«Читання для пошуку спільної мови»

Карантин змінює звичний спосіб проведення дозвілля. Багато від чого довелося відмовитися, водночас з’явився час для альтернативних способів відпочинку, зокрема й інтелектуального — читання. Тож як змінився його рівень під час карантину та які в цьому переваги?

Нещодавно британська компанія Global Web Index провела дослідження, як трансформувалося споживання інформації під час карантину. Для цього було опитано близько 4000 інтернет-користувачів віком 16-64 роки у США та Великій Британії.

Зокрема, 21% представників покоління Z (до 25 років) зазначили, що почали більше читати пресу онлайн, 18% — книги, а 9% — паперову пресу. Серед міленіалів (25-39 років), значно більше респондентів вказали, що стали частіше віддавати перевагу паперовій пресі — 19%; кожен третій міленіал почав більше часу витрачати на онлайн-медіа, а кожен п’ятий — на книжки.

31% з покоління Х (40-54 роки) збільшили читання онлайн-преси, 21% — книг, 7% — паперової преси. А серед покоління віком 55-64 років, 15% почало більше читати онлайн-пресу (7% — паперову), а 13% — книги.

Українці теж доєднуються до цієї тенденції, що засвідчують результати дослідження агенції Info Sapiens, проведеного, щоправда, тільки щодо книжок. За їхніми даними, 72% українців прочитали хоча б одну друковану чи електронну книгу протягом останніх трьох місяців. А 62% респондентів за цей час придбали, як мінімум, одну книгу.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Ці показники було порівняно з результатами опитування 2014 року, яке проводила компанія «Київстар». З’ясувалося, що частка читачів книжок з того часу зросла на 21%, а частка покупців книжок — вдвічі.

Якщо ж зіставити результати з дослідженням компанії Research&Brending Group, ці цифри ще більш вражаючі. Адже, за їхніми даними, на початок 2020 року тільки 43% українців прочитали хоча б одну книжку. Це означає, що частка читачів за кілька місяців зросла майже на третину.

Кажуть, щоб сформувалася нова звичка, потрібно 21 день. Сподіваємося, що карантин не тільки сформує, а й закріпить цю звичку, яка є корисною не тільки на індивідуальному, а й на національному рівні, оскільки полегшить пошук порозуміння, як про це зазначила головний редактор газети «День» Лариса ІВШИНА у дописі на своїй фейсбук-сторінці: «Що читати? Хто керує вашим читанням? Чи гарний у вас книжковий смак? Колись, на світанку «Дня», я задалась цими питаннями, і з цього народилась одна з найважливіших рубрик: 10 книг, без яких я не уявляю свого життя. Якби українцям (саме в цей час) вдалося домовитися про цей книжковий мінімум-максимум, наскільки полегшився б пошук спільної мови. Липинський, для мене, в «десятці».

Актуальність праць цього історика підтверджує, зокрема, така його цитата:

«Иноді може прийти найстрашніше для колонії визволення демократичне. Воно буває тоді, коли з яких-небудь причин, в добі ще панування демократії, ослабла або розвалилась метрополія. Демократичний хаос в такій колонії – що здобула самостійність не завдяки власній внутрішній силі, а завдяки безсиллю метрополії – доходить до кульмінаційної точки. Позбавлена власного сильного державного апарату, позбавлена власних здержуючих консервативних класових сполучень, така колонія, по упадку державного апарату метропольного, стає ареною нічим вже не здержаної боротьби демократичних політичних партій, перед якими одкрилось несподівано необмежене вже нічим поле для політичної спекуляції, хочуть тепер стати всі головами держави, щонайменше її міністрами, провідниками і героями нації».

«День» уже тривалий час формує цей список важливих книг своїми статтями, видає їх у «Бібліотеці газети «День», у такий спосіб повертаючи нашу інтелектуальну культурну спадщину й залучаючи українців до її творення. Адже, як казав Г.Ібсен: «Творять не тільки письменники, а й читачі». Хто знає, до скількох чудових проектів може підштовхнути українців якісна література, прочитана зокрема і під час карантину...