Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Щодня опівдні — мелодія «Марічки»

Сурмач Василь Козак виконує почесну місію на шпилі ратуші з 2005 року
16 серпня, 2012 - 00:00
ФОТО АВТОРА

Щодня опівдні на балконі Чернівецької ратуші, де колись працівники магістрату інформували громадян про події у світі трьома мовами, сурмач на всі чотири сторони світу грає «А на тому боці, там живе Марічка» знаного композитора, буковинця Степана Сабадаша. Традиція започаткована кілька років тому — 2004 року, після робочої поїздки до Кракова міського голови Чернівців Миколи Федорука. Побачивши, як сурмач сповіщає тамтешніх городян про полудень, мер вирішив запровадити таку новинку і в обласному центрі.

Відтоді щодня на балкон Чернівецької міської ратуші виходить сурмач у гуцульському вбранні та грає уривок «Марічки». Щоб почути чарівну мелодію, збирається чималий натовп городян та гостей міста. «Коли беру перші акорди, відчуваю гордість, щастя і легкість на душі. Така мелодія живе у народі, вона стала класикою і радує моє серце», — каже сурмач Василь Козак.

За кілька хвилин до дванадцятої чоловік одягає костюм, бере сурму та крутими сходами піднімається на шпиль ратуші. Налаштувавши інструмент та взявши потрібні акорди, сурмач починає грати... Василь Козак за фахом музикант-трубач, грає в симфонічному оркестрі Чернівецької філармонії. «Немає значення, яка на вулиці погода — злива, мороз, спека. Рівно о дванадцятій годині я повинен зіграти на всі чотири сторони. Отак із 2005 року. Спочатку грали студенти, а потім така честь випала й мені», — каже Василь Васильович. Він пригадує, що мелодію, яка мала звучати на ратуші, обирали нелегко. Та все ж таки взяли акорди «Марічки». «Це — безсмертна мелодія, вона в серці кожної людини», — говорить чоловік.

Дмитро ЛУКАНЮК, Чернівці
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ