Чим завинив історичний Київ?

Уперше про проєкт канатної дороги у Києві стало відомо у 2019 році, коли міський голова Віталій Кличко взявся будувати скандальний велосипедно-пішохідний мостовий перехід із Володимирської гірки до Арки дружби народів. Тоді разом із картинками про проєкт мосту натрапили на очі громадськості ескізи кантатної дороги із кількаповерховою станцією на Поштовій площі. Згодом у Київській міській державній адміністрації пояснили, що це майбутні можливі інвестиційні проєкти. Увагу киян переключили на створення скляного мосту, довкола якого теж точилося чимало дискусій — і через застороги ЮНЕСКО, що Києву варто відмовитися від такого об’єкту, і через побоювання експертів, що будівництво нівечить схили Дніпра, робить їх ще більше зсувонебезпечними.

Як і побоювалися тоді захисники історичного Києва, якщо містяни проковтнуть ідею зі скляним мостом, міська влада будуватиме і далі подібні інвестиційні проєкти, котрі шкодитимуть місту, але принесуть вигоду вузькому колу осіб.

Тепер ідея з канатною дорогою знову реанімується. КП «Київське інвестиційне агентство» завершило інвестконкурс для реалізації проєкту «Облаштування атракціону канатна переправа через річку Дніпро від Арки дружби народів до Труханового острова».

ДВА ПЛАНИ

Затверджений містом проєкт фактично є частиною значно більшого. Наразі йдеться про будівництво трьох станцій канатної дороги — на Поштовій площі, біля Арки дружби народів та на Трухановому острові. Місто називає цей проєкт атракціоном, за реалізацію якого візьметься ТОВ «Активна країна».

Є ще один проєкт канатної дороги, який включатиме вісім станцій і має стати частиною транспортної інфраструктури. Цей проєкт, за даними КМДА, перебуває «на стадії вирішення всіх майново-правових питань». Лише після цього сформують умови конкурсу й визначать строки будівництва. Автор цього проєкту — архітектор Андрій Миргородський — раніше заявляв у ЗМІ, що канатну дорогу саме як переправу почнуть будувати вже у 2021 році.

Якщо зрівняти канатку-атракціон та канатку-переправу, то, вочевидь, ідеться про один і той самий задум, перша частина якого буде реалізована «Активною країною». Так, Миргородський заявляв, що спочатку побудують відрізок довжиною 1000 метрів із трьома станціями: «Поштова площа», «Арка дружби народів» і «Труханів острів». Їх планують будувати одразу з ліфтами для маломобільних людей. Пропускна спроможність канатної дороги становитиме 2400 людей за годину. Вартість цього проєкту — 3,6 мільйона гривень.

Усі ці дані фігурують і в проєкті канатної переправи, і в інвестиційному проєкті канатного атракціону. Також відомо, що загальна довжина маршруту становитиме п’ять кілометрів (перша черга включатиме якраз один кілометр із трьома станціями). У Київській міській державній адміністрації стверджують, що атракціон та переправа — це різні проєкти, то звідки ж тоді збіг?

«Мені, приміром, багато чого незрозуміло у цих проєктах. Зараз проведено інвестиційний конкурс на атракціон канатної дороги. Інформації про сам проєкт канатної дороги — немає. Натомість є багато підводних каменів, у тому числі з площами майбутніх ТРЦ. Але, наскільки я знаю, реалізувати те, що намальовано, практично неможливо, — коментує юрист-аналітик Георгій МОГИЛЬНИЙ. — Знаю, що захисники Поштової площі спілкувалися з фахівцями, які займалися канатними дорогами в Європі. Висновок був такий: зважаючи на значні висоти через Дніпро, вагончики будуть рухатися по дну річки, бо повинні бути вищі опори, враховуючи навантаження та провисання канату. Тобто або будуть будувати високе, псуючи ландшафт, або почнуть будувати, а потім скажуть, що в інвестора гроші закінчилися. На сайті Київського інвестиційного агентства був опублікований перший варіант проєкту, який виставлявся на конкурс, у ньому були вказані площі торгових центрів, і вони досить солідні. Тобто те, що нам зараз малюють на Поштовій дво-триповерхові бізнес-центри, то у першій версії там було сім поверхів, але це необхідність для канатної дороги. Загалом все дуже заплутано, ніхто нормальних розрахунків не бачив».

НЕВРАХОВАНІ ПРОБЛЕМИ ПОШТОВОЇ

Згадана Георгієм Могильним Поштова площа має багато невирішених питань. Три роки чекає на консервацію підземний музей, досі знайдена археологами вулиця часів Київської Русі та артефакти оберігаються групою небайдужих киян, а не міської владою. Біда не лише в цім — через розритий котлован та відсутність нормального водовідведення сама площа опинилася у хиткому стані.

«Багато питань, які мали б контролювати та вирішувати міські служби, тримаються на плечах людей, — зазначала нещодавно «Дню» членкиня ініціативної групи «Музей на Поштовій», дійсна членкиня ІКОМОС Ольга РУТКОВСЬКА. — Система збору води між музеєм і станцією метро «Поштова площа» тримається на нашій добрій волі, бо місто відключило електропостачання,  відкачуємо воду своїми силами. На сьогодні спостереження цього простору та конструкцій доводять, що об’єкт у аварійному стані, є кілька протокольних визначень від міського управління Державної служби надзвичайних ситуацій, що ця площа потребує негайного закриття, і весь цей простір необхідно оцінювати з точки зору збереження конструкції, тому що площа — не окремий об’єкт, це частина інфраструктури. Є величезні проблеми в усіх комунікаціях. Усі проблеми цього простору, пов’язані з відсутністю збору води, з відсутністю надійності конструкції, мають величезний вплив на прилеглу станцію метро».

Тож ризики від появи станції канатної дороги на Поштовій мали би насторожити київську владу. Але ж ні. Що цікаво, замовником проєкту канатного атракціону виступило КП «Плесо», котре опікується об’єктами водного фонду Києва. А в департаменті економіки та інвестицій КМДА зазначають, за умовами конкурсу будівництво капітальних споруд на території облаштування об’єкта інвестування заборонено: «Натомість мають встановити винятково збірно-розбірні тимчасові конструкції, без облаштування фундаментів, без завдання шкоди природним об’єктам, розташованим на території. Окрім того, інвестор зобов’язаний забезпечити технічну можливість демонтажу всіх складових частин атракціону без завдання шкоди території та природним об’єктам, розташованим на ній».

«ЦЕ МІНУС ДЛЯ ІСТОРИЧНОГО КИЄВА»

Основна вигода від появи у столиці канатної дороги як переправи — покращення транспортної та туристичної інфраструктури. Принаймні, так вважає Андрій Миргородський, пояснюючи, що «за допомогою нашої канатної дороги ми «вбиваємо кількох зайців»: запускаємо туристів і відпочивальників на Труханів і Гідропарк, а з Русанівки й Лівобережки забираємо людей у самий центр міста. Така канатна дорога в перспективі може стати новим видом транспорту для Києва».

Та жителі Русанівки категорично проти будь-якого будівельного втручання. А кияни таку пропозицію сприйняли досить іронічно, мовляв, замість довгоочікуваного метро на Троєщину місто подарує канатку.

Зауважмо, поки що проєкт переправи перебуває на етапі погоджень у міських службах. Відомо, що його орієнтовний бюджет сягає 520 мільйонів гривень. Та чи варто витрачати таку суму на ідею, котра може принести більше клопотів, аніж вигоди?

«Дійсно, справа у доцільності таких витрат, у кошторисі, — вважає архітектор Олег ГРЕЧУХ. — Так, це екзотика, яку називають навіть атракціоном, а не громадським транспортом. Ця ідея «блукає» у місті ще з 2000-х років. Проте обслуговування такої техніки дуже дорого обходиться, звичайно, що вартість квитків це не покриє. Навіщо це столиці? У нас же не гірськолижний курорт, що є така потреба. У деяких містах України це теж є як паркова розвага. Просто те, як подається це зараз, дивує. Можна обговорити саму ідею канатної дороги, атракціон чи ні, дорого, доцільно, при тому що громадський транспорт та маршрутки погано курсують, а інше питання: як ми розглядаємо Поштову площу? Зараз перед Річковим вокзалом стоїть два незграбних, незрозумілих ящики, жодна архітектура не сприймається, це нагромадження ларьків, а не архітектурний ансамбль. Це вже хаос, туди ще канатної дороги не вистачало».

«Крім цього, це мінус у плані збереження історичного Києва, — додає наш співрозмовник. — Не відчувається, що у міста є якась стратегія управління, дійсно сильна рука, яка може вказати, що це неправильно, що той підземний музей треба терміново накрити, і це буде зроблено. На жаль, зараз ніхто не враховує, чи поєднується нове з існуючою архітектурою, чи можна це приєднувати до існуючих інженерних комунікацій. І це ж далеко не перша потреба для міста. Двір у кожної людини з роздовбаним тротуаром, громадський транспорт не розвинений як слід, зношені «хрущовки» та мережі... Якби все це було стратегічно вирішено чи були б тенденції, що це стало покращуватися, тоді давайте ще канатну дорогу зробимо. А зараз це виглядає дивно».