Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо.
Теодор Рузвельт, 26-й президент США, лауреат Нобелівської премії миру

Передумова для... думання

14 лютого — Міжнародний день дарування книжок
14 лютого, 2020 - 11:39
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Якщо ви давно хотіли подарувати книжку й чекали слушної нагоди, то 14 лютого — якраз такий день. Із 2012 року засновниця відомого сайту дитячої книжки Delightful Children’s Books Еммі Бродмур започаткувала ініціативу Міжнародний день дарування книжок (International Book Giving Day). Міжнародний, бо і справді за ці роки ідею американки підтримали 44 країни.

Те, що книжки — найкращий подарунок, має кілька причин. Вони, як відомо, допомагають нам зрозуміти світ, але насамперед книжки відкривають нам самих себе. В «451 градус за Фаренгейтом» Рей Бредбері писав: «Вам не потрібно спалювати книжки, щоб знищити культуру. Просто змусьте людей перестати читати їх».

Наведемо такий приклад. Як засвідчують результати соціологічного опитування, проведеного українською неурядовою компанією маркетингових і соціологічних досліджень Research & Branding Group у листопаді 2019 року, 36 % читачів віддають перевагу історичним творам (друге місце серед усіх типів книжок). Чому? Бо історія допомагає віднайти в цьому швидкозмінному глобалізованому світі своє місце, зрозуміти, яка саме минувшина «закарбована в наших ДНК» (до слова, на Заході теж високо оцінюють саме історичні твори, якщо проаналізувати переможців літературних нагород).

Чудовою ілюстрацією цього є «Слово до читача» головного редактора «Дня» Лариси Івшиної до книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського»: «Уявіть, ви живете собі, живете... І раптом дізнаєтеся — на вас чекає велика спадщина». А вступити в «право власності» якраз і дає книжка «Корона...». Знання про Королівство Руське — це лише частина нашого спадку, про який розповідають книжки, зокрема й газети «День». Читаючи такі видання, ми краще розуміємо себе — свої переваги, історії успіху, а водночас і виклики, які протягом багатьох років стоять перед нами.

По-друге, різноманіття книжок дає змогу дібрати саме те, що підходить тій людині, яку хочете порадувати. Це своєрідний ключ, завдяки якому можна розкрити весь спектр людських інтересів. Цікавитеся спортом — можна почитати біографії відомих спортсменів і поради, що їм допомагало не зневірюватися в складних ситуаціях. Шукаєте нові кулінарні смаки — доступними є рецепти від топових шеф-кухарів світу. Хочете когось вразити — на книжкових полицях містяться дивовижні кольорові подарункові видання, біля яких просто затамовуєш подих від подиву (і в Україні таких видань значна кількість).

А розквіт літератури для дітей, про який уже говорять протягом багатьох років? Інтелектуальні біографії, історії ідей — український нон-фікшн також поступово набирає сили. Вибрати є з чого, головне — знати, що шукати.

Звичайно, можна вказати ще багато переваг книжки як подарунка. Та хотілося б згадати ще таку. Нині конкуренція за наш вільний час є неймовірно високою — від розваг, які справді стали індустрією, до телебачення чи цілого океану пропозицій в інтернеті. В усьому цьому легко загубитися. Проте якщо згадати про пріоритети, то, напевно, правильним буде запитати себе: «А чи маю я час, щоб подумати?». Здавалося б, просте питання: щодня ми думаємо, приймаючи величезну кількість рішень. Проте в згаданому вище випадку «подумати» значить щось більше, ніж вирішення буденних справ.

І, видається, що важливою передумовою для думання є глибина. А те, що нам часто пропонує інформаційний простір — це постійна зміна теми. Звичайно, наш час дуже швидкий, але важливо, щоб на «поворотах» з однієї теми на іншу, ми не загубили те, що важливо завжди. І книжка — чудовий інструмент якраз для розвитку глибини й думання.

Під час читання ви творите свій світ, де без поспіху можете докладно вивчити певну тему. А сам процес читання і є часом на «подумати», адже ви погоджуєтеся або не погоджуєтеся з чиєюсь думкою, вона спонукає вас до власних роздумів і появи нових ідей. Книжка — це час для себе і відкриття того потенціалу, який у вас закладений. Здійснюйте ці відкриття самі й допомагайте їх здійснювати іншим, даруючи книжки!

Насамкінець хотілося б додати, що для доброї справи не треба шукати слушної нагоди: не обов’язково чекати 14 лютого, щоб подарувати книжки. Досвід «Дня» це переконливо демонструє: за ці роки багато гостей газети не йшли з редакції з порожніми руками. Як пише в передмові до книги «День вдячності» Лариса Івшина: «Не приховуйте свої найкращі риси».

Марія ЧАДЮК, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: