Знати – це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Петро Сипняк: Iноді хочеться заперечити самого себе

У рамках «Днів Львова в Києві» в галереї «Мистецька збірка» відкрилася персональна виставка відомого художника
12 грудня, 2009 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Петро Сипняк вже три десятиліття прославляє своєю самобутньою творчістю Україну; з великим успіхом проходили вернісажі митця у Франції, Чехії, Німеччині, Болгарії, Словаччині, Польщі, Бельгії, Італії... Мистецтвознавці відмічають професіоналізм художника, у кожній його роботі поєднується змістовність і високий рівень техніки виконання полотен. У галереї представлені 26 картин, які створені за декілька останніх років.

— Тому тут ви не побачите якоїсь єдиної концепції, теми. Якщо ж говорити про напрямок, техніку виконання, то, як правило, я завжди перебуваю у пошуку, — признався «Дню» П. Сипняк. — Мені здається, кожен митець має експериментували із фарбами, світлом, мазками... Іноді хочеться заперечити самого себе. Наприклад, роботи 1993 року із серії «Дійство» — це повна протилежність моїх сучасних робіт і тих картин, що були зроблені до 1990-х. Я не вважаю, що художник має дотримуватися єдиного стилю. У свою техніку виконання я вкладаю своє бачення простору та об’єму. На початку творчості я завжди відчував нестачу фарб, так як вони були дуже дорогі, тому сьогодні, коли можу собі дозволити не бути прив’язаним до них, я їх зовсім не жалкую. Наприклад, можу намалювати дерево однією фарбою оперуючи тільки густотою мазків, їх фактурою, об’ємом передати вібрацію світла, барвистість відтінків.

Народившись у невеличкому селищі Лани, неподалік від Галича, ще малим хлопчиком Петро увібрав у себе всю красу навколишньої природи, доторкнувся до історії, національного коріння. Тому однією з магістральних ліній творчості для Петра Сипняка стало оспіване у народному фольклорі чумацтво. До речі, саме композиція на цю тему «Відпочинок» (1989 р.) принесла авторові перший успіх на виставці українського образотворчого мистецтва «Львів’91 — Відродження». До речі, у київській експозиції також представлено декілька робіт із його «чумацької епопеї» («Чумак», «Чумацький світанок»). Вражає те, як авторові вдається встановити той ледь помітний зв’язок між традицією та сучасністю, досягти у своїх картинках гармонії між людиною та природою: «Весняний день», «Стежка додому», «Яблуневий сад», «Червень», «Верби» — пейзажі. Його роботам характерне тонке відчуття макросвіту, перспективи, відтінків зображуваного. Певні елементи у картинах Петра Сипняка несуть у собі частину народного мистецтва. Нашарування фарб створює неповторну об’ємну рельєфність малярської поверхні. Здається варто лишень простягти руку і ти торкнешся неба, а сонячні промені, що виглядають із хмаринок зігріють тебе своїм теплом («Ранок у Карпатах»). І почуєш чумацьких пісень: «Вози риплять, ярма бряжчать, Сірі воли ремигають, За ними йдуть молоді чумаки, Батіжками махають» (картина «Чумаки»)...

Різдвяний цикл представлений на виставці картинами — «Різдвяна ніч», «Різдво в Карпатах» перегукується з гоголівськими мотивами «Вечорів на хуторі коло Диканьки». А три картини із серії львівського життя — «Дощ на львівських вулицях», «Автобусна зупинка» і «Львівський трамвай» передають ту неповторну затишно-кав’ярню атмосферу міста Лева. Виставка триватиме до 24 січня.

Олена РЯБЕЦЬ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments