Я кажу собі: людина помічає у світі лише те, що вже несе у собі.
Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник

«Географія» Голодомору

Учора в Києві представили унікальний інтерактивний ресурс, який дозволяє досліджувати демографічні наслідки геноциду українців 1932—1933-х років
25 червня, 2015 - 11:44

Проект «Атлас Голодомору» показали у Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». Це — розробка Українського наукового інституту Гарвардського університету спільно з істориками, демографами та іншими фахівцями з різних інституцій. Представлення приурочили до 115-ї річниці з дня народження видатного юриста, автора терміну «геноцид» Рафаеля Лемкіна.

Ресурс доступний усім на сайті Українського наукового інституту Гарвардського університету. Також два монітори з атласом стоять у музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні», і кожен відвідувач може познайомитися з проектом там. Унікальність ресурсу в тому, що вперше втрати від Голодомору серед населення представили на районному та обласному рівнях за адміністративним поділом, який існував 1933 року.

Атлас почали розробляти 2010 року. Наприкінці 2013 року представили пробну версію ресурсу і доопрацьовували його ще майже два роки. «Ми наголошуємо на унікальній колекції демографічних мап. Насамперед, це — мапи з даними про надлишкову смертність під час Голодомору, — розповідає дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету, співавтор проекту Генадь ПОБЕРЕЖНИЙ. — Новація атласу у тому, що це — інтерактивний ресурс. Це дозволяє дослідникам самим обирати різні зрізи інформації, накладати один на інший, порівнювати дані з різних категорій. Також ресурс відкрито для вдосконалення, він не є статичним, як паперовий атлас». Атлас створено англійською, але користувач може обрати на сайті іншу мову.

До проекту активно долучилися фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. «У проекті «Атлас Голодомору» є десять карт втрат населення, в основу яких лягли результати нашого дослідження, — ділиться провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Наталія Левчук. — Голод значно впливає на всі демографічні процеси. При цьому, демографічна відповідь на голод може відрізнятися залежно від масштабу і тривалості цього процесу, політичних і соціальних умов. Ми не тільки оцінювали загальні втрати, а й з’ясовували географію наслідків голоду. Робота по атласу включала декілька основних етапів: оцінка втрат населення на національному рівні, при чому, ми робили окремі розрахунки для жителів сіл і міст, оцінка на обласному і районному рівнях. На завершальному етапі оцінили втрати населення для шести національних груп України. «Атлас Голодомору» цінний тим, що дає уявлення про регіональний розподіл втрат. Науковці можуть поєднати різні рівні дослідження: національний, регіональний, локальний. Це дозволяє з’ясувати фактори, які вплинули на географію втрат населення».

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments