Про історію втрат і порятунків Холмської ікони Богоматері

«Nigra sed Formosa: Занурена в печаль, проте прекрасна... Слідами мандрів Ікони Богородиці Холмської» — таку назву має монографія мистецтвознавця Оксани Ременяки, яка тривалий час мешкала у Луцьку, а нині працює завідувачкою відділу мистецтва новітніх технологій Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. До історії порятунку Холмської ікони Богоматері, яка нині виставлена в експозиції Музею волинської ікони у Луцьку, вона має безпосередній стосунок у тому плані, що 2000 року разом з художником-реставратором Холмської ікони Анатолієм Квасюком та мистецтвознавцем Оленою Романюк (котра допомагала у реставрації) готувала експертну довідку про ідентичність та стан збереження ікони. Вже після цього експертного висновку з Києва на запрошення Волинської облдержадміністрації прибула група фахівців на чолі з відомим мистецтвознавцем Людмилою Міляєвою, яка після численних досліджень підтвердила ідентичність ікони. Відтоді безцінною перлиною збірки музею є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва ХІ—ХІІ століть, одна з найшанованіших християнських святинь.

Історія втрат і порятунків Холмської ікони насправді дуже цікава, у чомусь навіть детективна. Кожна епоха залишила на ній свій слід. З неї здирали ризи, її кріпили на древко, аби винести на поле бою, її розбирали на окремі дошки, аби врятувати від знавіснілих безбожників, врешті, замалювали первісний живопис, який довелося відновлювати Анатолію Квасюку. Останні пів століття після Другої світової війни ікону переховувала родина холмського священника Гаврила Коробчука, врешті, вона була в його дочки Надії Горлицької в Луцьку. Усі ці перипетїі надзвичайно цікаво описані в монографії Оксани Ременяки. Завідувачка Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва каже, що авторка опрацювала великий архівний пласт, у монографії є факти, здобуті в столичних архівах і не тільки. Це документально-хронологічне дослідження базується на джерельних матеріалах XVII — XVIII століть, архівних документах та публікаціях міжвоєнної преси.

Цікавим, як на мене, є один штрих. Відомо, що існує копія чудотворного образу Богородиці з Холма, мабуть, і не одна, але одна перебуває в якомусь із храмів у Санкт-Петербурзі, де її представляють як... оригінал і називають «своєю». Тому такі праці, як «Nigra sed Formosa: Занурена в печаль, проте прекрасна...Слідами мандрів Ікони Богородиці Холмської» Оксани Ременяки дуже важливі саме для пізнання істинної історії. Презентація відбудеться у четвер в Музеї волинської ікони.