Без власної думки

2019 року учасниками зовнішнього незалежного оцінювання стало 435 тисяч охочих навчатися у вищих навчальних закладах. Це — найбільша кількість абітурієнтів, які пройшли через оцінювання протягом останніх років (не рахуючи ранню історію, коли було півмільйона).

За даними МОН, тести з української мови та літератури склало найбільше осіб — понад 338 тисяч. За ними — історія і математика (добровільно-обов’язкові предмети), відповідно 220 та понад 150 тисяч.

Також експерти зауважили, що зростає кількість учасників тестувань з іноземних мов. Першість — за англійською: понад 90 тисяч поточного року. Також збільшилася кількість тих, хто обрав біологію, географію, математику та фізику (у попередні роки, навпаки, була тенденція до скорочення).

— Виклики останніх двох років — це залучення до ЗНО слухачів профтехучилищ. Торік ми провели тестування з української мови та літератури для них. Цього року вони мали можливість пройти ЗНО ще й з історії України і математики. Також продовжилося тестування абітурієнтів з проблемами зору з використанням шрифту Брайля із української мови, математики та історії. Дітей із порушенням зору було тільки троє. Але для них УЦОЯО провів повну організаційну підготовку: від тестів шрифтом Брайля до створення відповідних аудиторій. Результатам позаздрять випускники київських ліцеїв — близько 200 балів у всіх, — розповів в. о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій БОЙКО.

За його даними, традиційно гімназії, коледжі, ліцеї дають найкращі результати. Найгірші — заклади освіти в сільській місцевості. Щодо регіонального зрізу, то лідером є Київ і Черкаська область, пасуть задніх Закарпатська, Рівненська та Чернівецька області. Загалом кращі результати у дівчат.

Найбільше 200-бальників — у Києві (63), Львівській (42), Харківській (25) та Дніпропетровській областях (20). При цьому одна учасниця зі звичайної харківської школи набрала по 200 балів із трьох предметів. У восьми абітурієнтів — 200 балів із двох предметів.

Українську мову левова частка абітурієнтів знає на середньому рівні. Лише 12% — на високому. Історію абітурієнти також знають переважно на середньому рівні, математику — на достатньому, трохи менше — на середньому.

Фахівці констатують: із року в рік абітурієнти демонструють дедалі нижчий рівень сформованості мовленнєвої та мовної вправності. Тобто дітям дедалі складніше висловити власну думку.

— Оцінювання власних висловів учасників ЗНО свідчить про слабкий розвиток у випускників навичок побудов аргументативного тексту. 80% тестованих не вміють вправно сформулювати свою позицію. Не можуть підтвердити її доречними аргументами 82% учнів. Половина абітурієнтів взагалі не наводять прикладів із власного читацького чи мистецького досвіду, а близько 40% — із соціального чи історичного життя. У половині робіт спостерігаються серйозні порушення логічності та послідовності викладу. 2% випускників не змогли написати власний зв’язний текст на 100 слів, — зазначив Валерій Бойко.

2021 року випускники шкіл матимуть обов’язково пройти тест не з трьох, а з чотирьох предметів (українська і математика будуть обов’язковими для всіх). При цьому з мови і математики тести будуть дворівневими (стандарт та профільний рівень). Інші предмети зазнають змін у плані змістового наповнення і структури.