швидкої допомоги» й опікових центрів донорською кров’ю та плазмою».

 «Із лютого фактично закривають весь муніципальний центр переробки донорської крові й хочуть перевести всі столичні лікарні з безкоштовною кров’ю на закупівлю платної у комерційних структур. Це цинічний лобізм і жадоба до наживи чинної влади за рахунок тяжкохворих пацієнтів», — обурюється депутат.

 У свою чергу, в КМДА заявили, що замість відділу виробництва препаратів крові Київського міського центру крові у столиці створять відділ контролю якості компонентів донорської крові. Мета реформи — приведення виробництва лікарських засобів у відповідність до міжнародних стандартів GMP. Плазму, яку заготовляють у Київському міському центрі крові та відділеннях трансфузіології міських лікарень, будуть реалізовувати закладам, виробництво препаратів із донорської плазми яких відповідає міжнародним стандартам. На отримані від реалізації донорської плазми кошти буде придбано необхідні імунобіологічні препарати. Такий алгоритм, на думку ініціаторів реформи, дасть змогу забезпечити киян препаратами крові у достатній кількості й у відповідному асортименті. При цьому переконують, що якість продукту буде гарантовано високою, а ціна — нижчою собівартості виготовлення таких препаратів на базі Центру крові.

Людмила ЗАНЕВСЬКА, головний лікар Київського міського центру крові:

— Центр крові ніхто не закриває. Усіма препаратами і компонентами з донорської крові всіх киян забезпечуватимуть безкоштовно, як це було і як є. Просто відділ переробки донорської крові з’явився 1963 року, тому обладнання там уже застаріле і приміщення не зовсім підходить. Зараз нам готують приміщення на вулиці Зоологічній, а поки в нинішніх умовах працювати майже неможливо — немає ні нових технологій, нічого. А ці старі технології дуже затратні: за ці гроші ми можемо придбати хороші імпортні препарати і набагато менше витратимо, аніж на це виробництво. На старому обладнанні всі технологічні процеси тривають удвічі довше, воно постійно ремонтується. Новітнє обладнання у нас — 2001 року, все решта — 1960—1970, 1980-х років.

 Тому ми прийняли таке рішення, тим паче в контексті складної економічної ситуації: коли Центр переїде на Зоологічну вулицю, то цей відділ плануємо знову відкрити. Але для цього потрібно переробляти, згідно з наказом МОЗ про штатні нормативи, 2,5 тонни плазми на рік. А протягом трьох останніх років Центр переробляє 1,1—1,2 тонни, тобто удвічі менше. Ми не маємо права, згідно з нормативами МОЗ, тримати такий відділ. Тим більше у такому стані і з таким застарілим обладнанням. Ніхто не хоче, щоб йому в кров переливали препарати з каструлі — всі хочуть якісного, сертифікованого, такого, що пройшло всі види контролю. Ми не можемо такого зробити, а те, що робимо, є дуже витратним.

 Не вистачає донорів. Якщо буде більше донорів і можна буде переробляти 2,5 тонни плазми на рік, то не буде жодних питань. А так є можливість купити хороші препарати, не витрачаючи ні води, ні електроенергії, людської сили чи високоякісного спирту. Тонна переробки крові — це тонна спирту. Це невигідно. Ми розраховуємо відкрити на Зоологічній і донорський відділ, і відділ з переробки крові. Зараз там зроблено роботи на 80%. А до цього часу в нас на рік є запас препаратів. Як кияни їх отримували безкоштовно, так і отримуватимуть надалі.