Причини – фінансові та психологічні

За період проведення антитерористичної операції (тобто майже три роки війни) Вінницький обласний центр зайнятості забезпечив робочими місцями лише 800 демобілізованих АТОвців із загальної кількості понад 3300 осіб. Нині на обліку у служби зайнятості залишається 2500 учасників бойових дій. Про це повідомила в.о. директора Вінницького обласного центру зайнятості Світлана Аляб’єва.

«За 129 днів ми вирішуємо питання з працевлаштування для безробітних. Малий відсоток тих, хто затримується на обліку до року. Але ситуація з АТОвцями дещо інша, ми не підштовхуємо їх до швидкого пошуку роботи, даємо їм можливість адаптуватися і визначитися, — каже Світлана Аляб’єва. — Стримуючий фактор полягає в тому, що демобілізовані учасники АТО отримують дещо більшу допомогу по безробіттю — 3300—3500 гривень. Тим часом середній розмір щомісячної допомоги по області складає понад 2 тисячі гривень. Окрім цього, переважна частина з безробітних демобілізованих бійців прагне працювати на роботі із зарплатою не менш ніж 4000 гривень. А відсоток роботодавців, які пропонують таку зарплату, невеликий. Зважаючи на все це, за увесь період проведення антитерористичної операції новим місце роботи вдалося забезпечити 800 учасників бойових дій. На обліку залишається ще 2500 осіб з цієї категорії».

Ситуація із зайнятістю колишніх військових насправді проблемна — АТОвці переживають повоєнний синдром. А роботодавці бояться нестійкого психічного стану демобілізованих бійців, тому не надто поспішають брати їх на роботу. Здавалося б, за законом роботодавець має зберігати попереднє робоче місце мобілізованого бійця. Але не всі роботодавці добросовісні, та й хлопці, повернувшись із зони АТО, не завжди воліють працювати на попередньому місці роботи. Дехто прагне здобути нову професію і знайти нову роботу, але не кардинально. Багато перевчаються на робітничі спеціальності або просто прагнуть водійські права. Відкрити власну справу учасники бойових дій не поспішають.