Історія — це пам'ять нації... Це спосіб, яким нація встановлює свою ідентичність і наміри
Джон Фітцджеральд Кеннеді, 35-й президент Сполучених Штатів Америки від Демократичної партії

Пріоритети бюджетного скорочення

18 січня, 2001 - 00:00

Цікаво, що ще у листопаді минулого року Мінфін направив відповідні розрахункові таблиці центральним органам виконавчої влади для подання пропозицій зі скорочення чисельності працівників підвідомчих бюджетних галузей. Однак замість пропозицій міністерства направили обгрунтування недоцільності зазначеного кроку, оскільки, по-перше, вони вкладаються у межі виділених їм бюджетних асигнувань, а, по-друге, враховуючи вже існуючий дефіцит кадрів у деяких бюджетних галузях, подальше скорочення позначиться на якості виконання поставлених завдань. Зараз же уряд вирішив застосувати владу, попередивши, що невисловлення пропозицій щодо проекту постанови буде рівнозначним його узгодженню. Таку жорстку позицію уряду можна пояснити очікуваним відновленням співробітництва з МВФ і необхідністю виконання умов меморандуму про співпрацю між КМ України та МВФ, одним із пунктів якого є скорочення чисельності працівників бюджетної сфери.

Можна було очікувати, що, розроблюючи проект постанови, Мінфін проаналізує стан справ у бюджетній сфері, насамперед відповідність чисельності коштам, виділеним у держбюджеті-2001, та достатністю спеціалістів у таких галузях, як освіта і медицина, а також виробить прозорі критерії для визначення обсягів скорочення. Але знайомство з проектом постанови свідчить про протилежне. Усього планується скоротити у 2001 році майже 200 тисяч посад. Причому цього разу «прикритися» існуючими вакансіями не вдасться — скорочувати у рамках плану треба фактично зайняті посади. Ще цікавішими є завдання зі скорочення у розрізі бюджетних галузей. Загальновідомо, що за роки незалежності найбільше розрісся управлінський апарат, тож скорочувати, мабуть, потрібно насамперед саме його. Але наведені у проекті цифри свідчать про зворотне. Найбільші завдання зі скорочення отримали: освіта і наука — 36 тис., аграрії — майже 10,5 тис., медики — 9750, НАН України — 4,5 тис., екологи — 2325, культура — 1350 штатних одиниць. Окремим рядком виділений Київський національний університет ім. Т. Шевченка, якому поставлено завдання скоротити 675 працівників. У той же час податківці, чисельність яких уже сягнула майже 60 тисяч, повинні скоротити лише 150 посад, стільки ж, скільки бюджетні установи, підпорядковані Мінфіну та Мін’юсту.

Таким чином уряд у черговий раз визначив пріоритети, довівши, що всі розмови про адміністративну реформу залишаються розмовами. Виникає також запитання: а як же бути з пріоритетним розвитком науки, освіти та національної культури, як це визначено у програмі діяльності уряду?

З проханням прокоментувати проект постанови кореспондент «Дня» звернувся до керівника правової інспекції праці, заступника голови ЦК профспілки працівників НАН Украіни Євгена МЕРКУЛОВА .

— Було велике бажання прокоментувати постанову Кабміну щодо підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери з 1 січня цього року, — сказав Євген Ігорович, — але доводиться коментувати скорочення чисельності цих працівників. Що стосується НАН України, то проект зазначеної постанови не враховує передбаченого у держбюджеті на цей рік обсягу фінансування Академії. Так, фонд оплати праці, затверджений на 2001 рік для НАНУ, у 1,6 разу більший, ніж у минулому році, академічні інститути не мають заборгованності із заробітної плати. Як бачите, немає ніяких підстав для скорочення майже сьомої частини науковців НАНУ, тому Президія НАНУ не дала жодної пропозиції щодо скорочення чисельності Академії. Більш того, є пропозиції щодо суттєвого збільшення заробітної плати працівникам НАНУ у відповідності з указом Президента і в межах виділених бюджетних асигнувань. Але, незважаючи на наявнісь коштів, Мінфін заперечує.

Крім того, в усіх демократичних країнах питання зайнятості та оплати праці узгоджується між працедавцями та профспілками ще на стадії підготовки рішення. У нас також діє Генеральна угода між Кабінетом Міністрів, Конфедерацією працедавців і профспілковими об’єднаннями України, яка передбачає попередні консультації та узгодження нормативно-правових актів з питань соціально-трудових відносин. Діє також Рада соціального партнерства при Президентові України. Але попри все, проект цієї постанови з профспілками не обговорювався і не узгоджувався. І нарешті, хочу нагадати всім причетним до підготовки проекту постанови вислів Президента України: «Країна без науки — країна без майбутнього». Після затвердження держбюджету на 2001 рік науковцям НАНУ здалося, що ставлення держави до головної наукової установи країни покращилось, але зазначений проект наводить на роздуми щодо цього, — підсумував Є. Меркулов.

Тож залишається незрозумілим, з чого саме виходив Мінфін, готуючи проект постанови? Чи не було це зроблено, аби зайвий раз продемонструвати своє «реформаторство»? Якщо постанова все ж буде прийнята, то дефіцит учителів і медичних працівників стане ще відчутнішим, наука, яка й так скоротилася удвічі у порiвнянні з 1991 роком, увійде у стан, коли зменшення кількості науковців перейде у зниження якості досліджень і розробок, а про відродження української культури залишиться тільки мріяти та дискутувати на шпальтах газет. А що станеться з аграрним сектором і якою буде наша екологія?

Стає зрозумілим, що уряду вітчизняні освіта, наука, медицина і культура потрібні рівно настільки, наскільки їх можна використовувати для псевдореформаторських вправ, що полягають у перманентному скороченні бюджетних асигнувань та чисельності працюючих. А це вже психологія «тимчасовиків», які не замислюються про завтрашній день.

Євген МОРЕНЦОВ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments