Хто заперечує свободу іншого, сам свободи не заслуговує.
Авраам Лінкольн, 16-й президент США, визволитель американських рабів

Будильники від жертв війни

Правозахисники з експолоненими вимагають від депутатів якнайшвидшого ухвалення закону про воєнні злочини
15 вересня, 2020 - 18:04

Світлана Терещенко разом із донькою Валентиною тримає в руках будильник, який зупинився за дві години до моменту, коли мама дізналась про смертельне поранення сина. Із будильником у руках дві жінки зображені на світлині, яка стала частиною меморіального проєкту PLUS 1 (через фотографії розповідаються історії родин постраждалих від російських воєнних злочинів). Андрій Терещенко подарував колись годинник мамі. Хто ж знав, що подарунок стане вісником поганих новин.

Черкащанин, ровесник української незалежності, учасник Майдану — Андрій не зміг лишитись осторонь подій на Сході України. Служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді, отримав тяжке поранення в голову під час обстрілу в Донецькому аеропорту 2 грудня 2014 року. Після загибелі сина мама Світлана пішла за контрактом в Збройні сили України.

Учора сестра Андрія, Валентина, стала учасницею акції біля парламенту, яку організували Центр громадянських свобод, арт-фонд «Ізоляція» та проєкт «Arts&Rights». Правозахисники нагадували народним обранцям, що час приймати законопроєкт про воєнних злочинців (№2689). «Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» був зареєстрований у Верховній Раді ще 27 грудня 2019 року, до порядку денного був включений 1 вересня цьогоріч.

На акцію організатори прийшли із будильниками, котрі звучали на різні голоси. Їх завели ті, хто повернувся із полону. Ці громадяни, як і родина Андрія Терешенка, давно чекають, коли парламент знайде час на законопроєкт про воєнних злочинців.

Як пояснювали куратори проєкту «Arts&Rights», у Кримінальному кодексі України досі відсутня стаття про відповідальність за злочини проти людяності: «Законопроект № 2689 узгодить українське кримінальне законодавство з нормами міжнародного кримінального й гуманітарного права. Це дасть змогу здійснити належну правову кваліфікацію злочинів, скоєних у районі бойових дій і на окупованих територіях, та унеможливить амністію осіб, які скоїли такі дії, — ідеться у заяві «Arts&Rights». — Через те, що у Кримінальному кодексі України не виписано склад воєнних злочинів і злочинів проти людяності, у правоохоронних органів і прокурорів немає правових інструментів, щоб належним чином кваліфікувати такі злочини, скоєні в контексті російської збройної агресії на Донбасі та в Криму».

У Центрі громадянських свобод додають, що через зволікання із вирішенням цієї проблеми влада запустила механізм «холодної амністії» для воєнних злочинців. Якщо кваліфікувати воєнні злочини як звичайні, наприклад як тероризм, то це призводить до невідворотних наслідків. Звичайні злочини мають менші терміни покарання та можуть підлягати амністії. До всього вони обмежені термінами давності, після спливу яких розслідування мають закрити, аргументують правозахисники.

Інна ЛИХОВИД, «День», фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 
Рубрика: